Как принять диагноз аутизм у ребенка: история мамы
Давно не писала тут. Але просто хочу поділитись. Так сталося, що в меншого встановили аутизм. Встановили ще минулого року. І з тих пір моє життя ніби у сні. Ніби я сплю, прокинусь і все добре. Важко було прийняти реальність, тому інвалідність я оформила лише майже через рік. Бо чекала, бо думала за рік заняттями скорегуємо може буде інший діагноз. Може, може... А сьогодні ми гуляли і йшли повз садочок, я дивилась на діток і думала, як я мріяла, щоб мій синочок теж ходив в садочок як усі грався, мав друзів... Мені так інколи важко морально і шкода його, хоч
він і не розуміє. Я його так люблю, але мене постійно мучить, що недостатньо я роблю. Мені постійно страшно, а як далі, він виросте, а якщо не буде прогресу. Я переживаю, мені так хочеться його захистити адже світ, на жаль, жорстокий до не таких, до інших. Особливо, коли попадаю на інших мам діток з таким діагонозом які викладають відео прр життя з такою дитиною діляться досвідом, в коментарі заходиш і від жаху серце стискається. Закрийте його, не випускайте, сидіть дома, здайде в інтернат і подібне... Як вберегти від цього свого сина від цієї ненависті...
Анастасия Усс·
Мама двоих (младенец)
Вы никак его не убережете. Но ваша любовь сделает для него такую защитную оболочку. Реабилитации постоянные. Моей знакомой сыну около 4 лет поставили аутизм, годы реабилитаций постоянных и сейчас ему 9 и он чудесный ребенок, даже и не скажешь что аутизм. Ваша любовь и забота спасет его от всего 🙏🏻❤️
deleted-user·
Обнимаю ..
Таня·
Мама двоих (5 лет, 9 лет), ждёт третьего
Обіймаю ☹️ Так само себе відчувала й переживала весь час , у сина інвалідність вже 5 років … перепробували усі варіанти дит садків (звичайний , логопедичний , інклюзія з асистентом ) . Весь час була у стресі й такі самі думки … від початку війни в Англії , видихнула хоча б про відношення до нього дітей й вчителів .. не бачу його ,нажаль ,в українській школі і системі взагалі , хоча він і не важкий …
Альона·
На жаль, Ви не вбережете світ від моральних виродків, недолугих людей, які дозволять собі подібні випади.
Але Ви можете зробити все для своєї дитини. Реабілітація, заняття, і тп.
У Вас все вийде, вірте в це і дійте.
mariia.s_·
Мама двоих (1 год, 9 лет)
Шкода,що так склалось,АЛЕ
Це безумовно щоденна робота батьків і дитини.
Не жалійте ні себе,ні дитину. Він нічим не гірший а то і кращий від когось іншого. В мене у родичів є дитина з аутизмом,так було стільки пророблено роботи,занять,методик,що зараз ніхто,котрий без медичної освіти не дасть такої характеристики,це абсолютно нормальна дитина. Лікар здивований навіть був від шаленого прогресу
Юличка·
Мама сына (7 лет)
Ви ніби про мене писали, я теж мала такі думки. Але хочу вам порадити забити на думки інших, в вашого сина є ви, і який світ ви йому покажете, таким він для нього і буде. А всім хто хоче щось недолуге сказати навчіться закривати рот.
Аутизм це не спринт, це марафон, це на все життя. Зробіть його щасливим, а все інше буде потрішки підтягуватися.
Якщо захочете поговорити можете писати особисто, в мого сина теж аутизм+РДУГ