Давно не писала тут. Але просто хочу поділитись. Так сталося, що в меншого встановили аутизм. Встановили ще минулого року. І з тих пір моє життя ніби у сні. Ніби я сплю, прокинусь і все добре. Важко було прийняти реальність, тому інвалідність я оформила лише майже через рік. Бо чекала, бо думала за рік заняттями скорегуємо може буде інший діагноз. Може, може... А сьогодні ми гуляли і йшли повз садочок, я дивилась на діток і думала, як я мріяла, щоб мій синочок теж ходив в садочок як усі грався, мав друзів... Мені так інколи важко морально і шкода його, хоч
він і не розуміє. Я його так люблю, але мене постійно мучить, що недостатньо я роблю. Мені постійно страшно, а як далі, він виросте, а якщо не буде прогресу. Я переживаю, мені так хочеться його захистити адже світ, на жаль, жорстокий до не таких, до інших. Особливо, коли попадаю на інших мам діток з таким діагонозом які викладають відео прр життя з такою дитиною діляться досвідом, в коментарі заходиш і від жаху серце стискається. Закрийте його, не випускайте, сидіть дома, здайде в інтернат і подібне... Як вберегти від цього свого сина від цієї ненависті...
Шкода,що так склалось,АЛЕ
Це безумовно щоденна робота батьків і дитини.
Не жалійте ні себе,ні дитину. Він нічим не гірший а то і кращий від когось іншого. В мене у родичів є дитина з аутизмом,так було стільки пророблено роботи,занять,методик,що зараз ніхто,котрий без медичної освіти не дасть такої характеристики,це абсолютно нормальна дитина. Лікар здивований навіть був від шаленого прогресу
На жаль, Ви не вбережете світ від моральних виродків, недолугих людей, які дозволять собі подібні випади.
Але Ви можете зробити все для своєї дитини. Реабілітація, заняття, і тп.
У Вас все вийде, вірте в це і дійте.
Обіймаю ☹️ Так само себе відчувала й переживала весь час , у сина інвалідність вже 5 років … перепробували усі варіанти дит садків (звичайний , логопедичний , інклюзія з асистентом ) . Весь час була у стресі й такі самі думки … від початку війни в Англії , видихнула хоча б про відношення до нього дітей й вчителів .. не бачу його ,нажаль ,в українській школі і системі взагалі , хоча він і не важкий …
Вы никак его не убережете. Но ваша любовь сделает для него такую защитную оболочку. Реабилитации постоянные. Моей знакомой сыну около 4 лет поставили аутизм, годы реабилитаций постоянных и сейчас ему 9 и он чудесный ребенок, даже и не скажешь что аутизм. Ваша любовь и забота спасет его от всего 🙏🏻❤️

Дорогі матусі!
Новий рік наближається і нічого не зможе його зупинити.
Ми хочемо офіційно організувати велику акцію Секретний Санта на весь Мамлайф з десятками тисяч учасників.
Для тих, хто не знає, акція Секретний Санта заключається в наступному. Всі учасники публікують приватно, в певну форму свою поштову адресу. Далі, в призначений день адреси перемішуються та роздаються у випадковому порядку. Кожен учасник отримує чийсь нікнейм та його адресу.
Задача кожного учасника (кожного Секретного ...
Ну що, дівчата, моє подружнє життя котиться коту під хвіст
Справа в мені
Я постійно чимось недовольна, все мені стало важко, всі мене достали
Я не знаходжу в середині сил, щоб навіть посміятися від душі
Чоловік який багато працює і важко, кожний день приходить додому і наблюдає мою кислу міну…
Мені самій гидко від себе
Як це все змінити?… як себе змінити?
Дівчата, таке питання, до повномасштабного вторгнення ми були російськомовною родиною. Дитина почала розмовляти у 3 роки на російській звичайно як і ми і всі наші родичі. Після 24 лютого 2022 року ми с чоловіком перейшли на українську мову. Нам було спочатку важко, але десь вже рік розмовляємо з дитиною виключно українською. Бабусі і дідусі продовжують розмовляти з сином російською. У садочок він не ходить. він усе розуміє але все одно відповідає все російською. Чоловік вже почав його виправляти...
Дівчатка ,дитинці вже майже місяць ,а я все ще в себе прийти не можу .
Наче розумію що я мама ,але мені так страшно від цих думок ,боюсь не впасти в депресію .
Мені здається що я не справлюся ,це так складно ,безсонні ночі ,життя змінилося кардинально ,я не була готова до таких різких змін .
Дивлюся на нього і радію що він в мене є ,і в цей же час хочу плакати ,бо шкода себе ,що я не готова виходить так жити .Мені не комфортно вести такий спосіб життя хоча допомагає мама постійно і чоловік .
Я б...
Сьогодні пішла на третій скрінінг до Ткачова. Мені стало цікаво піти до нього, так як його всі хвалять. І мені зовсім не сподобалося. Не знаю, можливо він не внастрої був... вирішила поділися цим з вами))
Ви ніби про мене писали, я теж мала такі думки. Але хочу вам порадити забити на думки інших, в вашого сина є ви, і який світ ви йому покажете, таким він для нього і буде. А всім хто хоче щось недолуге сказати навчіться закривати рот.
Аутизм це не спринт, це марафон, це на все життя. Зробіть його щасливим, а все інше буде потрішки підтягуватися.
Якщо захочете поговорити можете писати особисто, в мого сина теж аутизм+РДУГ