Если нужны деньги, конечно. У нас соседка подрабатывала дворником, хотя у нее была нормальная основная работа. Просто денег не хватало. Ну и что? Человек работает, это не стыдно. Стыдно стоять под церковью с протянутой рукой, имея руки /ноги / голову

Я б пішла не роздумуючи. Шкода що мені таке не пропонують. Про те що це соромно чи низько навіть і не думаю. І взагалі спробувати варто щоб потім не жалкувати що упустили шанс. І не варто думати про те що інші можуть подумати, тому що інші також думаю про те що ви про них думаєте

Соромно - красти гроші, та коли діти вдома голодні. А працювати - не соромно. Яка різниця що подумають люди? Сьогодні про Вас подумають, завтра про інших, та й забудуть. Людям начхати на Вас, повірте. Якщо є необхідність, то працюйте.

Люди подумають що ви молодець, не боїтесь роботи

На мою думку, ВПО які працюють, викликають у місцевих набагато більше поваги ніж ті, що ниють і страждають (це порівняння не про вас, а загалом)

Стыдится не стоит однозначно.

Это работа, которая позволяет помочь другим и помочь себе какой-то копейкой (или даже прилично, зависит от многих факторов).

Главное - выполнять работу качественно, не трындеть лишнего нигде и соблюдать субординацию.

Я была бы рада такой помощнице дома. Вот правда.

Ніяка робота не соромно, соромно красти, а чесно заробляти гроші не соромно.

А шо люди можуть про вас подумати?

А що мають подумати люди?

Маю двох знайомих, які займаються прибираннями, їх всі знають, вони всі знають. Навіть в думках не було, подумати щось не те. І до речі обидві заробляють втричі більше мене.

Вы молодая, энергичная, это ж круто иметь такую помощницу по дому🔥

К нам домой приходит женщина убирать и я очень ей благодарна за помощь. Я к тому, что для кого-то вы действительно будете палочкой-выручалочкой 🙂

Я коли навчалася у вузі, то по вечорах працювала адміністратором в фітнес-клубі. З 16 до 22. А після того, як спортзал закривався, я ще годину там прибирала, бо прибирання йшло "бонусом" до вечірньої зміни адміністратора. І це не просто протерти підлогу, а й помити душові і туалети. В ті часи студентові знайти роботу в вечірні часи було важко. От я і трималася за неї. Моєї зарплати хватало на проїздний+ботинки. Чи проїздний+косметика. Чи проїздний+сумочка. Тобто це не ті гроші, на які можна жити. Копійки. Але мені було важливо, що я не буду повністю на шиї у батьків, що можу сама собі щось купляти.

Не партеся, я в студентські часи, працювала санітаркою в дитячій лікарні. Теж соромилася, але це був єдиний і найкращий вихід. Пн-пт., навчання. Кожну суботу на роботу 24 години. Неділя вихідний, відсипалася. Але я й нікому не говорила, ніхто з моїх друзів і досі не знає, що я там працювала. Але я мала стипендію і ЗП., і взагалі ні в чому собі не відмовляла. Я жила з батьками, ні за, що не платила. Стипендія на мої бажання і потреби, а ЗП відкладала для чогось більшого, я назбирала на дві шуби. Одну собі, одну мамі, ходила в сапогах за 3000 тис., це в 2011 було ого-го😅 за рік назбирала на відпочинок для сімʼї. І ще за рік назбирала собі на останній курс навчання, він тоді тис., 13000 коштував. От… Так що подумайте про те, що ви матимете від цього, а не хто і що про вас подумає!

Я і в банк після універу пішла працювати, то не одразу залишила цю роботу. Це було закрите інфекційне відділення. Привʼязалася до колективу, до дітей, там лежали діти з дитячих будинків і в основному одні і ті. Навіть тодішній мій колишній хлопець не знав, що саме я там робила. Знав, де я працюю, а що поли мию не знав. Так сильно соромилася. Але я не жалкую.

Варто, якщо є нагальна потреба.

соромно - це плакатись і просити допомогти інших.

а праця - це не соромно.

тому, якщо є потреба саме в тому, щоб заробити - вперед!

Я по работе общаюсь, и часто слышу как люди творческой профессии идут чтобы подзаработать на "грязные" в их понятии работы.

Мое мнение - что стыдно сидеть и ныть что нет денег, стыдно когда имея руки ноги ты не можешь что-то позволить своим детям, стыдно воровать или завидовать, онлайн обманывать или что-то там гадать/сиськи-письки показывать. Даже стыдно лично мне стало, когла мне написали взять в аренду аккаунт в фб, я отказалась хоть мне очень нужны были деньги тогда с ребенком.

А работать никогда не было стыдным в моей вселенной

Если нужны деньги, конечно. У нас соседка подрабатывала дворником, хотя у нее была нормальная основная работа. Просто денег не хватало. Ну и что? Человек работает, это не стыдно. Стыдно стоять под церковью с протянутой рукой, имея руки /ноги / голову

Я сейчас занимаюсь вообще не тем, что мне нравится

Но мне это даёт много чего в плане финансов, спокойствия ( что я не буду нервничать, за что мне купить то или другое для ребенка)

Поэтому мне пофиг

Що таке «варто» в Вашому розумінні?

Якщо потрібні гроші - варто. Особливо, якщо Ви не маєте особливих компетенцій, які можете монетизувати.

А тепер подумайте, що Ви прививаєте дитині. Якщо Ви розумієте, що прибиральниця - мега важлива професія, то чому транслюєте своїй дитині те саме?

Люди подумають, що Ви працюєте і хочете заробляти гроші.