Мені запропонували підробіток клінером в вільний час.
Я і хочу,але дуже соромоюсь що про мене подумають люди (я тут впо і мене вже багато знають в цьому містечку )
Розумію що працювати не соромно ,але ж.... Варто чи ні ?
ОляМама троих детей
Я б пішла не роздумуючи. Шкода що мені таке не пропонують. Про те що це соромно чи низько навіть і не думаю. І взагалі спробувати варто щоб потім не жалкувати що упустили шанс. І не варто думати про те що інші можуть подумати, тому що інші також думаю про те що ви про них думаєте
ЯнаМама троих детей
Соромно - красти гроші, та коли діти вдома голодні. А працювати - не соромно. Яка різниця що подумають люди? Сьогодні про Вас подумають, завтра про інших, та й забудуть. Людям начхати на Вас, повірте. Якщо є необхідність, то працюйте.
OksanaМама троих детей
Люди подумають що ви молодець, не боїтесь роботи
MarМама дочки (5 лет)
На мою думку, ВПО які працюють, викликають у місцевих набагато більше поваги ніж ті, що ниють і страждають (це порівняння не про вас, а загалом)
Стыдится не стоит однозначно.
Это работа, которая позволяет помочь другим и помочь себе какой-то копейкой (или даже прилично, зависит от многих факторов).
Главное - выполнять работу качественно, не трындеть лишнего нигде и соблюдать субординацию.
Я была бы рада такой помощнице дома. Вот правда.
НаталіяМама троих детей
Ніяка робота не соромно, соромно красти, а чесно заробляти гроші не соромно.
АлесяМама двоих (3 года, 10 лет)
А шо люди можуть про вас подумати?
MamaМама двоих (5 лет, 6 лет)
А що мають подумати люди?
Маю двох знайомих, які займаються прибираннями, їх всі знають, вони всі знають. Навіть в думках не було, подумати щось не те. І до речі обидві заробляють втричі більше мене.
ЮлияМама троих детей
Вы молодая, энергичная, это ж круто иметь такую помощницу по дому🔥
К нам домой приходит женщина убирать и я очень ей благодарна за помощь. Я к тому, что для кого-то вы действительно будете палочкой-выручалочкой 🙂
КлементинкаМама двоих (2 года, 15 лет)
Я коли навчалася у вузі, то по вечорах працювала адміністратором в фітнес-клубі. З 16 до 22. А після того, як спортзал закривався, я ще годину там прибирала, бо прибирання йшло "бонусом" до вечірньої зміни адміністратора. І це не просто протерти підлогу, а й помити душові і туалети. В ті часи студентові знайти роботу в вечірні часи було важко. От я і трималася за неї. Моєї зарплати хватало на проїздний+ботинки. Чи проїздний+косметика. Чи проїздний+сумочка. Тобто це не ті гроші, на які можна жити. Копійки. Але мені було важливо, що я не буду повністю на шиї у батьків, що можу сама собі щось купляти.
КатяМама двоих (1 год, 4 года)
Не партеся, я в студентські часи, працювала санітаркою в дитячій лікарні. Теж соромилася, але це був єдиний і найкращий вихід. Пн-пт., навчання. Кожну суботу на роботу 24 години. Неділя вихідний, відсипалася. Але я й нікому не говорила, ніхто з моїх друзів і досі не знає, що я там працювала. Але я мала стипендію і ЗП., і взагалі ні в чому собі не відмовляла. Я жила з батьками, ні за, що не платила. Стипендія на мої бажання і потреби, а ЗП відкладала для чогось більшого, я назбирала на дві шуби. Одну собі, одну мамі, ходила в сапогах за 3000 тис., це в 2011 було ого-го😅 за рік назбирала на відпочинок для сімʼї. І ще за рік назбирала собі на останній курс навчання, він тоді тис., 13000 коштував. От… Так що подумайте про те, що ви матимете від цього, а не хто і що про вас подумає!
Я і в банк після універу пішла працювати, то не одразу залишила цю роботу. Це було закрите інфекційне відділення. Привʼязалася до колективу, до дітей, там лежали діти з дитячих будинків і в основному одні і ті. Навіть тодішній мій колишній хлопець не знав, що саме я там робила. Знав, де я працюю, а що поли мию не знав. Так сильно соромилася. Але я не жалкую.
ЮлияМама сына (2 года)
Варто, якщо є нагальна потреба.
🚀Мама дочки (3 года)
соромно - це плакатись і просити допомогти інших.
а праця - це не соромно.
тому, якщо є потреба саме в тому, щоб заробити - вперед!
🌞Мама сына (3 года)
Я по работе общаюсь, и часто слышу как люди творческой профессии идут чтобы подзаработать на "грязные" в их понятии работы.
Мое мнение - что стыдно сидеть и ныть что нет денег, стыдно когда имея руки ноги ты не можешь что-то позволить своим детям, стыдно воровать или завидовать, онлайн обманывать или что-то там гадать/сиськи-письки показывать. Даже стыдно лично мне стало, когла мне написали взять в аренду аккаунт в фб, я отказалась хоть мне очень нужны были деньги тогда с ребенком.
А работать никогда не было стыдным в моей вселенной
🧁🧁🧁Мама сына (2 года)
Если нужны деньги, конечно. У нас соседка подрабатывала дворником, хотя у нее была нормальная основная работа. Просто денег не хватало. Ну и что? Человек работает, это не стыдно. Стыдно стоять под церковью с протянутой рукой, имея руки /ноги / голову
🌞Мама сына (3 года)
Я сейчас занимаюсь вообще не тем, что мне нравится
Но мне это даёт много чего в плане финансов, спокойствия ( что я не буду нервничать, за что мне купить то или другое для ребенка)
Поэтому мне пофиг
KFМама двоих (1 год, 4 года)
Що таке «варто» в Вашому розумінні?
Якщо потрібні гроші - варто. Особливо, якщо Ви не маєте особливих компетенцій, які можете монетизувати.
А тепер подумайте, що Ви прививаєте дитині. Якщо Ви розумієте, що прибиральниця - мега важлива професія, то чому транслюєте своїй дитині те саме?
Люди подумають, що Ви працюєте і хочете заробляти гроші.
YuliaМама дочки (2 года)
@akerrrr менше думати про те , що про вас подумають. Я в житті багато де працювала, це в нас в голові установки з дитинства що прибиральниця це соромно і тд.. скільки були в Європі нам про це говорив гід завжди, бо на вулицях прибиральники були завжди молоді люди, в чоловіка сестра в Іспанії живе там на роботу двірника взагалі черга. Ми в Польщі і тут часто чую як кажуть що будь-яка праця це не соромно, і в моєму оточенні не одна бізнес леді, яка в свій час теж прибиранням заробляла.
KFМама двоих (1 год, 4 года)
@akerrrr, Ви транслюєте дітям, що це недостойна професія. Ви можете казати, що завгодно, але діти фальш у батьків розпізнають. Вони можуть через 20 років так само казати, що це хороша професія, але так само будуть соромитися її. І це буде проявлятися в тілі, проявлятися в словах тощо тощо
KFМама двоих (1 год, 4 года)
@akerrrr, але реально. Напишіть, а що саме Ви думаєте люди подумають? Справді цікаво. Ваша відповідь може багато що Вам розповісти про Вас
Немає прекраснішої мови ніж українська ! Мене вивертає від того що прочитала сьогодні, с такими людьми навіть в одній країні бридко жити, особливо коли вони живуть в першії столиці України. Тотальна не повага до мови до країни, при тому кричати що « я коренная жительница и буду жить в этой стране» але обезцінювати все що належить її батьківщині , тепер я розумію чому ми так живем і винна не тільки влада... Нажаль Я розмовляю українською та російською але ніколи не зможу сказати що рідна мова російська Надіюсь наші діти будуть кращими і будуть цінувати все що нас оточує насамперед будуть вдячними ..
Дівчатка, ох і не хочеться піднімати мені таку спірну тему, АЛЕ розумію, що сама не розберуся. До пологів лічені тижні (чи навіть дні) і мене дуже мучить єдине невирішене питання: ЧИ РОБИТИ ЩЕПЛЕННЯ??? Я вже стільки дивилася/читала, що сил просто немає... А рішення не приходь. А перші 2 щеплення йдуть вже в пологовому (БЦЖ/гепатит В). От завезуть мене в будь-який момент в пологовий, а в мене немає чіткої думки на рахунок вакципації і що робити? Напишіть...будь ласочка...хто що думає?
Накипіло... У мене чудовий чоловік: він обожнює дітей, працює з дому, коли має можливість допомагає, зранку може і кашу зварити, і суп часто варить, коли я не встигаю, і вечором може навіть по прибирати на кухні і запустити посудомийку, і купає малу і малого, і вкладає старшого, і спить з ним (раніше ще й суміш йому вночі робив), та і зараз син погано спить, плаче вночі, прокидається....Ідеальний, правда? А що б ви сказали, якби при цьому він майже щовечора агресивно на мене кричав при дітях, звинувачував мене в тому, що я не відчуваю своїх дітей, не люблю сина, бо весь час скаржуся, що він капризує, що він і досі їсть зблендеровану їжу і сам ложку не тримає, а я рукожопа і коли він щось не хоче їсти, то це я винна, приготувала те, що він ніби просто не любить і взагалі досі не знаю, що любить наш син і завжди повинна мати другий варіант їжі, якщо не зайде перший, а з донькою що я навіть не налаштувала їй режим і взагалі він би краще впорався без мене, якби я сціжувала молоко.... І так, зазвичай це сказано все в сердцях і потім він може підійти і мовчки поцілувати мене на ніч, але я вже місяць під цим тиском і цими постійними образами... Спершу я слухала від його мами, що я мати кукушка і взагалі не достойна її синочка і любимого онучка (онучку вона і досі не дуже сприймає), тепер все це я вислуховую від чоловіка... Якщо людині кожен день казати, що вона лайно, то вона і правда вважатиме себе лайном! От і у мене вже в голові засіло, що я більше люблю доньку, ніж сина, бо її повністю виховую я, а сина хай і зі мною поруч, але ростила свекруха, і він просто некерований, і я дійсно не можу з ним впоратися.... Але я стараюся, от прикро, що я дійсно стараюся!!! Я готую кожен день, кожен день у нам все свіже, кожен день я прибираю, перу речі, і не скаржуся - можу інколи понити, коли щось не встигаю, але чим я заслуговую на ці образи і приниження??? Якби не діти, я б зібрала речі і пішла.... Я вже казала, що нам треба до сімейного психолога, а у відповідь лише, що це тільки я психічка і мені треба лікувати нерви... Просто якесь замкнене коло... 😢
Давно тут не було постів #апоговоритьто На цей надихнула мене історія @natalishovka І я відразу пригадала схожу ситуацію у мене. Це було давно, старшому було лиш пару місяців, ми збиралися на прогулянку, одягнулись, поклала малого у візок, відкриваю я двері, і тут в отвір до мене ввалюється якийсь бомж!😧 Двері я до кінця не відкрила, але його голова і руки розплескались у мене на порозі і я закрити їх вже не могла! Мене охопила паніка, страх, я одна вдома, з малою дитиною, бомж у мене на порозі, не рухається, по ходу мертвий , двері закрити не можу, торкатись його тим паче, щоб випихнути назад....що робити? куди дзвонити? в міліцію? казати, що у мене мертвий бомж у квартирі, і мати купу гемороя на свою голову? Відразу цей варіант я вирішила трохи відкласти. Першим, кого набрала, був сусід, але він не відповідав. Далі подозвонила чоловікові, поки в паніці, дрожащим голосом, пояснювала чоловікові як мертвий бомж опинився у нас в квартирі, чоловік спочатку подумав, що я його підколюю взагалі🙈 але пару нецензурних слів, змусили його зрозуміти , що я не жартую!!! В цей момент трупак ожив, відкрив очі, оглянув мене з ніг до голови, і сиплим голосом ледь вимовив: "Води!" Я з паніки викинула телефон, він впав на плитку і розлетівся на окремі шматки, батарея, корпус, кришка, сімка...все валяється в різних місцях... В цей момент, не знаю звідки, у мене набралось сміливості, але я усією своєю силою схватила ручку дверей і прокричала: "А ну забрав свої ласти назад, а то я зараз їх відрубаю дверима, так, що ласти лишаться у мене, а твоя вонюча башка в коридорі, доречі, вони у мене броньовані, тому біль гарантую!"👌 Він секунду подумав, почав шорхатись, але сил у нього відповсти не було! "На п'ять закриваю...." - кричала я далі - " раз, два, три....", а він не рухається!!!😧 ".....чотири...." замружила очі "....п'ять" , і з усієї дурі замахнулась дверима, і захлопнула їх. Бабах!💣💥 Я довго не наважувалась відкрити очі й подивитися, що ж насправді сталось. Коли наважилась, з полегшенням зітхнула, бо бомжа у хаті вже не було. Зиркнула у глазок, а він продовжував валятись у мене ледь живий під дверима так, що двері я вже не відкрию, прогулянка у мене відмінилась остаточно! Але думка про те, що він може померти у мене під дверима, мене не лишала покою, і хай мене назвуть безлюдяною, але в той момент його стан здоров'я мене мало хвилював.🙀 Мене продовжувало трусити, я судорожно зібрала свій телефон, включаю, і тут відразу дзвінок, сусід, моє спасіння.🙏 "Привіт , мала! Я спав, не чув , що ти дзвонила, що трапилось?" (До слова сказати, у мене постійно трапляються якісь історії, і він постійно мене з них витягав🙈 Взамін, я займалась з його дитиною англійською 😊 бартер завжди спрацьовував💪😏. Я коротко описала йому проблему, він сказав : "Тю...зараз вирішимо👍" Я сиділа в коридорі, обпершись об візок, в якому спала дитина, і продовжувала труситись. Через п'ять хвилин подзвонили у двері, я підірвалась, але глянувши у глазок, побачила сусіда, бомжа вже не було.😏 Я відкрила двері, він мене вислухав і лиш посміявся з моєї історії, сказав, що бомж ще не всі мізки пропив, і коли побачив сусіда ( а він такий внушитєльний парєнь) , зрозумів, що ластами треба рухати швидко, і змився своїми силами.🙈 Попрощавшись з сусідом, я ще довго не могла прийти до себе, відмиваючи поріг усіма засобами хімії, що мала. Я лиш тоді почала розуміти, що взагалі трапилось. Не знаю в який момент той бомж злиняв, коли у нього вистачило на це сили,і не знаю, щоб я робила, якби він не уповз, коли я закривала двері, бо я б реально його прибила. 🙈 Коли розповідала про це своєму чоловікові , який примчався за пів години додому, в нього були очі по п'ять копійок. "Ні, я знав, що ти навіжена, але щоб настільки!!!!" промовив він. Але добре, коли все добре закінчується!!! А тепер питання до вас, чи потрапляли ви колись в казусні ситуації, чи мій чоловік правий, і я одна в своєму роді. "За то зі мною не скучно", відповідаю йому, і він зі мною погоджується.😅 Розкажіть, про ваші самі казусні ситуації, в які ви потрапляли! Чи часто з вами таке стається? Бо зі мною тупо постійно щось трапляється😂😂😂 Не знаю, чи стікер собі на голову почепити, чи сорочку навиворіт носити, чи просто змиритись, з тим, що я така і все😏 Що скажете?
Порекомендуйте, як підготуватись до пологів? Техніки дихання і тд Розумію, що в момент пологів все вилітає з голови і все йде «своїм чередом», але може таки щось допомогло? P.s. Фізичні вправи не пропонувати, в мене коротка шийка матки і фіз.навантаження заборонені. Лежу кабачком:)
🧁🧁🧁·Мама сына (2 года)
Если нужны деньги, конечно. У нас соседка подрабатывала дворником, хотя у нее была нормальная основная работа. Просто денег не хватало. Ну и что? Человек работает, это не стыдно. Стыдно стоять под церковью с протянутой рукой, имея руки /ноги / голову
·9 отметок «Нравится»9·Ответить