З днем Закоханих! ❤️
Кохайте і будьте кохані, якби це банально не звучало. 🤷‍♀️
Кохання надихає, підштовхує людей на подвиги. Кохання будує мости і зупиняє війни. Кохання зігріває душу і наповнює очі світлом. Кохання здатне розпалити справжнє вогнище навіть з маленької іскорки. Дорожіть ним та плекайте його немов немовля.❤️Підкидайте у вогник дровенят, даруйте подарунки, ходіть разом у кіно чи ресторан, не шкодуйте теплих та ніжних слів, обійм, поглядів, та посмішок - їх забагато не буває. 😊
#мояписанина

Попередній пост надихнув на питання.
А ви були слухняною чи «оторвою» у школі? Викликали колись батьків до школи?
Якщо так, та за які гріхи?😅
Хату прибирали під час батьківських зборів?
Коли ще в школі працювала, діти часто просили
«Поставте гарну оцінку, будь ласка, сьогодні батьківські збори»
І я з розумінням завжди ставила 12.🤣

Одного дня, той милий хлопчик, якого ви вчили зав‘язувати шнурочки, чи та дівчинка, якій в‘язалі рожеві бантики, виростуть. Вони вже зав‘язуватимуть шнурочки самостійно і не будуть носити бантики. Ви будете переконувати вдягнути шапку чи рукавиці і аргумент «я так сказала», вже не буде аргументом. Вони вже не будуть ходити з вами за ручку, більше того, вони вже не будуть ходити з вами взагалі, а їх телефон буде єдиною звісточкою про те, що у них все добре. Ви обговорите правила, встановите кордони, знайдете компроміси, все як пишуть в розумних книгах, яких ви так багато прочитали. А одного дня, він не подзвонить, чи не напише смс і той голос оператора «абонент недоступний» буде звучати як приговор. І в той момент ви зрозумієте, що ваш багатий «молодіжний» досвід не актуальний, а прогнозована адекватність зменшується з катастрофічною швидкістю. І коли він або вона нарешті прийде додому, вас буде переповнювати весь спектр емоцій від «Слава Богу, живий, дай обійму» до «прибити б тебе на місці». Але ви не зробите жодного. Ви будете багато говорити, знову встановлювати правила та обговорювати кордони, так обережно, наче на мінному полі. А одного дня він скаже «відстань, я не хочу говорити» і це буде як серпом по серцю. Бо у вас ж були такі довірливі відносини, ви могли говорити на різні теми. Але це було вчора, і скоріше за все знову буде завтра, але сьогодні в голові лунає «відстань» і відлуння йде б‘є прямісінько в серце.
Колись ви зрозумієте, що ні ваш досвід, ні прочитані книги по психології, не застрахують вас від всіх випадків. І ви будете проживати свій ункіальний шлях разом, інколи вам буде видне світло в кінці тунелю, а інколи буде здаватись що ви бродите по лабіринту з зав‘язаними очима, інколи ви будете йти по мінному полю, підриваючи все навкруги, а інколи балансувати на канатному шнурку, ледь на провалюючись прірву. А інколи ви будете шагати разом по волошковому полю і збирати квіточки його перемог та заслуг, будете пишатись ним і собою, і демонструвати всім зібраний букетик. А інколи, цей букет буде гербарієм, нагадування про те як було і великим питанням чи буде знову так само?
Але ви більше ніколи не будете рвати на собі сорочку і казати «Да я б ….» , бо той, хто це пройшов чи проходить, насправді не знає як це речення може закінчитись.
#мояписанина

Усі труднощі у вашому житті, вони швидкоплинні, наскільки б болючими та виснажливими вони вам зараз не здавались. Сприймайте їх як квест, гру стратегію, де кожен крок треба продумувати наперед і думайте про хороше, що зовсім скоро цей рівень скінчиться і ви проапргрейдите свій левел, у вас буде більший експіріенс, міцніша броня і витриваліший лайф. Зосереджуйтесь на хорошому, мрійте та візуалізуйте ваші бажання, складайте плани, навіть, якщо зараз вони вам здаються нереальними. Таким чином ви фокусуєте вашу увагу на хорошому і погане здається вже не таким значним. А ви знаєте істину, до хорошого притягується хороше, а до поганого - погане. Біда не приходить одна, це правда. Але й щастя не складається з одного епізоду. Ми самі вирішуємо що притягувати до себе.
Обіймаю кожну і доброго усім ранку та смачненької кави.😘