Накипіло...
У мене чудовий чоловік: він обожнює дітей, працює з дому, коли має можливість допомагає, зранку може і кашу зварити, і суп часто варить, коли я не встигаю, і вечором може навіть по прибирати на кухні і запустити посудомийку, і купає малу і малого, і вкладає старшого, і спить з ним (раніше ще й суміш йому вночі робив), та і зараз син погано спить, плаче вночі, прокидається....Ідеальний, правда? А що б ви сказали, якби при цьому він майже щовечора агресивно на мене кричав при дітях, звинувачував мене в тому, що я не відчуваю своїх дітей, не люблю сина, бо весь час скаржуся, що він капризує, що він і досі їсть зблендеровану їжу і сам ложку не тримає, а я рукожопа і коли він щось не хоче їсти, то це я винна, приготувала те, що він ніби просто не любить і взагалі досі не знаю, що любить наш син і завжди повинна мати другий варіант їжі, якщо не зайде перший, а з донькою що я навіть не налаштувала їй режим і взагалі він би краще впорався без мене, якби я сціжувала молоко.... І так, зазвичай це сказано все в сердцях і потім він може підійти і мовчки поцілувати мене на ніч, але я вже місяць під цим тиском і цими постійними образами... Спершу я слухала від його мами, що я мати кукушка і взагалі не достойна її синочка і любимого онучка (онучку вона і досі не дуже сприймає), тепер все це я вислуховую від чоловіка... Якщо людині кожен день казати, що вона лайно, то вона і правда вважатиме себе лайном! От і у мене вже в голові засіло, що я більше люблю доньку, ніж сина, бо її повністю виховую я, а сина хай і зі мною поруч, але ростила свекруха, і він просто некерований, і я дійсно не можу з ним впоратися.... Але я стараюся, от прикро, що я дійсно стараюся!!! Я готую кожен день, кожен день у нам все свіже, кожен день я прибираю, перу речі, і не скаржуся - можу інколи понити, коли щось не встигаю, але чим я заслуговую на ці образи і приниження??? Якби не діти, я б зібрала речі і пішла.... Я вже казала, що нам треба до сімейного психолога, а у відповідь лише, що це тільки я психічка і мені треба лікувати нерви... Просто якесь замкнене коло... 😢
Лучший комментарий
Комментарии
Может вам стоит проанализировать свои действия? Вы постоянно ноете, это сильно раздражает. В вашей ситуации сказать, что вы бедная несчастная нельзя, муж такой же родитель и помощь от него на максималках, а вы сына не любите, свекровь виновата, все не то вам все не так - вы начали просто раздражать.
Вам тут многие пишут, что вы дерева, а он манипулятор, но это не так, вы нытик, который погряз в каком-то быте и не может поменять приоритеты
І в цьому теж є доля правди, я не заперечую, що теж нию... Але це не легко! І його агресія мені аж ніяк не допомагає( я знаю, що його дратує моє ниття, але я готова йти і просити допомоги, а він ні
Я вас дуже розумію і пам’ятаю період коли були такі малі діти. У сина тим більше такий він починається. Це не ви винні що щось не додаєте. Це просто все виснажливо , важко морально , плюс гормони. Нп разунок свекрів -якщо тим більше це все було для вас дискомфорт но - просто звикніть жити без допомоги, доьре хоч чоловік допомагає. Мабуть, вам просто треьа втягнутися і відпочити ) все буде доьре!
Муж офигел😅
Вы что ли одна во всем виновата? Он такой же родитель. Так что так же за все отвечает. А то очень удобно на Вас всё скинуть🤷🏻♀️
Не давайте на Вас кричать и давить.
Особенно когда в доме маленькая совсем крошка.
У старших в этот период может быть регресс, моя в 3 года выдавала такое, что я в шоке была. Она 4 месяца дома в основном только ползала и истерила. Первый месяц из еды почти ничего не ела, только молоко пила и может сосиску удавалось впихнуть. Ревность она такая.
А Вас обнимаю! Вы все делаете хорошо.
Ця квартира зйомна?
Я б на вашому місці міцніше тримала свої кордони. Немає ідеальної їжі, не можна передбачити всі бажання дітей і мати 300 замінних страв. Режим в 3 місяці ще апріорі не може бути налаштованим, вона надто маленька ще для режиму.
І вкінці кінців, якщо буде тикати мені на вихід, то мені теж є що сказати. Вихід працює для двох
Квартира наша і все у нас в сім’ї було б чудово, якби чоловік вмів контролювати свою агресію 😢 Він навіть визнає, що зривається! Але ж мені від цього не легше, вислуховувати все це.... Якби ж хто його до психолога завів😔
Я вообще не представляю как вы справляетесь. Когда малой родился он ел по 18 раз в день сцеженного молока, грудь так и не взял. Муж утром завтрак приготовит чтобы я поела и вечером чтобы поужинала, у меня времени вообще ни на что не было. Да ругались, потому что были оба истощены, он на работе я в этом дурдоме каждый день. Но, я такой человек что если уже идёт перегиб в ссоре конкретный я собираю вещи и ухожу (бывает очень редко). Муж сразу меняется и пытается меня успокоить, он знает что перегнул палку и если я сказала что ухожу значит ухожу.
А если ваш муж вас оскорбляет что вы что-то делаете не так пусть это делает он, раз у него это лучше получается. Попробуйте может распределить обязанности. С двумя это очень тяжело, я тут с одним к вечеру никакая и глаз дёргается. Сил вам
3 месяца малышке.. я не представляю как вы это выдерживаете 😬😬
Ви жертва, вiн манiпулятор, треба негайно припинити так спiлкуватися. Вирiшить для себе, чи пiдходе вам таке вiдношення чоловiка до вас.
Вам нужно серьезно поговорить с супругом, сесть и поговорить. Он разрушает Вас, а загнанная мама - ... понимаете, какие будут дети!?
Важно: не кричать, не использовать повышенные тона, а спокойно сесть и рассказать ему, что Вам тяжело.
- Что Вы бы хотели наладить быт, отношения с детьми и с ним, режим детей.
- Что Вы не справляетесь.
- Что дети тоже люди и их поведение и настроение тоже зависит от вас обоих
- Что Вам хотелось бы не выслушивать, какая Вы плохая мать, а получать поддержку от него. Никто не идеален, и он тоже, если что
- Что Вам категорически не приятны унижения и брань!
- Что дальше так продолжаться не может, потому что это о психологическом здоровье семьи, а о надуманных и выдуманных установках мужа, в реальности на так. Нужно пересмотреть всё и провести обновление, ввести новые правила.
А так далее.
Ни в коем случае не позволяйте себя оскорблять!!!!!! Сейчас важны Вы и дети, а мужчины и мужья - это приходящее и ходящее. Да, я знаю, полноценная семья и всё такое - это важно. Но важнее - здоровье и психика детей и счастливая мама рядом ❤️
Подумайте ❤️
Переезд к маме - временный выход, перезагрузка. Ок, но по возвращению колея будет ждать Вас снова (((
Будьте сильной! И ничего не бойтесь ❤️
Ну дивіться,може прозвучати трохи грубо,але така моя думка.Я бачу в словах вашого чоловіка з приводу старшого і долю правди ,вже пора б дитині кусочками їсти і ложку тримати.Всі мами готують,перуть і розважають дітей,не ви одна.Це ше благо шо чоловік вам допомагає.Зі сторони виглядає так наче вас настільки поглинув бит,що ви не приділяєте достатньо уваги дітям.Візьміть себе в руки,почніть себе поважати в першу чергу.Бо коли ви себе не поважаєте то і чоловік вас поважати не буде.Чоловіки взагалі не люблять коли ноють.Не затягуйте себе в побутову рутину.І не дозволяйте ні чоловіку ні свекрусі себе ображати!!
Ви маєте рацію, я згодна на всі 100! Але коли я намагаюся йому дати шматочками він жує і випльовує 😩 і я не можу його ніяк накормити, а паралельно ще кричить донька і годувати старшого годинами я не можу((( ложку він бере і грається, все розкидає((( і знову хай би годинами їв і грався, але ж я не можу сидіти над ним так довго, ще ж меншу треба глядіти.... я повністю із сином, коли мала спить, але він звик до постійної уваги, що я ніяк фізично не можу йому дати(
@yuliiayatsyk, а чого ви чекали від нього постійно залишаючи в свекрухи?Так,це зручно,розв’язує руки,але дитина звикає до пецькання.І повірте чим старший буде тим важче вам буде його привчити до правил в своєму домі.Знаю це бо залишала на довгий час старшого сина в батьків і це просто капець який він розбалуваний ставав і лінивий
Смотрите, ситуация сложная. Полтора года вы жили с родителями мужа, где его мама стала для него ещё бо́льшим совершенством, потому что растила его сына и параллельно капала на мозг, что этого не делаете Вы. Вот сейчас вы пожинаете результаты.
Первое: Вы говорили ему о своих чувствах? Что Вы стараетесь, что Вас обижают его слова, что многое изменилось и нужно время, чтобы перестроиться?
Второе. Муж справляется с сыном? Посмотрите, как это делает он, и постарайтесь буквально копировать его поведение. Поговорите о том, как ваша семья хочет развиваться дальше. О том, что раньше было много помощи, а теперь, может, нужно подумать о других вариантах: няня на пару часов, сад для старшего, забить морозилку заготовками... Сына действительно пора переводить с блендера на нормальную еду кусочками, но этим могут заниматься только родители в ресурсе, а не две психованные единицы общества. Легко не будет, поэтому вполне возможно, что вам действительно понадобится психолог.
Держитесь, но это надо прям волевым усилием взять и начать разгребать 🙏🏻 Само по себе оно не уйдёт, увы
Говорила і не раз! Він поцілує, скаже, що ми впораємося і потім знову якийсь пздц і я винна бо я рукожоп((( Я не знаю, як до нього достукатися! З сином він рідко суворий - всі режимні моменти на мені, крім сну - а коли чоловік сина годує і той не їсть, то знову винна я бо приготувала не те і не продумала запасний варіант(
@yuliiayatsyk составляйте меню вместе с сыном и мужем. У вас должен быть уже общий стол... Тарелку ребенку формируйте по принципу:
🟢 точно съест
🟠 возможно, съест
🔴 обычно не ест
И никаких претензий. 5 раз не съест из красной зоны, 10, а потом попробует что-то новое.
Решайте проблемы постепенно. По питанию обязательно помогут здесь: ссылка Может, с успехов сына с едой и начнется у вас с мужем потепление. В любом случае, держитесь 💪🏻
Хватит стараться , в охапку детей , вещи , документы и досвидос ! Как можно быстрее и дальше ! Справитесь !
У меня похожая история у меня муж помогает только из сыном ему постоянно что то не нравится малый за кричит просто так он начинает на него орать и материться на малого . То ему еда не такая , то он не хочет кушать то самое постоянно едой перебирает . Я ходила в аптеку меня не было 15 мин малая плакала он меня чуть не вдарил такой злой был . Он постоянно психует я что то не так сделала все крики , психы это полный пипец он ещё на малого сруватся и бьёт сильно его когда малой балуется и говорит на него гнида . Я так устала от таких отношений мы живём как сожители
@searey я уже повар 4 разряда. И тренер по бегу
@dasaleonenko05 ви молодець , що освоїли дві професії, тому вам буде легше бути незалежною від чоловіка. Якщо вирішите йти від чоловіка і захистити себе і своїх дітей від знущань, тоді ви можете звернутися у Місто добра або на гарячу лінію з протидії домашнього насильства; 116-111 (з мобільного
Мой муж идеальный. Он замечательный папа и очень любит нас. Но у него характер бурчуна. Вот любит он попиздеть себе под нос. А я взрывоопасна и завожусь с полуоборота. Я с ним стараюсь много говорить, если в момент кипения понимаю что без толку, то переношу разговор на потом.
Мы научились многое в шутку переводить. Это сложно по началу, когда он не совсем прав, че то там начинает как дед говнеть, а надо юмор включить. Но потом привыкли оба и это круто сглаживает углы
Знаете когда постоянно капают на мозг оно и получается все через жопу.
У меня права с 2011 года и я достаточно неплохой водитель, но....когда я еду с мужем то начинается треш, он вставляет 5 копеек своих, начинает а чего так а не так, зачем ты туда поперла и тп. и я начинаю реально тупить😁
Когда еду сама, с кем-то другим проблемы нет, только рядом муж у меня вынос мозга и я как тормоз ручной.
Так и в вашем случае из-за постоянного хамства и критики вы уже боитесь что-то сделать не так, потеряли себя, хотя уверенна что вы с детьми как рыба в воде своими, а то что малый кричит и истерит то норм) моя в 1.5 вообще меня до белого каления доводила, я ревела вместе с ней регулярно.
Вам нужно садится и обговаривать это все, идите твёрдо на выяснения причин этих нападков, но думаю тут банальная усталость у всех. Отстаивайте свои границы, двое детей все таки, не нужно чтобы они видели такое отношение отца к матери и считали нормой. В каждой семье скандалы бывают, но ежедневные оскорбления это перебор.
Я обычно, как только начинаются нравоучения - сначала предупреждаю, что пойдёт пешком, второй раз - притормаживаю и прошу на выход, третий - выхожу, закрываю машину и иду пешком сама) как правило, Теперь после предупреждения ЦУ заканчиваются. Есть уговор, что друг друга не учим как ездить
Оставьте его дней так что на 5 а лучше 7 самого с детьми, под очень важным предлогом, даже придумайте себе болячку, и потом посмотрите как заговорит
Що значить хай хоч і зі мною, але ростила сина свекруха? Це як?
Все що можу сказати це тримайтесь, або якось шукати цьому вдвох рішення, або шукати вихід життя без нього.
Можливо його поведінка- це думка його мами?
Обіймаю (
Свекруха у мене така ж як і чоловік - а я по дурості і по своїй тряпочній натурі просто посунулась( я тільки годувала груддю і спала з ним - все робила вона... так, як вона вважала за потрібне - тепер я у сина не в авторитеті, він хоче постійної уваги, а я не можу (і не дуже хочу - в плані намагаюся його хоч якось виховувати, а не тільки обціловувати і на ручках носити і потикати усім капризам як свекри)... з донькою зараз все інакше - але боюсь тільки тому що нарешті живемо окремо(
@yuliiayatsyk, це була найбільша помилка....
Ви мали коршуном бути над сином , а вийшло по іншому. І тепер цим вона буде потокати.
На рахунок сина, намагайтесь повернути його до себе. Приділяйте по більше уваги, йому зараз всього лише 1.8 , йому мама потрібна! Що значить , Ви не дуже хочете? І він хоче постійної уваги а Ви не можете? Та його потрібно заціловувати, і виховувати одночасно, дитинство одне! Якщо Ви будете його виховувати а доцю заціловувати то він ще більше буде не керований від ревнощів і відсутності уваги.
Пишіть розпорядок дня собі, налагоджуйте режим і буде Вам щастя! Діткам обом Ви потрібні люблячою і щасливою!
І вони не мають страждати не один від відсутності уваги.
В мене чоловік вдома працює🙄, краще б валив вофіс🤪, і майже все так як Ви описали(тільки ніколи не жили з батьками).в мене вже теж крик душі, постійно зриваться на мене через всякі дрібниці і наговорить а потім вибачається, а я все памятаю і тримаю ту обіду... думала йти самій до психолога, тому що він теж каже шо я психічка, а він нАрмальний🤣🤣
Раніше все було Ок - я навпаки раділа, що він вдома. Але вже через місяць після переїзду почалося ось це все.... І навіть дверима не гримнеш, бо ж діти малі(
@yuliiayatsyk, ага, я теж раніше раділі що він вдома, а тепер умоляю щоб йшов в офіс, але зараз всі поголовно одне за другим на фірмі хворіють на ковід, мусимо товктись всі вдома разом, хоча будинок великий, але знаайде що мені «притикнути» в кожному куточку!! Я вже зараз якось на це все спокійно реагую, нічого не відповідаю, бережу своі нерви, але розумію, шо так далі не може бути! І як одне ціле, як подружжя ми вже віддалились((( треба відпочити і поговорити я думаю вам також!!в мого чоловіка дуже вспильчивий характер, він може 5 хв кричати і через 5 хв вибачатись, а потім знвоу через 5 хв бути незадоволеним😁
А если прислушаться к его претензиям ? После этого посмотрите, если будет продолжать искать в чем вас обвинить , значит дело в нем , а если он перестанет себя так вести , значит пойдёт на пользу вашей семье и вы будете прислушиваться друг к другу
Я ж і пропоную сходити до психолога - якщо ми не чуємо один одного, то треба допомога ззовні. Бо зараз все зводиться тільки до образ😢 А він не хоче...
Не дочитала до конца, уже стало очевидным то, что вы оба устали. Вам отдых нужен (понятное дело, что где его взять) но и вы и муж- с вами все ок) просто вы устали, подумайте, как можно организовать хотя бы часик каждому отдыха в день.
В идеале мужа на работу с дома, вам помощницу минимум няню. На вас навалилось капец сколько всего.
Мені треба вдвох - я не знаю як іще до нього достукатися, щоб він почув мене! Але він впертий і гарячий - він не вміє контролювати себе. Я просила не кричати на мене при дітях - але у нього це все на емоціях і тут і зараз
@yuliiayatsyk, начните с себя,серьезно.
А он увидит изменения и подтянется.
У вас у двоих явно проблемы с общением и пониманием воспитания детей.
Мне кажется на вас слишком много навалилось. Раньше свекры помогали с сыном, на себя внимание переманивали, а сейчас все на вас. Вы, явно устали и не справляетесь. Даже не знаю, что посоветовать. Вы как белка в колесе. Уже физически и морально. Психолог нужен обоим, чтоб сохранить семью, выслушать претензии двух сторон и помочь пережить «трудный» период для вас обоих.
Погодки-это очень тяжело, особенно, если первоначально была помощь, а сейчас ее нет.
У вас новая притирка и новый быт.
Ищите варианты с помощницей,пока малышка маленькая, иначе, боюсь, сгорите...
Ви абсолютно маєте рацію!!!! Але тут у нас багато таких мам з погодками, і вони самі, і чоловіки працюють, і справляються, і чоловіки їх не принижують!!! Я знаю, що це важко, може я десь щось не встигаю - але я вже не знаю як захистити себе! Я готова прислухатися до порад, але не жити в постійній критиці і моральному насильстві!!
@yuliiayatsyk, ситуации бывают разные. То что вы тут читаете, не всегда истинна. Это только кажется, что у всех всех хорошо и все справляются.
Не справляться-это нормально! Мы сами себе ставим высокие планки, через которые потом не можем перепрыгнуть. Вы не обязаны быть идеальной! Таких вообще не бывает. Боюсь, вы один раз допустили в свой адрес агрессию и показали слабость, а он почувствовал силу. И указав вам на дверь, вы не ушли и он думает что вы так и не поступите.
Думаю вам нужно все обдумать и спокойно все обсудить. Защищайте себя. Кроме вас больше никто этого не сделает.
А цікаво, така реакція почалася, коли народилася донька чи і раніше була? Порад, на жаль, не маю 😭
@yuliiayatsyk ох, ми ж читаємо і інтерпретуємо по-своєму, і жіноча солідарність з Вами, але у нас всіх є приколи з чоловіками... "Вихід", то вже закруто трохи(((
@yuliiayatsyk про "выход знаешь где.." он явно перегнул. Уверена, что это из-за усталости и бытовухи. Переехали, появление ещё одного ребёнка.. безусловно тяжело и вам и ему. НО! Есть границы которые переходить нельзя. Я бы прямо поговорила. Устали вдвоём, тяжело. Да, возможно вы и не справляетесь, но вам нужна моральная поддержка, а не моральные подзатыльники. Детям нужен хороший пример семьи, а не ругань (я так понимаю дети его слабое место). Раз уж он такой умный, то пусть учит и советует как лучше, а не критикует. Проблемы нужно решать, а не просто о них орать (я про мужа). А вам не стоит молчать и реветь в подушку, только усугубить может всё..ибо или он абьюзером станет, или взорвётесь. Отношения нужно выяснять, спокойно, по взрослому говорить о проблемах и как их решить. Прямо его не обвиняйте, пойдет в защиту.. Попробуйте мягко подвести к тому, что он не должен на вам орать тем более при детях. Мол он молодец так все делает и работает, и с детьми помогает, но вам обидно и больно когда срывается.. У детей должны быть счастливые родители потому должны совместно решить проблемы быта и тд.. Посмотрите Евгению Стрелецкую, она очень доступно рассказывает о психологии отношений и не только)))
@yuliiayatsyk в след раз собирайте вещи и к маме. А лучше скажите ему что пусть сам убирается.
У мене була схожа ситуація, тільки мене чоловік не обзивав і ніколи не казав, що я не відчуваю своіх дітей. Але скандали були кожен день, ще більше бісило те, що старша прив'язалася більше до нього, а не до мене. Почала мене виганяти з кімнати, купатись, одіватись, істи і т.п. все з папою і мама ій на фіг не треба.
Але в один прекрасний день, наш папа поіхав у Киів на роботу, приіжає раз в дві неділі. Я наладила контакт з старшою донькою, вона знову переключилась на мене. Прийняла сестричку як рідну, відразу вона казала, що це мамина дитина і нікого до неі не підпускала😆 Всі хто брав іі на руки, для Сашуні ставали ворогами. І з чоловіком стало все на своі місця. Я його чекаю як Бога😁 На кожен його приізд, в мене купа планів, щоб хоч на пару годин втекти з дому. Коли він був 3 міс. вдома, я цього не цінила і постійно на ньому зривалася,ну а він звичайно ж на мені.
Спробуйте і Ви пару днів побути сама з дітьми, може й Вам це допоможе
@cruglova1986, у мене у меншої вже два нижніх і лізуть верхні 😅🙈
Мені просто наболіло, що на мене весь час кричать і принижують( якби не це, то все решта можна було б стерпіти 😔
@rasifaelia не те слово, але потім буде легше. Будуть як подружки і мені помічниці
Не дочитала до конца ,но мне кажется вы все устали. Максимальная усталость у всех.. двое детей это сложно выдержать морально и физически. Ищите компромиссы..если агрессия раньше непроявлялось ,то возможно это все рутина и быт и вообще все достало ) старайтесь общаться больше и меньше обид друг на друга )у вас важная миссия деток любить в первую очередь
А от немає компромісу - точніше єдиний компроміс це те, що я мовчки терплю образи і приниження, плачу в подушку і зранку знову діти, побут і критика...
По моему вашего мужа нужно отправить работать в офис, а то он дома сидит и у него кукуха едет, видит всю эту движуху 24/7
У меня с 1.6 до 1.10 была неуправляймая хоть и я её воспитывала, а не свекровь + у него стресс в виде нового ребенка, я не представляю как бы я справилась, но точно бы вместо стирки и уборки по максимуму уделила бы время старшей.
Прання і прибирання взагалі не займають багато часу - а от готування їжі так, і син постійно хоче уваги, бо він звик отримувати її від свекрів, а я розриваюся між ним, донькою і кухнею(
@yuliiayatsyk я тоже так думаю, он слишком погряз в это. Пока я тут по больницам была, то заметила, что доця стала наоборот послушней в мое отсутствие, но при этом у мужа начало иногда проскакивать,, как правильно, как не правильно,, насчёт ухода за ребенком.Они по другому к этому подходят. Ваш муж устает возможно , но не признается, бо ж мужик. А когда вмешиваются свекрови, мамы, деды то это масло в огонь.
Вже два місяці - до цього півтора роки жили у свекрухи, там вона мене принижувала кожен день, і чоловік навпаки, з нею сварився і мене захищав. А тепер взагалі не знаю, як так сталося....
@yuliiayatsyk це втома і гормони ваші після родів. Наберіться терпіння, мудрості, бо в мене чоловік теж любить покритикувати, але я зрозуміла що треба бути хитрішою і деколи промовчати, деколи навпаки поставити на місце як гне палку
Как пережить потерю ребенка и решиться на новую беременность?
От як таке може бути? А саме головне чому?
Не було ніяких признаків того що щось не так.
Пішли на перший скрінінг сьогодні, сказали що немає сердцебиття💔
Досі не можу в це повірити😭
Дівчата хто це пережив. Як ви через це пройшли? Чи змогли наважитись ще на вагітність? І взагалі чи може ще бути вагітність після цього?
Я психопат? Як перестати кричати на дитину?
Я не нормальна мати.
Син пробув вдома тиждень і я його сьогодні з великою радістю відправила у садок. Він ревів, пручався, не хотів йти. Я його зтягувала з ліжка за ногу, бо він взагалі не хотів йти. Накричала на нього. І по відчуттям я розумію, що він так мене задовбав за цей тиждень, шо я просто не маю ніяких сил!
Є ж діти, які сидять вдома і не ходять в садок! Це чи діти інші, чи мами нормальні. Як ви гадаєте?
Як перестати агресивно ставитися до своєї дитини? Іноді я стала перегинати палку…...
Давно тут не було постів #апоговоритьто На цей надихнула мене історія @natalishovka
І я відразу пригадала схожу ситуацію у мене.
Це було давно, старшому було лиш пару місяців, ми збиралися на прогулянку, одягнулись, поклала малого у візок, відкриваю я двері, і тут в отвір до мене ввалюється якийсь бомж!😧
Двері я до кінця не відкрила, але його голова і руки розплескались у мене на порозі і я закрити їх вже не могла!
Мене охопила паніка, страх, я одна вдома, з малою дитиною, бомж у мене на пороз...
Как справиться с токсикозом? Мои проверенные методы
Дівчата, я не можу вже. Мені здається це ніколи не закінчится. Тошнить і тошнить як ви з цим боролися?
З першим в мене на 8му тижні він почався але допомагав сік вишневий і морковка, а зараз нічого взагалі.
Как отучить от соски?
Все! Немає сил боротися із соскою. Ну не можу я її прибрати. Вже і різала і качкам сам викидав, але все одно згадує і починає істерику. Ні він не плаче, він кричить несамовито що в мене кров стигне. Кричить до хрипоти(
Раніше була соска тільки на сон, тепер і вдень просить.
Я не знаю як з цим впроратись 😭
До скількох років це нормально бути з соскою? У старшого я прибрала за 1 раз, але це зовсім інша дитина
По моему вашего мужа нужно отправить работать в офис, а то он дома сидит и у него кукуха едет, видит всю эту движуху 24/7
У меня с 1.6 до 1.10 была неуправляймая хоть и я её воспитывала, а не свекровь + у него стресс в виде нового ребенка, я не представляю как бы я справилась, но точно бы вместо стирки и уборки по максимуму уделила бы время старшей.