Накипіло... У мене чудовий чоловік: він обожнює дітей, працює з дому, коли має можливість допомагає,…
Накипіло...
У мене чудовий чоловік: він обожнює дітей, працює з дому, коли має можливість допомагає, зранку може і кашу зварити, і суп часто варить, коли я не встигаю, і вечором може навіть по прибирати на кухні і запустити посудомийку, і купає малу і малого, і вкладає старшого, і спить з ним (раніше ще й суміш йому вночі робив), та і зараз син погано спить, плаче вночі, прокидається....Ідеальний, правда? А що б ви сказали, якби при цьому він майже щовечора агресивно на мене кричав при дітях, звинувачував мене в тому, що я не відчуваю своїх дітей, не люблю сина, бо весь час скаржуся, що він капризує, що він і досі їсть зблендеровану їжу і сам ложку не тримає, а я рукожопа і коли він щось не хоче їсти, то це я винна, приготувала те, що він ніби просто не любить і взагалі досі не знаю, що любить наш син і завжди повинна мати другий варіант їжі, якщо не зайде перший, а з донькою що я навіть не налаштувала їй режим і взагалі він би краще впорався без мене, якби я сціжувала молоко.... І так, зазвичай це сказано все в сердцях і потім він може підійти і мовчки поцілувати мене на ніч, але я вже місяць під цим тиском і цими постійними образами... Спершу я слухала від його мами, що я мати кукушка і взагалі не достойна її синочка і любимого онучка (онучку вона і досі не дуже сприймає), тепер все це я вислуховую від чоловіка... Якщо людині кожен день казати, що вона лайно, то вона і правда вважатиме себе лайном! От і у мене вже в голові засіло, що я більше люблю доньку, ніж сина, бо її повністю виховую я, а сина хай і зі мною поруч, але ростила свекруха, і він просто некерований, і я дійсно не можу з ним впоратися.... Але я стараюся, от прикро, що я дійсно стараюся!!! Я готую кожен день, кожен день у нам все свіже, кожен день я прибираю, перу речі, і не скаржуся - можу інколи понити, коли щось не встигаю, але чим я заслуговую на ці образи і приниження??? Якби не діти, я б зібрала речі і пішла.... Я вже казала, що нам треба до сімейного психолога, а у відповідь лише, що це тільки я психічка і мені треба лікувати нерви... Просто якесь замкнене коло... 😢
Катерина·
Мама дочки (2 года)
По моему вашего мужа нужно отправить работать в офис, а то он дома сидит и у него кукуха едет, видит всю эту движуху 24/7
У меня с 1.6 до 1.10 была неуправляймая хоть и я её воспитывала, а не свекровь + у него стресс в виде нового ребенка, я не представляю как бы я справилась, но точно бы вместо стирки и уборки по максимуму уделила бы время старшей.
YuliiaY··
Мама двоих (младенец)
Прання і прибирання взагалі не займають багато часу - а от готування їжі так, і син постійно хоче уваги, бо він звик отримувати її від свекрів, а я розриваюся між ним, донькою і кухнею(
Людмила ··
Мама двоих (младенец)
я тоже так думаю, он слишком погряз в это. Пока я тут по больницам была, то заметила, что доця стала наоборот послушней в мое отсутствие, но при этом у мужа начало иногда проскакивать,, как правильно, как не правильно,, насчёт ухода за ребенком.Они по другому к этому подходят. Ваш муж устает возможно , но не признается, бо ж мужик. А когда вмешиваются свекрови, мамы, деды то это масло в огонь.