
Завершення гв🙌🏻я скільки всього начиталась як краще і по якій схемі діяти, для мене це було надскладно ...весь час відкладала цей процес😰але мій хлопчик однієї ночі(перед моїм др)просто не прокинувся на трапезу, і з тієї самої ночі ми не їмо сісю😇ночі 3 він гарненько спав не прокидичаюсь😁потім трохи гірше було годин в 5 ранку він прокидався, хникав, але я вже наполегливо вирішила , якщо він сам дав знак що може без сісі цілу ніч, значить так і буде...дужееее рада що якось в нас обійшлось без істерик, це мені наче тягар з плеч що все так легко вийшло 😂
Все! Немає сил боротися із соскою. Ну не можу я її прибрати. Вже і різала і качкам сам викидав, але все одно згадує і починає істерику. Ні він не плаче, він кричить несамовито що в мене кров стигне. Кричить до хрипоти(
Раніше була соска тільки на сон, тепер і вдень просить.
Я не знаю як з цим впроратись 😭
До скількох років це нормально бути з соскою? У старшого я прибрала за 1 раз, але це зовсім інша дитина
Дівчатка ,дитинці вже майже місяць ,а я все ще в себе прийти не можу .
Наче розумію що я мама ,але мені так страшно від цих думок ,боюсь не впасти в депресію .
Мені здається що я не справлюся ,це так складно ,безсонні ночі ,життя змінилося кардинально ,я не була готова до таких різких змін .
Дивлюся на нього і радію що він в мене є ,і в цей же час хочу плакати ,бо шкода себе ,що я не готова виходить так жити .Мені не комфортно вести такий спосіб життя хоча допомагає мама постійно і чоловік .
Я б...

Давно тут не було постів #апоговоритьто На цей надихнула мене історія @natalishovka
І я відразу пригадала схожу ситуацію у мене.
Це було давно, старшому було лиш пару місяців, ми збиралися на прогулянку, одягнулись, поклала малого у візок, відкриваю я двері, і тут в отвір до мене ввалюється якийсь бомж!😧
Двері я до кінця не відкрила, але його голова і руки розплескались у мене на порозі і я закрити їх вже не могла!
Мене охопила паніка, страх, я одна вдома, з малою дитиною, бомж у мене на пороз...
Матусі, це якась жесть! Кожен день думаю про регрес сну і зрозуміла, що живу цим страхом! 🤯У нас його ще не було, але судячи по прогнозах, то він вже скоро. Інші матусі таке розповідали, що аж страшно, що нас чекає. Наче і розумію, що так не можна і потрібно думати позитивно, але нічого не можу поробити з цим. Як у вас це пройшло? Що робили в цей час, щоб покращити ситуацію?
В кого чоловік був присутній на родах? Як враження і чи змінилось якось його відношення?
Я особисто вважаю що йому там не місце і хочу щоб мама була поруч, але з іншого боку і хочеться щоб він побачив що це не легко народити дитину... проситься бути присутнім ще з такою впевненістю🤔
Зробив матусі подарунок на ДР))