Накипіло... У мене чудовий чоловік: він обожнює дітей, працює з дому, коли має можливість допомагає, зранку може і кашу зварити, і суп часто варить, коли я не встигаю, і вечором може навіть по прибирати на кухні і запустити посудомийку, і купає малу і малого, і вкладає старшого, і спить з ним (раніше ще й суміш йому вночі робив), та і зараз син погано спить, плаче вночі, прокидається....Ідеальний, правда? А що б ви сказали, якби при цьому він майже щовечора агресивно на мене кричав при дітях, звинувачував мене в тому, що я не відчуваю своїх дітей, не люблю сина, бо весь час скаржуся, що він капризує, що він і досі їсть зблендеровану їжу і сам ложку не тримає, а я рукожопа і коли він щось не хоче їсти, то це я винна, приготувала те, що він ніби просто не любить і взагалі досі не знаю, що любить наш син і завжди повинна мати другий варіант їжі, якщо не зайде перший, а з донькою що я навіть не налаштувала їй режим і взагалі він би краще впорався без мене, якби я сціжувала молоко.... І так, зазвичай це сказано все в сердцях і потім він може підійти і мовчки поцілувати мене на ніч, але я вже місяць під цим тиском і цими постійними образами... Спершу я слухала від його мами, що я мати кукушка і взагалі не достойна її синочка і любимого онучка (онучку вона і досі не дуже сприймає), тепер все це я вислуховую від чоловіка... Якщо людині кожен день казати, що вона лайно, то вона і правда вважатиме себе лайном! От і у мене вже в голові засіло, що я більше люблю доньку, ніж сина, бо її повністю виховую я, а сина хай і зі мною поруч, але ростила свекруха, і він просто некерований, і я дійсно не можу з ним впоратися.... Але я стараюся, от прикро, що я дійсно стараюся!!! Я готую кожен день, кожен день у нам все свіже, кожен день я прибираю, перу речі, і не скаржуся - можу інколи понити, коли щось не встигаю, але чим я заслуговую на ці образи і приниження??? Якби не діти, я б зібрала речі і пішла.... Я вже казала, що нам треба до сімейного психолога, а у відповідь лише, що це тільки я психічка і мені треба лікувати нерви... Просто якесь замкнене коло... 😢
Дівчата, що робити. Як себе контролювати і не зриватися на дитину. Якось останнім часом, помітила, що можу його сварити чи накричати на нього. І розумію, що не маю цього робити і, що буду дуже шкодувати, але ну іноді стає вже дуже важко, від того, що він мене не чує. Він все розуміє, він розумний хлопчик я його дуже сильно люблю. Я все для нього і ради нього. Він у мене впертий, що просто🤯🤯🤯 🤯 хоч 100 разів повтори і як не чує. Як мені себе контролювати, як мені не зриватися на ньому. Я розумом все розумію, що не можна, що це дитина і всі діти себе так поводять, що це період, що я маю набратися терпіння, що це характер, що сваритися не можна, кричати не можна. А потім в мене душа не на місці, мені дуже боляче і сумно до сліз від розуміння того, що я свою дитину насварила😢😢😢 І кожного разу обіцяю, що цього більше не повториться і, що буду більш терпеливіше відноситися до всих його виходок, але….не так то просто.
Я не нормальна мати. Син пробув вдома тиждень і я його сьогодні з великою радістю відправила у садок. Він ревів, пручався, не хотів йти. Я його зтягувала з ліжка за ногу, бо він взагалі не хотів йти. Накричала на нього. І по відчуттям я розумію, що він так мене задовбав за цей тиждень, шо я просто не маю ніяких сил! Є ж діти, які сидять вдома і не ходять в садок! Це чи діти інші, чи мами нормальні. Як ви гадаєте? Як перестати агресивно ставитися до своєї дитини? Іноді я стала перегинати палку… навіть був випадок недавно: син був з чоловіком у ванній і у малого шось впало. І він почав плакати, просити чоловіка не казати тільки мамі… Я психопат. Будь ласка, без їдких коментарів від яжмамок. І так тошно. Порадьте, шо почитати, Шо подивитись, шоб виправити ситуацію
Давно тут не було постів #апоговоритьто На цей надихнула мене історія @natalishovka І я відразу пригадала схожу ситуацію у мене. Це було давно, старшому було лиш пару місяців, ми збиралися на прогулянку, одягнулись, поклала малого у візок, відкриваю я двері, і тут в отвір до мене ввалюється якийсь бомж!😧 Двері я до кінця не відкрила, але його голова і руки розплескались у мене на порозі і я закрити їх вже не могла! Мене охопила паніка, страх, я одна вдома, з малою дитиною, бомж у мене на порозі, не рухається, по ходу мертвий , двері закрити не можу, торкатись його тим паче, щоб випихнути назад....що робити? куди дзвонити? в міліцію? казати, що у мене мертвий бомж у квартирі, і мати купу гемороя на свою голову? Відразу цей варіант я вирішила трохи відкласти. Першим, кого набрала, був сусід, але він не відповідав. Далі подозвонила чоловікові, поки в паніці, дрожащим голосом, пояснювала чоловікові як мертвий бомж опинився у нас в квартирі, чоловік спочатку подумав, що я його підколюю взагалі🙈 але пару нецензурних слів, змусили його зрозуміти , що я не жартую!!! В цей момент трупак ожив, відкрив очі, оглянув мене з ніг до голови, і сиплим голосом ледь вимовив: "Води!" Я з паніки викинула телефон, він впав на плитку і розлетівся на окремі шматки, батарея, корпус, кришка, сімка...все валяється в різних місцях... В цей момент, не знаю звідки, у мене набралось сміливості, але я усією своєю силою схватила ручку дверей і прокричала: "А ну забрав свої ласти назад, а то я зараз їх відрубаю дверима, так, що ласти лишаться у мене, а твоя вонюча башка в коридорі, доречі, вони у мене броньовані, тому біль гарантую!"👌 Він секунду подумав, почав шорхатись, але сил у нього відповсти не було! "На п'ять закриваю...." - кричала я далі - " раз, два, три....", а він не рухається!!!😧 ".....чотири...." замружила очі "....п'ять" , і з усієї дурі замахнулась дверима, і захлопнула їх. Бабах!💣💥 Я довго не наважувалась відкрити очі й подивитися, що ж насправді сталось. Коли наважилась, з полегшенням зітхнула, бо бомжа у хаті вже не було. Зиркнула у глазок, а він продовжував валятись у мене ледь живий під дверима так, що двері я вже не відкрию, прогулянка у мене відмінилась остаточно! Але думка про те, що він може померти у мене під дверима, мене не лишала покою, і хай мене назвуть безлюдяною, але в той момент його стан здоров'я мене мало хвилював.🙀 Мене продовжувало трусити, я судорожно зібрала свій телефон, включаю, і тут відразу дзвінок, сусід, моє спасіння.🙏 "Привіт , мала! Я спав, не чув , що ти дзвонила, що трапилось?" (До слова сказати, у мене постійно трапляються якісь історії, і він постійно мене з них витягав🙈 Взамін, я займалась з його дитиною англійською 😊 бартер завжди спрацьовував💪😏. Я коротко описала йому проблему, він сказав : "Тю...зараз вирішимо👍" Я сиділа в коридорі, обпершись об візок, в якому спала дитина, і продовжувала труситись. Через п'ять хвилин подзвонили у двері, я підірвалась, але глянувши у глазок, побачила сусіда, бомжа вже не було.😏 Я відкрила двері, він мене вислухав і лиш посміявся з моєї історії, сказав, що бомж ще не всі мізки пропив, і коли побачив сусіда ( а він такий внушитєльний парєнь) , зрозумів, що ластами треба рухати швидко, і змився своїми силами.🙈 Попрощавшись з сусідом, я ще довго не могла прийти до себе, відмиваючи поріг усіма засобами хімії, що мала. Я лиш тоді почала розуміти, що взагалі трапилось. Не знаю в який момент той бомж злиняв, коли у нього вистачило на це сили,і не знаю, щоб я робила, якби він не уповз, коли я закривала двері, бо я б реально його прибила. 🙈 Коли розповідала про це своєму чоловікові , який примчався за пів години додому, в нього були очі по п'ять копійок. "Ні, я знав, що ти навіжена, але щоб настільки!!!!" промовив він. Але добре, коли все добре закінчується!!! А тепер питання до вас, чи потрапляли ви колись в казусні ситуації, чи мій чоловік правий, і я одна в своєму роді. "За то зі мною не скучно", відповідаю йому, і він зі мною погоджується.😅 Розкажіть, про ваші самі казусні ситуації, в які ви потрапляли! Чи часто з вами таке стається? Бо зі мною тупо постійно щось трапляється😂😂😂 Не знаю, чи стікер собі на голову почепити, чи сорочку навиворіт носити, чи просто змиритись, з тим, що я така і все😏 Що скажете?
Ольга·
Мама двоих (5 лет, 7 лет)
Какой же паскудный абьюзер.
Вместо того что бы самому переживать что Вы ему почему-то не доверяете, он взвалил вину на Вас и манипулирует в чистом виде.
Лучшая защита - это нападение. Вот чем он занимается.
Скрывает что то он, а виноваты в итоге будете Вы. Он этого добьется.
Алена··
Полностью согласна. У меня такой же. Но я забила болт и мне все равно.
MARGARITA··
Мама сына (2 года)
Написали или мысли . Как же Вы правы. Девочка бедная не ест нормально , на нервах голодом себя морит , а он если себя так ведет к гадалке не ходи есть что скрывать. ….
Оксана··
Мама дочки (8 лет)
💯
Марiя·
Мама сына (5 лет)
Не підходити. Ви чоловіка зовсім не чуєте, а чуєте лише себе і свої бажання. Ви егоїстка. Зупиніться!
Він вам казав не трогать телефон, ви влаштували штовханину. Він вам каже не чіпати його, дати йому час - ви лізете до нього і навязуєте йому свої почуття і думки.
Ваш чоловік людина, він має право ображатись, має право на особистий простір.
Тимпаче шо він не відмовляється від ролі батька, але поставив на паузу роль чоловіка бо ви неадекватно поводитесь.
Скажіть що ви ЙОГО ПОЧУЛИ (нормальною інтонацією) без маніпуляцій - і скажіть що будете з повагою до його кордонів чекати коли він буде готовий поговорити.
В попередньому пості вам писали що йому є шо приховувати і що він маніпулятор. Можливо і так. Але то його відповідальність.
Зараз поводите себе не гідно ви. Візміть себе в руки і чекайте. Така моя порада.
Марiя··
Мама сына (5 лет)
@annabarash я думаю 5 днів то достатньо довго. Вже пройшов час, дайте йому ще день два на спокійно подумати. Але не роками ж він буде думати. Тож якщо через кілька днів поговорити він не захоче - розумієте що це не просто так, і явно не через вашу дивну поведінку з телефоном, а він просто шукає план вийти з ваших стосунків. Готуйте собі в голові вже зараз два варіанти: примирення і розлучення. І будьте готові до обох. Сядьте і проаналізуйте без зайвих почуттів і сліз - що вам робити якщо він піде.
Марiя··
Мама сына (5 лет)
@annabarash ну конкретно до нього по питанню ваших відносин не підходити. А якщо вам треба його допомога в вихованні дитини, або в його побутових обов'язках (типу він миє посуд чи повинен винести сміття) то спокійно звертайтесь і кажіть чого очікуєте.
Анечка Лакатош··
Мама дочки (5 лет)
Ще в мене через 5 днів день народження ….😭🥺 як мені поводитись ?? Я розумію що це просто дата , але для мене був би найкращий подарунок примирення . Але , розумію що це не привід , можливо він ще не охолоне . Також не підходити навіть в цей день ?