Мамлайф
Мамлайф
Приложение для мам
Інна87
Інна87
Мама двоих (младенец)

Накінець у синулі прорізався перший зуб 🦷💪👍 Як довго ми на нього чекали ))) класика жанра: заглядала на білі полосочки в…

1 из 3

Накінець у синулі прорізався перший зуб 🦷💪👍

Як довго ми на нього чекали ))) класика жанра: заглядала на білі полосочки в деснах два тижні - нічого... вчора пропустила, а сьогодні-бац і вже Є!!! Без температури, істерик, поганого сну і т.д. ( це для тих мам, яких так лякають зубками!) безумовно давала допоміжні засоби - Camilia, OSA та інш.

Зранку поділилася приємною звісткою з хресними Устима і отримали ввечері приємний та неочікуваний сюрприз - срібну ложечку св. Миколая та торт в честь такої події) море побажань, поцілунків та фото )))

І справа не в подарунках та їх кількості, а в проявах уваги та почуттях до дитини.

Знаю та бачу, що хрещені батьки ( куми ) Устима дуже уважно та трепетно відносяться до нього, що безумовно дуже радує!

Як часто Ви спілкуєтеся із своїми похресниками? Чи підтримують хрещені батьки зв’язок із Вашими дітьми після 5 років ? За яким принципом та по яким критеріям обирали хрещених для дітей ?

Діліться, цікаво )

16

Комментарии

anzhelika32

Лика

Мама сына-младенца

Мы поэтому и никак не можем выбрать(( хочется, что они принимали роль в жизни ребенка не номинально

inna_ts

Інна87

Мама двоих (младенец)

Бажаю, щоб у Вашого малюка були чудові хрещені )

anzhelika32

Лика

Мама сына-младенца

спасибо 🙏🏻

iviktoriiav

Viktoria V

В ожидании первенца

В мене 3 похресників, старший живе поруч, тому спілкуємося постійно.

Двоє молодших у іншому місті, але мене це зовсім не зупиняє.

Тим паче середня вже навчилася без батьків телефонувати у Вайбері, тому спілкуємося регулярно😂 у вихідні до 20 разів за день.

Я керуюся при роздумах про хрещену маму зараз тим критерієм, що якщо щось зі мною та чоловіком трапиться, то у дітей буде духовна поруч людина.

Та рівень розуміння чи дійсно людина, яку я прошу готова прийняти мою пропозицію.

iviktoriiav

Viktoria V

В ожидании первенца

@inna_ts, поділяю вашу думку. У моїх двох племінників по 2 пари хрещених. Я второпати не можу, для чого це потрібно.

Скільки не питала свого брата, відповіді внятної немає, але фраза ти не розумієш, я не міг вибрати між

двома своїми кращими друзями.

І саме прекрасне не слова про дитину.

Думаю батькам перед прийняттям рішення щодо хрещення дитини потрібно вивчити детально це питання. Та дати відповідь яка роль хрещених у житті мого чада.

inna_ts

Інна87

Мама двоих (младенец)

я Вам більше скажу: у Зах. частині України хрещених (кумів) може бути до 12 чоловік! Серед них є головні ( перші куми) і всі інші! Хрестини організовуються як весілля (150 осіб) на яких (як правило) не присутній сам малюк!

iviktoriiav

Viktoria V

В ожидании первенца

цікаво, а толку?

tayam

Тая

Мама дочки (4 года), беременна (30 нед.)

Наш критерий - верующие церковные крестные, чтобы могли молиться за деток и подавать в храме за них записочки. В этом смысл духовного родительства

inna_ts

Інна87

Мама двоих (младенец)

100%

Ми також обирали віруючих хресних👌

annetadoctor

Anna

Мама двоих (2 года, 4 года)

С крестниками своими (их 7 деток)общаюсь в течении года ,не зависимо от праздников,3 девочки живут совсем рядом-мы видимся раз в неделю,контакт тесный.стараюсь летом их всех сводить в дельфинарий ,зоопарк,кто старше -квест комнаты и аквапарки.считаю что я достаточно хорошая и внимательная крестная-малышня может доверить секреты,подойти обнять или не слазить с рук 🐣

inna_ts

Інна87

Мама двоих (младенец)

Ух ти ! 7 похресників - це круто !

leramak881

Валерія

Мама дочки-младенца

Мы тоже все ещё ждём первый зуб)

inna_ts

Інна87

Мама двоих (младенец)

Легкого очікування та безболісного появлення!🦷

elenaphotographerkiev

Елена

Вам очень повезло с кумовьями)

inna_ts

Інна87

Мама двоих (младенец)

Головне, щоб Устиму повезло з хрещеними 😉

Ми старалися обрати в хрещених батьків, тих людей, які б до цього ставляться відповідально!

Доброго дня... Дівчата порадьте що робити? Мій наречений дуже хотів дитину... І ось я вже на другому місці. Ми подали…

Доброго дня... Дівчата порадьте що робити? Мій наречений дуже хотів дитину... І ось я вже на другому місці. Ми подали заяву до заксу розпис у вівторок 17.04... але за останні тиждень він змінився наполягає на абортів. Ночує у батьків або кумів, додому приїжджає лише у справах. Небереш трубки сам дзвонити тричі на день притає як я себе почуваю як справи і все... З його батьками все добре вони підтримують мене та також переживають... Що робити?

Стоит ли покупать коляску?

Дівчата,як ви важаете принципово щоб дівчинка іздила в колясці коляру притаманному дівчинці? Така ситуація, що знайшла коляску,ту яку хочу швейцарського виробника по дуже хорощій ціні,вона не із дешевих,а тут і ціна крута,але колір лише темно синій,як на фото.

Що робити, коли зриваюся на дитину?

Дівчата, що робити. Як себе контролювати і не зриватися на дитину. Якось останнім часом, помітила, що можу його сварити чи накричати на нього. І розумію, що не маю цього робити і, що буду дуже шкодувати, але ну іноді стає вже дуже важко, від того, що він мене не чує. Він все розуміє, він розумний хлопчик я його дуже сильно люблю. Я все для нього і ради нього. Він у мене впертий, що просто🤯🤯🤯 🤯 хоч 100 разів повтори і як не чує. Як мені себе контролювати, як мені не зриватися на ньому. Я розумом все розумію, що не можна, що це дитина і всі діти себе так поводять, що це період, що я маю набратися терпіння, що це характер, що сваритися не можна, кричати не можна. А потім в мене душа не на місці, мені дуже боляче і сумно до сліз від розуміння того, що я свою дитину насварила😢😢😢 І кожного разу обіцяю, що цього більше не повториться і, що буду більш терпеливіше відноситися до всих його виходок, але….не так то просто.

Перший місяць материнства: як подолати страх і втому?

Дівчатка ,дитинці вже майже місяць ,а я все ще в себе прийти не можу . Наче розумію що я мама ,але мені так страшно від цих думок ,боюсь не впасти в депресію . Мені здається що я не справлюся ,це так складно ,безсонні ночі ,життя змінилося кардинально ,я не була готова до таких різких змін . Дивлюся на нього і радію що він в мене є ,і в цей же час хочу плакати ,бо шкода себе ,що я не готова виходить так жити .Мені не комфортно вести такий спосіб життя хоча допомагає мама постійно і чоловік . Я боюся признатися їм про свої думки та почуття щоб їх не налякати та не розчарувати ((( Дуже надіюся ,що це таке часто трапляється і проходить з часом ,поділіться вашим досвідом як у вас перші місяці з дитиною пройшли ? Як бородися з такими думками та відчуттями ?