Це вже мабуть крик душі... Іноді здається що я вже не витримаю , що це остання крапля. Але якось треба триматися... Скоро сину 10 років ,а це цілих 10 років переживань і випробувань. За ці 10 років у нас вже "шикарний" букет хвороб,а плюс до цього додалася підозра на страшне генетичне захворювання😭 Я розумію що не треба опускати руки , треба боротися ,але я втомилася,морально втомилася , втомилася так, що вже не хочу жити... Та все це я можу залишити тільки тут , тільки тут я можу поділитися переживаннями та своєю біллю. Мені більше ні з ким поділитися...
Я вже щось не впевнена, що це коліки(((( він плаче цілий день ((( заспокоюється тільки коли візьмеш на руки! Коли кладеш починається істерика 😭😓сили вже закінчуються! Що це може бути? Хто стикався?
Цепростовиносмозгів.. Мала вже 6-ту ніч спить максимум 3 години...Кожні пів години підйом ,плач крик...Ми вже наче зомбі... В день не спить ,практично.. 20-30 хв на руках. Що це за піз🤕 єц? Їсти не хоче,крутиться,слюні,плаче.. Живіт не твердий,туалет стабільно 3р в день. Ми на суміші. Що з нею?(((
Скажіть будь ласка, це нормально що чоловік нк допомагає міняти дитині підгузок, не бере меншого на руки (на 5 хв і то коли попросиш) Сьогодні просто була така ситуація... Чоловік каже "Вже 22:00 , а дочка не спить... Я кажу спробуй хоч щось зробити... Спробуй вкласти".. Я тим часом годую малого, тобто розірватися я не можу.... А він не може знайти спільну мову з донькою і через хвилину звинувачує мене.. Що я їй все дозволяю і тому вона так себе поводить. Але реальної причини чому так він не бачить 🤷 ♀ не бачить того що він не приймає участі у її виховані взагалі.... Намагаючись мене потопити, шукає всюди де винна я....
Накипіло... У мене чудовий чоловік: він обожнює дітей, працює з дому, коли має можливість допомагає, зранку може і кашу зварити, і суп часто варить, коли я не встигаю, і вечором може навіть по прибирати на кухні і запустити посудомийку, і купає малу і малого, і вкладає старшого, і спить з ним (раніше ще й суміш йому вночі робив), та і зараз син погано спить, плаче вночі, прокидається....Ідеальний, правда? А що б ви сказали, якби при цьому він майже щовечора агресивно на мене кричав при дітях, звинувачував мене в тому, що я не відчуваю своїх дітей, не люблю сина, бо весь час скаржуся, що він капризує, що він і досі їсть зблендеровану їжу і сам ложку не тримає, а я рукожопа і коли він щось не хоче їсти, то це я винна, приготувала те, що він ніби просто не любить і взагалі досі не знаю, що любить наш син і завжди повинна мати другий варіант їжі, якщо не зайде перший, а з донькою що я навіть не налаштувала їй режим і взагалі він би краще впорався без мене, якби я сціжувала молоко.... І так, зазвичай це сказано все в сердцях і потім він може підійти і мовчки поцілувати мене на ніч, але я вже місяць під цим тиском і цими постійними образами... Спершу я слухала від його мами, що я мати кукушка і взагалі не достойна її синочка і любимого онучка (онучку вона і досі не дуже сприймає), тепер все це я вислуховую від чоловіка... Якщо людині кожен день казати, що вона лайно, то вона і правда вважатиме себе лайном! От і у мене вже в голові засіло, що я більше люблю доньку, ніж сина, бо її повністю виховую я, а сина хай і зі мною поруч, але ростила свекруха, і він просто некерований, і я дійсно не можу з ним впоратися.... Але я стараюся, от прикро, що я дійсно стараюся!!! Я готую кожен день, кожен день у нам все свіже, кожен день я прибираю, перу речі, і не скаржуся - можу інколи понити, коли щось не встигаю, але чим я заслуговую на ці образи і приниження??? Якби не діти, я б зібрала речі і пішла.... Я вже казала, що нам треба до сімейного психолога, а у відповідь лише, що це тільки я психічка і мені треба лікувати нерви... Просто якесь замкнене коло... 😢
Anna·Мама двоих (младенец)
@vera020379, ооо плач не для мене! Я з першим так і з другим тупо не переношу плачі!!! З старшим аж плакала з ним, тепе юр просто знаю шо треба робити
·Ответить