Це вже мабуть крик душі... Іноді здається що я вже не витримаю , що це остання крапля. Але якось треба триматися... Скоро сину 10 років ,а це цілих 10 років переживань і випробувань. За ці 10 років у нас вже "шикарний" букет хвороб,а плюс до цього додалася підозра на страшне генетичне захворювання😭
Я розумію що не треба опускати руки , треба боротися ,але я втомилася,морально втомилася , втомилася так, що вже не хочу жити... Та все це я можу залишити тільки тут , тільки тут я можу поділитися переживаннями та своєю біллю. Мені більше ні з ким поділитися...