Поки мій маленький принц спить поділюсь я з вами (нарешті) своєю історією пологів. Попереджаю,що читати багатенько...

Розпочалось все з того що мама 7 липня запитала мене що я завтра буду робити,на що я жартома відповіла:"народжувати". І мій хлопчик мене тоді ,нарешті,почув))) 8 липня я прокинулась в 4.20 ранку від того що води відійшли і ,слава Богу,одразу розпочались перейми(бо я дуже боялась що можуть стимулювати). Радості моїй не було меж! :))) "швидка" їхала приблизно 40 хвилин. всю дорогу я посміхалась,адже поруч був коханий і гріла думка,що через кілька годин ми станемо батьками) в 5.20 ми вже були в ПБ. коли мене оформляли медсестра безкінця торочила,аж в печінках вже сиділа, що по мені не скажеш,що в мене перейми. Просто я терпляча,та я б і не сказала що дуже сильно боліло. Лікарі оглянули і мене обрадували- розкриття на 3 пальці і голівка опущена) відправили мене скакати на фітболі,чоловік поясницю розтирав,розважав мене, а я його, періодично заходила акушерка та лікар,все йшло як по маслу. і тут мене почало тужити О_о . Це були неймовірні відчуття,наче кавун з попи хоче вилізти) акушерка оглянула і сказала що вже можна народжувати,було вже повне розкриття, а сама кудись ділась і лікаря ніякого не було. ми були в шоці доки не прийшов завідуючий і всім наганяй дав. спробувала я спочатку народдувати на ліжку, але щось в мене не дуже виходило,якось не зручно було,то вирішили що буду на кріслі і я була цьому надзвичайно рада. Не знаю як це в мене так вийшло, мені нічого не кололи, але я відчувала біль лише в кобчику під час потуг)) казали колись що породілля нічого не розуміє що навкруги робиться коли народжує- це явно не про мене, між потугами я встигала з лікарем поговити,все навкруги роздивитись) і ось в 9.40 мені на живіт виклали мого дорогоцінного синочка,мого янгола) чоловік заплакав (доречі весь час був поруч), а моя перша думка "і це все?!". Пологи були легкими, був лише один малесенький внутрішній розрив.

P.S. Дівчата, народжувати це круто! головне не боятись. Можливо мені допомогло те,що від самого початку вагітності я себе настроювала,що все буде добре)

Я вірю,що і у вас всіх хто ще ходить з пузиками і чекає цієї перкасної зустрічі зі своїм малятком буде все супер,бо по іншому і не може бути ;-) Всім легких пологів!!!)))))))))))))