- Я хочу додому
- Не можна, там війна.
- Але в Києві тихо і є ППО.
-Ти знову хочеш спати в коридорі чи підвалі, боятись прилетить чи не прилетить?
- Ні, але ж люди повертаються, наче і життя там налагоджується.
- Ти повернеш дітей у той жах з сиренами?
- Ні, але і тут вже не можу, сумую.
- Чим тобі тут погано?
- Це не мій дім, тут все не так, я хочу своє життя до війни. Свою кроватку, бочок чоловіка поряд, свою роботу, своїх друзів, зустрічі, каву у кав'яреньках, ранкову метушню з дітьми...