Як я не намагаюсь з розумінням ставитися до істерик і криз, але я задовбалась по сто раз на день це чути 😭.
Починається все з самого ранку, коли він не хоче переодягатись, далі хоче їсти, але не хоче, потім після їжі трохи попускає, а далі по новій:
-Мам, дай води
-Зараз принесу (йду на кухню)
-Нєєє, аааа (падання на підлогу, сльози в псіхи)
А найголовніше, що пройде це не скоро, правда?