Ну, що ж, дівчата @so_happy і @solemio просили - отримайте. #10фактовосебе
Скажу, що такі челенджи не дуже люблю, але вважаю, що мамам вони треба для того, аби згадати хто ти, крім щоденного "ку-ку, іго-го і гав-гав". Принаймні, у моєму випадку це до всирачки вчасно.
1. Мені 27 і я не вірю. Я зупинилась на першій шокуючій цифрі 25 і там залишилась.
2. В школі не любила своє ім'я, хотіла щоб мене звали якимось коротким типу Аня чи Юля. Зараз обожнюю його, хоча досі не навчилась правильно реагувати на компліменти з цього приводу.
3. В мені половина азербайджанської крові і я завжди думала, що діти будуть схожі на мене, бо ж у голубооких і світловолосих генів чоловіка без шансів. Шах і мат, Ельмірочка.
4. Коли обирала ім'я сину окрім іншого керувалася тим, щоб не було дебільних скорочень.
5. Прошу поради і якщо радять не те, до чого я внутрішньо схилялась, переконую в зворотньому.
6. Інтроверт. Люблю бути сама і мені не треба себе чимось займати.
7. Швидко загораюсь новими ідеями, і не заспокоюсь поки не зроблю те, що хотіла. (Не обов'язково довести до кінця, а наприклад купити нитки і зв'язати половину пледу🙄)
8. Не люблю вишивку, бісер і інші кропотливі види рукоділля. Тому вишиті серветки, які треба було нести на уроки праці ми купували. Пасіб, ма😍
9. Журналіст за освітою, хоча твори в школі писала за мене мама. Мріяла бути психологом, а стала директором і саме тут відчувала себе на своєму місці.
10. Люблю співати, і останнім часом роблю це часто.
11. Люблю своє тіло більше ніж до вагітності, хоча подружка сказала мовчати про це. І да, це одинадцятий пункт😃
Чого я на тебе такий підписаний?) Чи це саме ти про кефір в авосьці писала напочаток вагітності? За почуття гумору і ладну мову я залюбки стежу за цікавими людьми.
Когда меня отметили, у меня первая реакция была "та ну, мне нечего рассказать же", и я действительно половину вечера вспоминала, что я могу рассказать о себе, кроме того, что я мама и мы наконец-то научились делать ладушки и давать пять😅