От як таке може бути? А саме головне чому? Не було ніяких признаків того що щось не так. Пішли на перший скрінінг сьогодні, сказали що немає сердцебиття💔 Досі не можу в це повірити😭 Дівчата хто це пережив. Як ви через це пройшли? Чи змогли наважитись ще на вагітність? І взагалі чи може ще бути вагітність після цього?
Накипіло... У мене чудовий чоловік: він обожнює дітей, працює з дому, коли має можливість допомагає, зранку може і кашу зварити, і суп часто варить, коли я не встигаю, і вечором може навіть по прибирати на кухні і запустити посудомийку, і купає малу і малого, і вкладає старшого, і спить з ним (раніше ще й суміш йому вночі робив), та і зараз син погано спить, плаче вночі, прокидається....Ідеальний, правда? А що б ви сказали, якби при цьому він майже щовечора агресивно на мене кричав при дітях, звинувачував мене в тому, що я не відчуваю своїх дітей, не люблю сина, бо весь час скаржуся, що він капризує, що він і досі їсть зблендеровану їжу і сам ложку не тримає, а я рукожопа і коли він щось не хоче їсти, то це я винна, приготувала те, що він ніби просто не любить і взагалі досі не знаю, що любить наш син і завжди повинна мати другий варіант їжі, якщо не зайде перший, а з донькою що я навіть не налаштувала їй режим і взагалі він би краще впорався без мене, якби я сціжувала молоко.... І так, зазвичай це сказано все в сердцях і потім він може підійти і мовчки поцілувати мене на ніч, але я вже місяць під цим тиском і цими постійними образами... Спершу я слухала від його мами, що я мати кукушка і взагалі не достойна її синочка і любимого онучка (онучку вона і досі не дуже сприймає), тепер все це я вислуховую від чоловіка... Якщо людині кожен день казати, що вона лайно, то вона і правда вважатиме себе лайном! От і у мене вже в голові засіло, що я більше люблю доньку, ніж сина, бо її повністю виховую я, а сина хай і зі мною поруч, але ростила свекруха, і він просто некерований, і я дійсно не можу з ним впоратися.... Але я стараюся, от прикро, що я дійсно стараюся!!! Я готую кожен день, кожен день у нам все свіже, кожен день я прибираю, перу речі, і не скаржуся - можу інколи понити, коли щось не встигаю, але чим я заслуговую на ці образи і приниження??? Якби не діти, я б зібрала речі і пішла.... Я вже казала, що нам треба до сімейного психолога, а у відповідь лише, що це тільки я психічка і мені треба лікувати нерви... Просто якесь замкнене коло... 😢
У кого схватки починалися вдень? Вичитала, що найбільше окситоцина в організмі вночі, тому частіше і родова діяльність починається в цей час. З старшим у мене так і було. Цікаво чи може зараз початись серед білого дня. Уже хочеться їхати в пологовий)
до моєї історії з минулих постів … У нас вчора був секс . Я відчула що можу спробувати … і вночі все сталося . Але він мені казав це нічого не означає так не чесно , вибачте , але це було ніби це якась рольова гра була , він це казав и робив свою справу 😅😝 Зранку його поцілувала … він не відштовхувався , але все одно бачу стримується …сподіваюсь дальше більше в плані Треба поговорити , проговорити ….
Коли Ви зняли нічний памперс? Сину 3,1. Рівно в 3 роки вирішила, що все, пора закінчувати з тим нещасним 1 памперсом. Пояснила, поставила біля ліжечка горщик, сказала, щоб звав вночі, як буде хотіти пісяти. Я розуміла, що він спочатку буде впісюватись....Гадала, що пару раз це станеться, йому стане некомфортно і він почне терпіти до ранку, або прокидатись і звати мене. Звісно, перед самим сном син ходив на горщик і десь за годинку до сну (може й за 2 нічого не пив). І який результат? А ніякий! Син прокидається не зі словами "я хочу пісяти", а зі словами "мама, мокрі труси". Я встаю вночі, переодягаю і він лягає спати зі мною (бо ліжко ж мокре). Короче питання...що я роблю не так? Які дасте пораде? Може в хлопчиків це пізніше відбувається...напишіть, будь ласка, Ваші поради і рекомендації
Анна·
Мама сына (3 года), беременна (30 нед.)
Теж послухаю, бо у нас те саме😬 Не прям кожну ніч, але часто
Lilija·
Мама двоих (2 года, 4 года), ждёт третьего
У мене та сестри був енурез. Не знаю, теж ніби все з добре було у сімʼї, але отака біда нас наздоганяла. Пройшло близько 5 років, може й того трохи пізніше, так вже не згадаю.
Водили батьки нас на якісь сенси психологічні, якісь мантри на касеті слухали, теж не знаю чи то допомогло, чи переросли згодом
Ya··
Я читала,що це генетично передається
Lilija··
Мама двоих (2 года, 4 года), ждёт третьего
все може бути
Dariia·
Мама сына (4 года)
Была такая проблема до 4 лет, пока я не начала вставать каждую ночь по два три раза и будить на горшок , пол года вставала так поднимала и все, начал сам просыпаться
Ya··
Значить продовжуємо будити вночі
Оксана ·
Мама двоих (8 лет, 12 лет)
Не кожну ніч, але десь років до 6 було часто, потім менше...пройшло десь років в 10. У лікарів були-абсолютно здорова дитина. Не давала пити післе 19, будила в туалет кожен день о 4 ранку.
Ya··
Я не можу вловити потрібний час коли будити.Або приходжу ц вже пізно або він не пісяє взагалі
Лера ·
Мама двоих (младенец)
У вас по віку ще нормально пісятись вночі, до 5 років це норма, це не енурез, це просто вік такий, дитина сама не прокидається бо ще не дозріли відповідні зону в мозку які відповідають за контроль сечового, будити дитину кажуть фахівці не можно, це впливає на якість сну, а отже і на нервову систему
Лера ··
Мама двоих (младенец)
Пробуйте вдягати підгузок коли він вже заснув міцно
Ya··
дякую за пораду.Спробую так
mamba1993·
Мама двоих (младенец)
До 4 років була проблема, я просто перевіряла в який час приблизно він пісяється , потім я почала будити в той час в туалет, спочатку не встигала ,потім вийшло віднести в туалет. І так я гралась з цим 2 тижні, поки він просто перестав пісяти ,тобто чоловік ніс в туалет, а він не пісяв , з того часу ми перестали носити і він був сухим
Ya··
Можливо і нам так пощастить)