Син попросив, щоб я лягла поруч. Перед сном він любить поговорити про свій день, школу. Я запропонувала пограти в гру: закриваємо очі, рахуємо до трьох, відкриваємо, і хто засміявся — той програв. Ми так щиро сміялися, що після цього сміху у мене почалася істерика. Не зрозуміло чому, але я почала плакати, і мені стало сумно. Добре, що у нас є нічний ліхтар, і малий нічого не зрозумів. Я сказала, що щось потрапило в око, поцілувала його й вийшла. Вийшла і почала плакати. Коли заспокоїлася, сиджу ...