Как реагировать, когда посторонние осуждают ваше материнство?
Дівчата у мене до вас таке питання. Ось уявіть ви стоїте з капец яким орущим дитям прям істерика жесть і підходить люба рандомна людина ( в основному похилого віку) і каже вашій дитині -: що ти плачеш, що тебе мама ображає?, ай яй яй яка погана мама... І всяке в такому дусі.
Яка б була ваша реакція??
Ось мене наприклад і так розриває із нутри щоя я не можу це приптнити і так усі дивляться і охають ахають, дитина бачучи цю публіку старається верещати ще більше і плюс до цього всього пздЦа ще якісь люди говорять таке твоїй дитині 🤬🤬🤬
От це тільки в мене є бажать послати цю людину НАХУтер метеликів лювити прицьому обережно з усього розмаху приклавши їй до обличча підошву свого тапка чи я не одна така?
Ось я нерозумію.. Спочатку вони кажуть що я така погана мама ображаю свою дитину а коли дитина не дай боже якось криво таким людям щось каже або бігає кричить пищить і грає голосно вони кажуть що я знову ж таки погана мама що не воспитую свою дитину за типу таку поведінку 🤯🤯🤯 розумію що може у великих містах усім всеодно один на одного але ж ці маленькі селища і села де всі один одного знають і чомусь думають що вони можуть казати нікому нах*р непотрібну думку і вчити тебе і твою дитину бо вони бл*ть життя прожили... Ааааааааааа жесть...
Дякую 🌸❤
Gala·
Мама двоих (младенец)
Я говорю напрямую : мы сами разберемся, не надо лезть )
Как правило тоже ахают, и говорят, что я хамка😂
Viktori··
Мама двоих (1 год, 5 лет)
Просто я не розумію нашо пхати свого носа. Типу коли я бачу що акась дитина істерить валяється в істериках по підлозі я ніколи нічого нікому не кажу бо це аж ніяк не допоможе це перше, а друге є мама яка сама розбереться. Я тільки про себе жалію маму і трішки радую що слава богу що це не мої діти зараз оруть 😅🤦♀️
KF·
Мама двоих (3 года, 6 лет)
Так і кажіть: Ви НЕ допомагаєте. Я розберуся сама. До побачення.
Але це й від ситуації залежить: у мене було декілька ситуацій, коли чужа людина (але з іншими словами, більше «годі кричати, ти на вулиці») припиняла істерику або значно зменшувала градус накалу
Євгенія··
Мені здається, коли емоція виходить, то на вулиці чи ні - не впливає. Тому про якесь "годі кричати" не має йти мова, це на перспективу не дуже гарно
KF··
Мама двоих (3 года, 6 лет)
я умовні фрази сказала. У мене дійсно були такі випадки. Дитина одразу замовкала. Різко. Не знаю, чому. Можливо, страх незнайомої людини. Можливо, щось інше. І пару разів я була вдячна таким незнайомцям. Саме цікаво, що єдиний, хто зараз згадується, це молодий чоловік, а не жінки 🤔
KF··
Мама двоих (3 года, 6 лет)
щодо «годі кричати». Здається, що вік дитини тут таки велику роль грає. Бо старшій вже спокійно можна сказати «припини кричати, зараз це не допомагає. Придумаймо як вирішити ситуацію.»
Євгенія··
ну я звісно не можу нав'язувати, але саме по собі форма диктату "припини" саме в плані емоції як на мене трішки не коректна
Тобто сказати щось типу "можеш кричати, якщо тобі так легше, а можемо спробувати вирішити проблему без крику" - більш підходяща
Так, звісно від віку залежить, але чим менше дитина, тим менше заборон і припинень має бути, а тим більше пояснень і проговорення. Ну мені так здається. А старшим вже легше просто нагадати про варіанти, які втовкмачені їм отими повтореннями і проговореннями раніше