Стрес,дуже сильно перенервувала,наплакалась через маму.. Вона дуже,дуже важка людина,але я завжди притримувалась принципа «мама-святе»,краще промовчу..
Але тут вже була не та ситуація,щоб мовчати.
Вона торкнулася моїх дітей,донечки та ще ненародженого малюка.
Загалом було багато нервів,сліз.Це могло нашкодити малюку?
І розкажіть,в якогось є теж така токсична мати,чи це тільки мені «пощастило»?
Теж «непроста» мама, буває як скаже щось, ну просто гірше не буває(і про дітей теж) вона не розуміє що ображає, не розуміє що говорить речі від яких розбивається серце, але в її понятті я повинна все терпіти, бо мама - то святе… вчуся не приймати все близько до серця. Але спілкування обмежила.
Ну в моєї теж таке поняття,але я теж людина і в мене також є почуття. І ламати себе,щоб догодити їй,більше не буду.. Не оцінили.
А зачем вы с ней общаетесь? Вы ей ничем не обязаны - это было только ее решение вас родить.
@renata14.00 как говорят психологи: родителей любить вы не обязаны. Золотые слова, как по мне. Слова свободы
Тато в мене золотий і його дуже люблю,а от мама.. Зовсім інша історія.
Тепер головне для своїх дітей бути хорошою мамою.
В мене токсична. Довелось обмежити спілкування, бо вона вже почала шкодити моїм старшим дітям. 😔Дуже Вас розумію але не дозволяйте своєму вихованню «мама то святе» заважати вашій психологічній безпеці 🙏🏼
Чекайте хвилиночку! Ну так, вона Ваша мама. Ви її донька. Але ж у першу чергу Ви-людина. Доросла людина.То що тепер, якщо мама є вашою мамою, то можна не поважати Вас і просто так до Вас досікатися? Просто тому що їй щось там здалося чи заманулося? Зведіть спілкування до мінімуму. До рівня привіт - бувай. Мінімум інформації про себе, свій стан, дітей. Якщо починає робити "фінти вухами"-мама, у мене молоко втікає/кіт вазон скинув/сусід діру перфоратором продовбав/свій варіант - мені треба бігти, бувай.
я со своей не общаюсь и это было лучшее решение за всю мою жизнь
в свою сторону терпела и оскорбления,и избиения. пока она сказала,что мой муж убийца,а ребенок выблядок(разговор был в 22 м году)
@renata14.00 я бы исчезла 😂 извините. но лучше так,чем мучаться самой. нервные клетки не восстанавливаются
ну это просто лучшее решение.
мне было легко исчезнуть с радаров моих родственников, бо папаша слинял за хлебом фиг знает когда,а мать как мать. муж пытался нас помирить лет 5,пару месяцев назад заикнулся,что хочет ее найти,тк как так,малые вырастут и будут спрашивать где их вторая бабушка 🙄 хотя как по мне, лучше без таких родственников расти, нежели чтобы и они "прелести" данного общения на себе чувствовали
Не разрешаю вмешиваться в свою жизнь ни своим родителям, ни свекрови. Не дай Бог доведут, с лестницы спущу, особенно свекровь. Буду я еще нервы на нее тратить мля.
Я взагалі не спілкуюсь зі своїми батьками ~ три роки. Я мовчала коли вони пизділи на мого першого чоловіка, на другого чоловіка. Але коли почали зачіпати сина , я послала матом, бо по іншому не розуміли.
Від них ніякої користі не було ніколи, тому від відсутності спілкування мені тільки краще.
Тато в мене золотий,а от мама… Немаю слів.
Я просто така людина,що пройде час,я заспокоюся і я знову обдумовую все що би було,якби я в тій ситуації зробила так чи інакше. І починаю винити себе,ну типу це ж мама… Напевно потрібно було промовчати знову і так далі..
Але я розумію,що мовчати вже просто нікуди. Діти для мене-святе. Вона це святе зачепила,ніколи цього не зможу пробачити..
У меня свекровь доводила до истерик в первую беременность, орала мне в трубку что я видите ли не такой конверт на выписку выбрала, а ребенок мой и я решаю что покупать. Начала отстаивать свое мнение, а там просто говно полилось. В итоге муж это все услышал, забрал трубку и сказал что если это не прекратится, то больше общаться не будем. После этого ее попустило конечно. Но впринципе на протяжении всей семейной жизни она так и норовит всунуть свое жало туда куда не просят...
Я декілька разів серйозно стресувала в сильних істериках, з другою донькою на маленькому терміні, з сином десь на початку 2го триместру, слава Богу все добре. Ви не маєте спілкуватись з родичами бо вони родичі, ізолюйте себе від неї і все! Немає святого в тій людині, яка здатна заради своїх поглядів ввести жінку вагітну в такий стан
Ви почали вибудовувати кордони та сепарируватись від неї. Це дуже складно та емоційно виснажливо, але необхідно.
Вы молодець.
Як мати вже дорослого сина кажу, що за всі проблеми між батьками та дітьми несуть відповідальність батьки. Ви ні в чому не винні. І не маєте терпіти те, що не хочете. Просто "я не хочу" - це вже достатня причина.
З малюком все добре, не хвилюйтеся. Малюки взагалі дуже дуже сильні.
однажды, чтобы понять вот эти вот слова все, я заплатила кучу денег за кучу сеансов с психологом) и когда я начала пользоваться этими советами, выстраивать свои границы в общении с мамой, перестала ожидать, что она изменится - она изменилась. Как сказала мне тогда психолог: когда начинаешь выстраивать границы, люди сначала вокруг тебя уходят в протест. Им непривычно, они злятся, как так, раньше ты была вот такой предсказуемой и удобной, но если продолжать их держать, ненужные люди отсеятся, а те, которым ты важна - приспособятся в конце концов.
И да, я очень повзрослела после этих слов, лично в моем кругу никто не отсеялся, но больше никто не смеет мной манипулировать, расстраивать, устраивать скандалы на ровном месте, высказывать ненужные мне советы.
вы умничка!!!! Вы живёте свою жизнь как сами того хотите, это самое главное. Потому что жизнь всего лишь одна.
Вы сделали самую лучшую инвестицию для себя 🙂
да, у меня действительно жизнь поделилась на до и после, это прям не какие-то там громкие речи из инстаграма, это прям правда)
У меня свекровь на ранних сроках доводила до срывов ,в результате до окончания бр я постоянно была на сохранении . С второй она узнала уже на большом сроке )Вот оно Вам надо? Примите мать с недостатками и не думайте о своих эмоциях
У меня такая свекровь и мой муж с ней воюет уже лет 5, все ей не такие. Не общались больше полугода, она со своим мужем нас пообзывала, выдвинула обвинения (что мы живем не так, как ей хочется), ее муж нас послал. Муж вообще ей не звонил и не писал, она первая начала и делает вид, что ничего не случилось, хочет приехать к внуку, а когда муж спрашивает как ты себе это пркдставляешь, то начинается обливание дерьмом и бросание трубки. А я в этом всем варюсь и переживаю не меньше мужа, потому что вечные нервотрепки и когда я была беременна и когда родила и по сей день 🙄
Держитесь 🫂
У меня тоже я всегда плохая с самого детства, вечно говорит «копия отца» они развелись, а еще негативная, всегда все плохо, то не так это не этак ) раз по телефону завела шарманку как все плохо, я прям паническую атаку словила 😂но я научилась абстрагироваться она жалуется, я «да да», но не вникаю, потому что объективно у нее все более менее нормально, просто такой человек
У меня хоть и не токсичная мама я им с папой про последнюю беременность только в 4 мес сказала. И им меньше беспокойства и мне больше спокойствия. Но мне легче живем в разных странах сейчас . Но они раз в 3 мес приезжают ;)
У першу вагітність багато стресу було , все нормально було. А токсична мама буває, але дякую богу и випадку третий рік усе добре , ( з 27 років ) але і відносини поверхні.
Моє щастя) ми це зробили, було дуже важко але воно того варте) тепер щаслива мама
На тлі свіжої новини про смерть одномісячного немовля на Рівненщині. Про стратегію кокона, нездоровий егоїзм та забобони. Дитина померла від кашлюку. Малюк ще не отримав щеплення від кашлюку, до першу вакцину АКДС (яка захищає від дифтерії, правцю та кашлюку) малюки отримують в 2 місяці. Але і в 2 місяці малюк вакцини б не отримав. Бо вся його родина, де було шестеро дітей була не вакцинована. За релігійними переконаннями. Покажіть, будь ласка, писання де кажуть не робити щеплення. А ще бо і так нормально, ніхто ж не помер. От до тепер ,звісно. Егоїзм тут в тому, що ніхто не подумав про інших. Про те, що одна людина просто покашляє довго і нудно, але нічого. А хтось більш вразливий може померти, на жаль. Новонароджені найтяжче переносять кашлюк. А ті, хто за віком ще й не мають жодної дози вакцини найбільш вразливі. Трохи статистики. Для дітей до року. 1 з 4 - пневмонія 3 з 5 - мають зупинки дихання 1 з 100 - судоми 1 з 300 - енцефалопатія (ураження мозку) 1 з 100 - помирають Але як захистити малюка? Стратегія кокона це про захист. Важливо, щоб всі хто контактує з немовлям були вакциновані. Мама, Тато, бабусі, дідусі, няні. Важливо, щоб братики та сестрички були повністю щеплені за віком, бо вони найчастіше можуть принести кашлюк додому. А ще вкрай важливо, щоб вагітна жінка в терміні 21 - 36 тиждень отримала вакцину, в складі якої є кашлюковий компонент. Така вакцина в Україні є одна, це бустрікс. Незалежно від того, як давно жінка ревакцинувалась від дифтерії та правцю. На жаль, не так багато гінекологів які спостерігають вагітність знають про це. А якщо чесно, то багато хто навіть забороняє вагітним робити вакцину. Давайте не будемо егоїстами і створюватимемо захист для тих, хто його найбільше потребує. Джерело: https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=2628732620575129&id=100003152499674
Любі наші матусі! Ми від щирого серця вітаємо вас з чудовим весняним святом - Міжнародним жіночим днем! Ми бажаємо вам, щоб ваші дітлахи якнайменьше плакали, були здоровими та частіше радували маму. Щоб чоловіки завжди розуміли вас, кохали і в будь-якій незрозумілій ситуації дарували квіти та парфуми :) Щоб поруч завжди були однодумці та справжні подруги! Бажаємо, щоб ті з вас, хто чекає вагітність, швидше побачили дві жадані смужки на тесті, а ті, хто втомився від бесонних ночей з малюком, нарешті виспались! Ніколи не забувайте піклуватися про себе та памя’тайте, що ви найкращі мами у світі! Вітаємо з 8 Березня!
Всім привіт! Важлива ваша думка та порада.🙌 В мене доні вже майже 6 міс. Дуже капризна з самого народження. Все робить через крик та плач. Недавно навіть відвела до невролога щоб упевнитися що немає розладів, бо дитина дуже багато часу вередлива. Але невролог сказав що все у неї добре і вона гарно розвивається, але в неї такий темперамент ( вона дуже легко збуджується але при цьому їй швидко набридає той чи інший вид діяльності, тобто постійно треба змінювати іграшки, розваги) Можливо в когось була чи є подібна ситуація? Як хто з цим впорався? Бо за 6 місяців такого крику в мене вже в вухах постійний дзвін. Та вже навіть почала пити Валеріану для заспокоєння.
На УЗД серця в 1 місяць лікар повідомила, що у нас відкрите овальне вікно 4мм. яке повинно було закритись з першим криком малюка, але в 30% воно не закривається відразу при народженні, а з часом і що це ніяка не патологія і 99% що воно закриється, просто в 6 місяців знов контроль узд серця, але всеодно дуже страшно ((( в кого теж таке було? І чи закрилось воно з часом ?
Лия·
Мама двоих (5 лет, 24 года)
Ви почали вибудовувати кордони та сепарируватись від неї. Це дуже складно та емоційно виснажливо, але необхідно.
Вы молодець.
Як мати вже дорослого сина кажу, що за всі проблеми між батьками та дітьми несуть відповідальність батьки. Ви ні в чому не винні. І не маєте терпіти те, що не хочете. Просто "я не хочу" - це вже достатня причина.
З малюком все добре, не хвилюйтеся. Малюки взагалі дуже дуже сильні.
Кристина··
Мама сына (2 года), беременна (27 нед.)
да, у меня действительно жизнь поделилась на до и после, это прям не какие-то там громкие речи из инстаграма, это прям правда)
Лия··
Мама двоих (5 лет, 24 года)
вы умничка!!!! Вы живёте свою жизнь как сами того хотите, это самое главное. Потому что жизнь всего лишь одна.
Вы сделали самую лучшую инвестицию для себя 🙂
Кристина··
Мама сына (2 года), беременна (27 нед.)
однажды, чтобы понять вот эти вот слова все, я заплатила кучу денег за кучу сеансов с психологом) и когда я начала пользоваться этими советами, выстраивать свои границы в общении с мамой, перестала ожидать, что она изменится - она изменилась. Как сказала мне тогда психолог: когда начинаешь выстраивать границы, люди сначала вокруг тебя уходят в протест. Им непривычно, они злятся, как так, раньше ты была вот такой предсказуемой и удобной, но если продолжать их держать, ненужные люди отсеятся, а те, которым ты важна - приспособятся в конце концов.
И да, я очень повзрослела после этих слов, лично в моем кругу никто не отсеялся, но больше никто не смеет мной манипулировать, расстраивать, устраивать скандалы на ровном месте, высказывать ненужные мне советы.
Лия··
Мама двоих (5 лет, 24 года)
@me.kusta ваша мама просто незрелая как родитель. Это очень и очень часто бывает. И вы с этим ничего не сделаете, она не дозреет. Единственно, что можно сделать, это абстрагироваться от её слов. Понять (реально понять! И принять), что она по другому просто не может. У неё нет для этого причин, понимаете? Её мама тоже была такой же. И вообще, каждый родитель всегда действует так, как может. А по другому не может. Поэтому обвинять родителей в чем - то это как воду в сито лить.
Мама в своём возрасте в силу своего опыта, образа мысли и привычек, могла только так, как могла. Точка.
Но вы ни в чем не виноваты. Вы - продукт её труда. Если она не смогла правильно потрудиться, то она получила то, что получила. А Вы - прекрасны.
А дальше вы можете или расстраиваться, плакать, спорить и продолжать с ней борьбу ребёнка с родителем (детская позиция).
Или быть во взрослой позиции и просто расставить свои границы, за которые её не пускать. Пусть в своих грязных ботинках к вам не лезет.
Это и трудно, и не трудно одновременно.
Трудно потому что рядом с ней вы автоматически, не осознавая это, сваливаетесь в позицию ребёнка и эмоционируете.
Нетрудно потому что вы уже не ребёнок. У вас уже своих скоро двое будет. И то, что ваша мама видит вас ребёнком, это вас не касается. Общайтесь с ней на равных, не говорите на темы, на которые не хотите, не ведитесь на подстрекательства и не ожидайте что она изменится. Она никогда не изменится. Но вы точно можете изменить роли, поведение и результат ваших коммуникаций.