Я не нормальна мати. Син пробув вдома тиждень і я його сьогодні з великою радістю відправила у садок. Він ревів, пручався, не хотів йти. Я його зтягувала з ліжка за ногу, бо він взагалі не хотів йти. Накричала на нього. І по відчуттям я розумію, що він так мене задовбав за цей тиждень, шо я просто не маю ніяких сил! Є ж діти, які сидять вдома і не ходять в садок! Це чи діти інші, чи мами нормальні. Як ви гадаєте? Як перестати агресивно ставитися до своєї дитини? Іноді я стала перегинати палку… навіть був випадок недавно: син був з чоловіком у ванній і у малого шось впало. І він почав плакати, просити чоловіка не казати тільки мамі… Я психопат. Будь ласка, без їдких коментарів від яжмамок. І так тошно. Порадьте, шо почитати, Шо подивитись, шоб виправити ситуацію
Дівчатка ,дитинці вже майже місяць ,а я все ще в себе прийти не можу . Наче розумію що я мама ,але мені так страшно від цих думок ,боюсь не впасти в депресію . Мені здається що я не справлюся ,це так складно ,безсонні ночі ,життя змінилося кардинально ,я не була готова до таких різких змін . Дивлюся на нього і радію що він в мене є ,і в цей же час хочу плакати ,бо шкода себе ,що я не готова виходить так жити .Мені не комфортно вести такий спосіб життя хоча допомагає мама постійно і чоловік . Я боюся признатися їм про свої думки та почуття щоб їх не налякати та не розчарувати ((( Дуже надіюся ,що це таке часто трапляється і проходить з часом ,поділіться вашим досвідом як у вас перші місяці з дитиною пройшли ? Як бородися з такими думками та відчуттями ?
Матусі, накипілооооо 😡 У нас завжди є проблеми з однією вихователькою у дитсадку, сьогодні попросила одягти жилетку на спортивний костюм, зранку прийшли у куртці але з собою взяла бо бачила що потеплішає, зранку сказала що одягти, ввечері приходимо за донькою вона надягнула 4 слої одежі в +15 😡🤷 ♀ 🤦 ♀ донька змалечку звикла до 17-18 градусів і я ніколи її не кутала Лосіни, кофта з довгим рукавом х/б зверху костюм з тонким флісом зверху куртку зверху жилетку 😠 ну це просто капець На що вона відповіла що вітер, і на курточці капюшон тому вона одягла але яким боком там ще зверху жилетка я не знаю… Це вже не перша ситуація коли я кажу одне вона робить по своєму, що робити і як розмовляти я вже от не знаю від слова зовсім…
Накипіло... У мене чудовий чоловік: він обожнює дітей, працює з дому, коли має можливість допомагає, зранку може і кашу зварити, і суп часто варить, коли я не встигаю, і вечором може навіть по прибирати на кухні і запустити посудомийку, і купає малу і малого, і вкладає старшого, і спить з ним (раніше ще й суміш йому вночі робив), та і зараз син погано спить, плаче вночі, прокидається....Ідеальний, правда? А що б ви сказали, якби при цьому він майже щовечора агресивно на мене кричав при дітях, звинувачував мене в тому, що я не відчуваю своїх дітей, не люблю сина, бо весь час скаржуся, що він капризує, що він і досі їсть зблендеровану їжу і сам ложку не тримає, а я рукожопа і коли він щось не хоче їсти, то це я винна, приготувала те, що він ніби просто не любить і взагалі досі не знаю, що любить наш син і завжди повинна мати другий варіант їжі, якщо не зайде перший, а з донькою що я навіть не налаштувала їй режим і взагалі він би краще впорався без мене, якби я сціжувала молоко.... І так, зазвичай це сказано все в сердцях і потім він може підійти і мовчки поцілувати мене на ніч, але я вже місяць під цим тиском і цими постійними образами... Спершу я слухала від його мами, що я мати кукушка і взагалі не достойна її синочка і любимого онучка (онучку вона і досі не дуже сприймає), тепер все це я вислуховую від чоловіка... Якщо людині кожен день казати, що вона лайно, то вона і правда вважатиме себе лайном! От і у мене вже в голові засіло, що я більше люблю доньку, ніж сина, бо її повністю виховую я, а сина хай і зі мною поруч, але ростила свекруха, і він просто некерований, і я дійсно не можу з ним впоратися.... Але я стараюся, от прикро, що я дійсно стараюся!!! Я готую кожен день, кожен день у нам все свіже, кожен день я прибираю, перу речі, і не скаржуся - можу інколи понити, коли щось не встигаю, але чим я заслуговую на ці образи і приниження??? Якби не діти, я б зібрала речі і пішла.... Я вже казала, що нам треба до сімейного психолога, а у відповідь лише, що це тільки я психічка і мені треба лікувати нерви... Просто якесь замкнене коло... 😢
Дівчата, раптом тут є психологи. Чи норма таке у дитини нашого віку (п.с погано з мовою в нього, можливо це грає роль). Діло таке. Замітила за малим, що він робить наступне: коли ми з чоловіком сваримось або сваримо малого, то він, щоб нас відволікти каже Привіт і маше рукою, типу щоб перестали і переключились. І ще замітила таку штуку на днях: якщо я з ним сама, а тата поруч немає і він засумував, або от я його щойно сварила трошки і він хоче щоб тато був біля нього, а тата нема, то він каже: тато поїхав на роботу. Це нормально?
Юля·
Мама дочки (5 лет)
А стыдиться чего именно по отношению к папе должна девочка ?
Яна ··
Мама двоих (1 год, 5 лет)
Голяком перед душем може промчати по дому, підтерти жопу кличе тата, в душ проситься щоб він з нею ішов.
Юлия·
Мама троих детей
Я своего папу тоже стеснялась ,да и о любви и обнимашках никогда речи не было к сожалению…И я очень рада ,что в нашей семье все по другому от слова совсем.Наш папа и попу вытрет даже ,когда я есть дома и покупает в душе ,и это нормально он такой же родитель ,как и я.По поводу поцелуев и объятий все это есть в нашей семье ,каждый день обнимаем и целуем наших детей ,причем много раз за день ,перед сном это вообще постоянно поцеловать и пожелать спокойной ночи ,Сладких снов.Дети чувствуют любовь и заботу от двоих родителей .По поводу голой бегать и такое может быть дуреют ,поиграют и одеваются ,мы не акцентируем на этом внимание ,да они и сами не любят голыми бегать.Я считаю что дочка не должна стесняться своего отца ,а сын свою маму.У нас так вот)))
🚀·
Мама дочки (2 года)
в нас тато теж як друга мама - все знає, вміє, робить. але мала, наприклад, якщо є я і тато дома, митись піде зі мною, тата буде просити вийти і соромитись. на унітаз так само - якщо дома я і чоловік, то веду лише я. але коли він з нею, то все ок - тато і помиє, і в туалет зводить.
вона в мене менша, звичайно. але якось до неї це до самої дійшло, що голою ходити соромно, роздягається лише в ванні повністю і тд
але прям вчити "соромитись тата" я рахую це теж не потрібно. тоді вона взагалі не зможе йому довіритись і підійти, в він такий ж "родітєль" як і мама.
я чомусь думала це взагалі саме приходить, от як в моєї)😅
видно не все я ще вивчила)
KF·
Мама двоих (младенец)
Хороше питання. Теж не зовсім розумію, в чому саме питання, що мама вкладає в це слово.
Дійсно, багато хто радить з 3-4 років, щоб в душ дитину водила мама, перевдягала з трусами мама (насправді, щоб дитина вже сама це могла робити, але мам може допомагати). А біганина голою по квартирі тощо - це і про гігієну, і про внутрішні правила родини. Тобто якщо «у нас» неприйнятно ходити голою до душу з кімнати, то ніхто так не ходить. Мені якось так здається.
Інше, про що могла говорити мама: наскільки тато може бути «подружкою». Ті самі питання, а чому Вася в садочку пісяє інакше? Якщо у них такі стосунки, щоб можна було задати таке питання - клас! Тоді, можливо, він стане і тією людиною, яка їй розкаже про менструацію, правила, безпеку тощо
Ксения·
Мама сына (3 года)
Мне кажется, этому не нужно учить, оно просто само придёт в определённом возрасте. Я помню просто в какой-то момент стала просить, чтобы меня купала только мама и стала при папе ходить одетая. Это именно было мое желание, и мне кажется, мне уже было больше пяти, хотя я, конечно, точно не помню.
.·
Мама троих детей
Да, ещё маленькая, поймёт, когда придет время. У всех по-разному. Сестра моя в 5-6 лет голая кувыркалась на полу перед моим мужем, он глаза закрывал🙈
Дочка старшая наша в 7 лет может раздеться перед душем догола и зайти к мужу в кабинет что-то спросить😅 но при этом она прикрывает руками только грудь🤪 разговариваем, объясняем, пока дурня малая, не понимает.
Яна ··
Мама двоих (1 год, 5 лет)
От наша точно така😁
Kathryn·
Мама двоих (2 года, 5 лет), ждёт третьего
Полный бред! Ваша мама не знает, что говорит. У неё было своё время для воспитания, пусть не лезет в вашу жизнь. У детей прекрасный папа, а это многого стоит! У меня не было отца, только отчимы, я вообще не знаю ,что такое отец.
А у мужа умер отец от цирроза печени, когда мужу было 15 лет. Поэтому тоже нет примера хорошего отца.
mom_of_little_J ·
Мама сына (2 года)
Просто час для статевого виховання, не треба вчити соромитись тата, бо ходити голою, чи заходити у ванну без стуку, не можна не тільки перед татом, а взагалі. І це тому що кожна людина має свій простір, і свою інтимність, бути голою це порушення цього простору іншої людини. Так само і дмтина має право на свій простір, і має знати про свої кордони та не допускати їх порушення. Суспільстві є такі й такі норми. Рекомендую книгу "інтимний лікбез" Ярмоленко, покупка нової книги гарний привід поговорити про це