Як я знайшла роботу в Польщі?

Як я знайшла роботу в Польщі?

По приїзду до Польщі я вже знала польську мову на середньому рівні, бо вчила її для отримання карти поляка, але цю справу так і не довела до кінця. Також за моїми плечами непогана розмовна англійська і в резюме є що сказати, бо в Україні маю непоганий досвід і навички.

Так от, довелось мені у волонтерській справі з'їздити у Краків, їхала з родичем 30 років і ми всю дорогу розмовляли з ним і польською і більше навіть англійською. Я розповіла все про своє життя в намір шукати роботу десь у супермаркеті чи на складах. Натомість він оцінив мої мови і зауважив що я вартую більшого. Тож далі він допоміг мені перекласти резюме польською грамотно і по всім правилам і направив його до єйчар фірми де він працює, виробництво і ремонт потягів. Звісно, він попросив надати мені шанс і мені задзвонили і запросили на співбесіду на вакансію молодшого спеціаліста у відділ логістики і закупівель. Сказати, що я була шокована, це нічого не сказати, бо завод найбільший в містечку і отримати там роботу непросто і серед поляків.

Отже, я пройшла співбесіду наполовину польською і звісно англійською мовою. Мені як українці дали шанс, я це чудово розумію, бо в спокійні часи я б конкурувала з десятком поляків на це місце.

Робота з 7 ранку до 15.00 з обідом і перервами на каву і т. Д і повним соц пакетом, полягала у закупках електроніки на потяги з випробувальним терміном 3 міс. Благо, живу я в 10 хв хотьби від роботи, бо вставати вранці мусила в 5.30.

На початку стресс був колосальний. Все спілкування з колегами і вся проця виключно польською мовою, а також надалі почались часті дзвінки, телеконференції англ. Мовою. Хоча звучить страшно, проте на мене ніхто не тиснув і атмосфера вкрай дружелюбна і непоспішаюча, керівництво це жінки, які до кожного ставляться з повагою. Я опинилась немов в кіно, в середині великої корпорації з людьми в костюмах і безліччю переговорів.

Перші 2 тижні я від стресу спала по кілька годин, дочка моя вже була зарахована в садочок повністю польськомовний і нею займалась моя мама. Я ж старалась на роботі та мала таке нервове напруження, що тільки ходила на роботу, їла і лежала. Це я сама на себе так тисла плюс новини з батьківщини поїдали всі нерви. Але, поступово, я крок за кроком, опанувала працю і мною в принципі були задоволені.

Що я можу сказати і порадити у пошуках праці?

1. Мова. Без мови ви нікому не потрібні на нормальній праці на фірмі, в офісі і т. Д. Крім того, знання англійської теж додає плюсів.

2. Складіть нормальне резюме і відправляйте по фірмах і на спец сайти по пошуках праці. В 21 сторіччі ніхто не ходить по вулиці з табличкою шукаю працю і жодна нормальна фірма не клеїть свої вакансії на дверях чи на стовпах.

3. Зв'язки. Так, поляки як і ми, мають зв'язки і стараться допомогти один одному, але в кінцевому результаті, ви маєте із себе щось представляти.

Із того, що я бачила у своєму містечку, більшість жінок шукали роботу прибиральницями , знайшли роботу перукарні, майстри манікюру, лікарі.

Щоб знайти нормальну роботу треба докласти зусиль і крутитися в колах з поляками. В вайбер групах я бачила повно жінок, які просто не розуміли як роботу знайти, куди дівати дітей і що без знання мови хоч на початковому рівні, їм нічого не світить крім якоїсь чорної рабської праці.

На мою особисту думку, без зв'язків і мови тут можна навіть не рипатися щоб знайти щось пристойне. Повторюсь, мова йде про невелике місто, 100 тис населення. Хотілося б почути, що я помиляюсь І наші розумні дівчатка знайшли тут себе.

#мояпольськаісторія #роботавпольщі