Дівчата, не знаю що робити... Почервоніння від памперсів, причому серйозне... В нас на день були хагіс ультра комфорт, на ніч - хагіс трусики для хлопчиків. Почали з’являтися почервоніння вдень, подумала, що виноваті ультра комфорт, перевела малого на трусики і всеодно почервоніння☹ Що за фігня? Вроді не такі вже й дешеві, раніше на ті ж самі трусики не було нічого такого... Почала мазати судокремом, ніякого результату не бачу... Тоді бепантеном, пуреланом, бюбхеном, все до одного місця... В кого таке було? Думала взагалі перейти на памперс трусики, но відгуки там жесть, та й мені і преміум кеа не зайшли☹ Може є якісь лайфхаки?
Накипіло... У мене чудовий чоловік: він обожнює дітей, працює з дому, коли має можливість допомагає, зранку може і кашу зварити, і суп часто варить, коли я не встигаю, і вечором може навіть по прибирати на кухні і запустити посудомийку, і купає малу і малого, і вкладає старшого, і спить з ним (раніше ще й суміш йому вночі робив), та і зараз син погано спить, плаче вночі, прокидається....Ідеальний, правда? А що б ви сказали, якби при цьому він майже щовечора агресивно на мене кричав при дітях, звинувачував мене в тому, що я не відчуваю своїх дітей, не люблю сина, бо весь час скаржуся, що він капризує, що він і досі їсть зблендеровану їжу і сам ложку не тримає, а я рукожопа і коли він щось не хоче їсти, то це я винна, приготувала те, що він ніби просто не любить і взагалі досі не знаю, що любить наш син і завжди повинна мати другий варіант їжі, якщо не зайде перший, а з донькою що я навіть не налаштувала їй режим і взагалі він би краще впорався без мене, якби я сціжувала молоко.... І так, зазвичай це сказано все в сердцях і потім він може підійти і мовчки поцілувати мене на ніч, але я вже місяць під цим тиском і цими постійними образами... Спершу я слухала від його мами, що я мати кукушка і взагалі не достойна її синочка і любимого онучка (онучку вона і досі не дуже сприймає), тепер все це я вислуховую від чоловіка... Якщо людині кожен день казати, що вона лайно, то вона і правда вважатиме себе лайном! От і у мене вже в голові засіло, що я більше люблю доньку, ніж сина, бо її повністю виховую я, а сина хай і зі мною поруч, але ростила свекруха, і він просто некерований, і я дійсно не можу з ним впоратися.... Але я стараюся, от прикро, що я дійсно стараюся!!! Я готую кожен день, кожен день у нам все свіже, кожен день я прибираю, перу речі, і не скаржуся - можу інколи понити, коли щось не встигаю, але чим я заслуговую на ці образи і приниження??? Якби не діти, я б зібрала речі і пішла.... Я вже казала, що нам треба до сімейного психолога, а у відповідь лише, що це тільки я психічка і мені треба лікувати нерви... Просто якесь замкнене коло... 😢
І про ГВ😊 Мамочки, коли ви почали отримувати той так званий «кайф» під час годування груддю? І чи почали взагалі? Тому що мене, окрім психологічного аспекту, цей процес втомлює і сказати, що я насолоджуюсь ним теж не можу🤨 Чи було у вас таке? Як з цим боролись?
Дівчата, були в педіатра, він його почав висаджувати, це взагалі нормально? Бо я підофігіла... і сказав, щоб я так висаджувала по 5 хв в день...
Почала збирати потихеньку речі в рд,в основному поки для малюка. І зрозуміла ,що вчасно.. Ледве перегладила вчора пелюшки і одежку.. Одишка,спина болить, як розвалюха😨 сьогодні почала розкладати по пакетах і знов те саме, я ж рухалась по мін.. Боже як же далі тільки 31 тиждень?!!😓
Людмила·Мама дочки (2 года), беременна (32 нед.)
Зробіть перерву від них взагалі. Або встановіть правила - мультики, наприклад, 2 р/д по 15хв.
·Ответить