💔 Мені вісім... Маю рану личка

Мама плаче, тато - у бою.

Хоронили вчора ми сестричку

Найдорожчу й крихітну... мою.

💔 Мені шість. Я зараз у бабусі.

Тата й мами в мене вже нема.

Я за свого братика молюся.

Він пішов... Нема його й нема.

💔 Мені сім... Зламав учора пальчик

Як в підвалі гасне блиск свічі -

Мені сниться мій убитий братик

В темних плямах крові...Уночі.

💔 Мені п'ять. Учора вбили маму,

Мучили в кімнаті... Я кричав.

Я - тепер один під небесами.

Боже, де Ти?

Я ж тебе гукав!

💔 Мені два... Було...коли ракета

Влучила у наш високий дім.

Я не встиг пожити й мав померти.

В мене брат лишився.

Йому - сім.

💔 Мені - 0...і буде так навіки,

Бо я ...народитися не встиг.

Маму вбито "рашським черевиком".

Лютий жах в її очах застиг.

🙏 Господи, за що нас розстріляли?:

Линуть вітром голоси дітей...

Ми ж рости хотіли

І не знали,

Що настане час страшних...

Смертей...

💔 Мені - десять і я бачу з неба,

Як росія мучить Рідний Край?

Скільки крові путіну ще треба?

Господи, молю, катів Скарай!

💙💛 Як настане мир - Ми заспіваєм,

Так, щоб нас почули на землі...

Про життя під вічним небокраєм,

І про те, що втратили... малі.

Автор: Діана Гальченко