Попередній пост надихнув на питання.
А ви були слухняною чи «оторвою» у школі? Викликали колись батьків до школи?
Якщо так, та за які гріхи?😅
Хату прибирали під час батьківських зборів?
Коли ще в школі працювала, діти часто просили
«Поставте гарну оцінку, будь ласка, сьогодні батьківські збори»
І я з розумінням завжди ставила 12.🤣
В мені поєдналося несумісне)
До 5 класу включно я була відмінниця і тихоня. Але Бабуся в школу ходила частенько. Через вищевказане, а ще надлишкову вагу і стрьомні косички мене дражнили, зачіпали. І іноді приховати це було нереально ( як, наприклад, коли мені псували і викидали речі, синяки були на помітиних місцях, або я давала здачу і зауваження писали і мені також).
Далі змінили школу.
6-7-8-9 клас була таким собі середнячком. Викликали маму тільки, якщо спалили, що "заяву" на один день я собі написала сама, або втекли з останнього уроку всім класом. Але то рідкість була. В основному я не прогулювала, старалась вчитися, оцінки заробляти нормальні ( для моїх норм - це 10-11)
В 9 почалися метаморфози. Теж була зміна школи, тому що помітили, що мені прямо конкретно з двох предметів занизили оцінки. Ну як я могла отримати 6 за рік з алгебри і геометрії, при тому, що постійно робила домашку, перевіряла в ГДЗ, всі контрольні - 9-10, 6 могла стояти тільки за зошит, завжди багато креслила і мазала коректором. Правила всі я знала чудово.
Так от, в 9 мене знову перевели. В дуже сильну школу, я туди Маркуся хочу віддати. Або в ту, що вчилася 6-7-8.
Перевели проти мого бажання. Мене 6 за рік не обходила, але в порівнянні з початковою школою я була достатньо популярною серед однолітків там, зі мною всі, якщо не дружили, то нейтрально спілкувалися. Був друг і подруга найближчі там, і так приятельки були. Після школи ще гуляли з ними. На нудних уроках літали записки. Я плакала, коли від них йшла, поступово спілкування зійшдо нанівець. Подруга стала кумою зараз, але тоді ми перестали спілкуватися до того моменту, поки вона завагітніла.
Школа, куди перевели, рідною так і не стала. Там був вже сталий колектив, діти були з забезпечених сімей, плюс, вони всі були прямо зациклені на навчанні. В той час, як нормальні люди гріли перед КР термометри в чаї, там діти з температурою 39 приходили на контрольну на 1 урок і писали в пустому класі, щоб нікого не заразити і не пропускати.
Гуляти вони не ходили зовсім, на вихідні могли зібратися в кафе, чи ще десь, де треба з собою мати гроші, а в мене такої можливості не було. І я приходила в школу чисто відбути. Мені подобалося ведення уроків там. Те, що без різниці чим,як і де ти пишеш, хоч на серветці, аби ти розумів матеріал і запам'ятав ключові моменти. Але я не влилася і після 8 років звичайної школи мені було важко дуже, хоча я наче не тупа. А ще там діти чітко розуміли, для чого вчаться, були мотивовані саме на навчання. Мені такого розуміння не привили, але я б хотіла, щоб Маркусь виріс із ним. Тому хочемо туди однозначно.
А в 10 класі капець був. Прогулювала дуже, через 2 місяці після початку року "попросили" зі школи, знайшла іншу, де була від сили 10 раз. Мама не мала на мене ніякого впливу,її викликали купу раз, що я не в школі дзвонили. Але вона була в курсі, так як я і вдома з'являлася рідко, в основному поїсти і в душ сходити поки мама на роботі.
За 10 клас я н/а, поставили перед вибором - знову в 10 клас чи на базі 9ти в училище. Але дали зрозуміти, що в десятому знов мене бачити не хочуть. Пішла в училище, прогулювала кошмарно. Пересрала, вибачте, собі всю освіту своїми підлітковими бунтами. Не маю професії, навичок, розуміння хто я є і ким хочу стати. І більше всього на світі хочу, щоб Марк не бачив нас з чоловіком собі прикладом, а скоріше антиприкладом. Хоча чоловік в мене непогано вчився в школі і хотів далі вчитися, його рідні відмовили поступати в ВНЗ, так як мама одна їх 4х тянула, двоє старших ВНЗ кинули, щоб працювати і допомагати мамі.
Хочеться, принаймні, малому пояснити, чим можуть закінчитися прогули, компашки і неправильні пріоритети. Бо мені, наче б то, всього 23 з лишнім роки, але я вже розумію, що не досягну нічого особливого. І в цьому тільки моя вина.
Сумний якийсь коментар вийшов, чесне слово... Хоча задумувався інакше.
Так була дуже слухняною і відповідальною, навіть пива не пробувала до 11 классу😆 а от в універі мене понесло, більше пропусків ніж у мене не будо нівкого на всьому потоці, досі дивуюсь як мене не виперли і дали таки диплом
Я была золотой серединой. Училась отлично, но и хулиганила немного, особенно в период 12-15 лет)маму не вызывали ни разу, на собраниях хвалили)оценки никогда не просила, спасал подвешенный язык всегда))и в универе тоже (красный диплом «натрепала» себе😂)
Я «тихоня» ще та) слухняна, уважна, сиділа завжди на перших партах ) червоний диплом , хороші оцінки )
Я не виділялась в колективі.
Але от в 10 класі 😂 я завела дружбу з дуже дуже поганим хлопчиком )) прогулювала уроки ) під школою цілувалась з ним 🤪то одного разу вчителька мені сказала ввічливо пару слів , що треба задуматись. Я перестала з ним спілкуватись. І слава богу! Дізналась , що він за крадіжку потім сів в тюрму. До речі на той момент він в мене теж гроші клянчив. Ех, дурна й мала була )
Я в школе была за любой кипиш, училась средне, часто списывала, хотя когда сама кумэкала, то получалось лучше))) зато все продленки, кружки, выступления, хоры, соревнования - это мое! Учеба мне была скучной…
Самое запоминающееся событие в школе - это то, что я встречалась с физруком 🙈 В 10 классе к нам в школу после университета пришёл молодой физрук, высокий, симпатичный. Ну я тоже видная девушка была, училась отлично, фигура классная ( занималась дома по дискам фитнесом). Он меня заметил сразу, а я ради прикола ему отвечала взаимно, по мелочи, какие-то взгляды, приколы. Ну закрутилось у нас не на шутку. Первая любовь 😻. Завидовало мне пол школы девочек. Я часто пропадала у него в учительской ( для физруков в спорт зале) По этому поводу кл. учитель очень гоняла меня, все учителя знали. И родителей из-за этого вызывали, но не обвиняли , а предупреждали🤦🏼♀️. Встречались мы 2,5 года, замуж звал, но не сложилось, ревнивец страшный был, ни с кем нельзя было общаться, особенно мужского пола. Но сейчас вспоминаю с улыбкой ☺️
Я теж була відмінницею. Батьків декілька разів правда викликали😆 один раз - всі прогуляли урок, і чомусь викликали тільки батьків відмінників. Моя мама тільки посміялась з цього) хоча і сама вчителька, тільки в іншій школі.
А другий - довели вчительку фізики, за це була покарана. Це була вже 3, яка втекла з нашого класу🤣.
Але клас у нас був дружній, ніхто ніколи нікого не здавав та й вчителі нас любили всі, окрім фізиків
Відмінниця, для якої 10ка була трагедією. Переможниця олімпіад з численних предметів. Але мені реально було в кайф вчитися. Пам‘ятаю, як настільки любила читати, що брала книгу і по дорозі до школи (пішки!), читала 😂
Маму з батьківських зборів завжди чекала, бо знала, що розкаже, як мене хвалили 🤣
Слухняною точно не була. Коли бачила, що вчитель «плаває» у своєму предметі, знущалася з нього 😔 Про це зараз жалкую, тому що деякі вчителі були хорошими людьми, але, на жаль, непрофесійними.
@l0llipop, одноклассники ополчились на меня за то что я отсутствовала месяц, а я в конкурсе участие брала и готовилась. Начали говорить что я зазвизделась и все такое. Тот кто это начал и вовсе стал угрозы мне писать. Ну и я натравила на него ухажера🙈 а сама дала в нос подружке которая за спиной говном обливала и подначивала остальных
@l0llipop Ну я один раз я со старшекласницей потолкалась в коридоре, но класуха разрулила ситуацию и без родителей.
И вот вспомнила как прогуляли всем классом какой то урок.
Обычной была. Среди отличников не выделялась талантом, но и ругать было не за что. Я была из тех, кого учителя ещё пару лет после начала учёбы не помнят по имени😂😂😂 всегда считала себя серой мышью
Я была...до 9 класса спокойной, а потом что-то пошло не так 🤦♀️ за 3 года школы папа в школе был регулярно, уже ждал когда наконец-то выпуск. А в университете я была активисткой в студ совете, но тоже оторвой 🤦♀️ 70% пропусков в совокупности за 5 лет
Была идеальным ребёнком 🙈 золотая медаль, все дела 😅 Помню мама иной раз говорила - останься сегодня дома, не иди в школу, отдохни (я реально загонялась с этой учёбой 🤪), а я - нет, ты что, как же я пропущу уроки🤦🏻♀️ и младший брат на заднем фоне - можно я останусь вместо неё? 😆
Оторвой))) но собраний никогда не боялась, родителям главное было, чтоб я понимала предмет, оценки то уже второстепенное.
За прогулы очень злились, но со мной было бесполезно воевать)) я всегда верила, ято главное учить профильные предметы, а на остальные забить, только так можно поступить на бюджет, куда хочешь. В чем-то я была права 😊
Не была отличница , училась среднее , я была с тех что сидела вечно за книжкой но ума не хватало все равно 😭 комплексы по этому поводу преследуют .
Но меня все учителя в общем любили 😄 я не спорила , тихо себя вела , была всегда ответственная . Собирала деньги , отвечала за мероприятия , организовывала поездки , в старших классах собирала записки о пропусках и носила журнал , а за физику вообще проверяла самостоятельные 😅
Мама ходила редко , так как меня не ругали в общем . Только тогда когда залёт был всем классом 🤣
@l0llipop, ну например весь класс убежал с контрольной , или когда пол класса разрисовало школу балончиками, или когда тусу в классе химии и подоставали реактивы 😁😂 то тогда получали все 😂
Дано: Якось в 10му класі в класної керівнички з лаборантської зникла пляшка самогонки. На класній годині був скандал. Підняли всіх хлопців і мене з моєю подругою (єдиних дівчат)
Розв’язання: А насправді я спробувала алкоголь вперше на першому курсі, навіть на випускному не пила
Була відмінницею😅 а мама була в школі завучем🤣 вона завжди знала, що я натворила, але не сварили вдома. Колись однокласника штовхнула і він розбив вікно головою, завжди з когось сміялися в класі по-чорному😆 тим дітям співчуваю, но по-іншому не могла🙈 взагалі клас був дуже дружній, багато часу проводили разом після школи)
Правда в 9 класі з цигарками попалась, тоді тааак дісталося😬
Все вверху были отличницами, аж стыдно писать, я только до 4го класса нормально училась. А потом стала оторви и выбрось, в подростковом возрасте добавила родителям седых волос🙈 зато, когда поступила в пед колледж, уехала в другой город, жила в общаге, сама собралась и стала, практически отличницей) очень мне нравилось учиться в колледже, потом в универе, студенческие годы любовь, а вот школу до сих пор вспоминаю с ужасом
Я была очень примерной девочкой и правильной,меня хвалили.Со мной в школе вообще проблем никогда не было.В отличии от дочки, где вечно какие-то проблемы с первого класса.
@l0llipop Представляете, сама в шоке.Моего ребенка обижает систематически девочка,подставляет, даже бьёт,недавно телефон выхватила с кармана и засыпала снегом.Вообщем обе девочки ходили к психологу школьному и мою ещё заставили извинится,вот не пойму за что,за то что другая постоянно обижает..?!!!! .И это длится с первого класса.Учитель приструняет на время,но потом снова. Столько было разговоров уже и с родителями и с учителем,но последняя ситуация вынудила меня написать в родительский чат и тут понеслось.....
Я была очень послушной и беспроблемной девочкой - никаких конфликтов и противостояния родителям, даже в переходом возрасте. И это имеет негативные последствия до сих пор.
@l0llipop ну как почему, все по классике. Неспособность отстоять свое мнение, трепет перед авторитами, особенно мужчинами, говорить "нет" до сих пор учусь, а я уже как бы полжизни прожила.
Папа сильно авторитетный был, жёсткий отсюда и послушание.
С папой после того, как выросла, отношений не было. Не любила, обижалась. Простила только когда ухаживала за ним параллизованным, прощение от жалости... Такое себе дело.
Короче, послушание детей не всегда от их желания 😃иногда от безысходности и смирения.
Я была правильным ребёнком, училась хорошо, тихонечко себя вела, родители набегались к директору за брата, каждый день, как на работу к нему ходили. У меня собрания были скучные, за меня маме не пришлось краснеть, поэтому я их вообще не боялась. А брат ох как боялся.
@l0llipop, мне до сих пор эта правильность мешает полноценно жить , но я стараюсь отходить от этого клише «удобного человека». И конечно же столкнулась с тем, что меня не готовы принимать другой , в первую же очередь, мои родители. Но то совсем другая история 🤫
Я была отличницей. Позже уже на дискотеках могла и побыть плохой девочкой. Но в целом комплекс отличницы благодаря тогдашним принципам воспитания у меня есть.
Прогуливала много , но каким-то образом оценки были нормальные , пыталась закрывать пропуски всегда , реферат /стих и так далее и оценка хорошая была. Знала , что дома жопа будет 😅
Вызывали 1 раз , за то, что мои одноклассницы - подруги курили в туалете , меня там не было, но учитель посчитала, что раз мы одна компашка , то я тоже причастна 🤪
Я буда слухняна) Але в 10 класі голосно і довго сперечалась з учителем інформатики (який насправді не мав ніяких педагогічних повноважень), за що неодноразово була запрошена до директора, як і мої батьки.
В результаті вчитель звільнився 😈
@l0llipop, вмію, знаю, практикувала) «бачити людей» - це дійсно дар, щоправда тепер я на ці болючі точки не наступаю) але як для підлітка, яка щиро намагалась вникнути у програмування і просила показати як це виглядає в комп’ютері, а не в книжці і отримала зневажливу відмову, вважаю що вчинила правильно)
До 5 класу включно я була відмінниця і тихоня. Але Бабуся в школу ходила частенько. Через вищевказане, а ще надлишкову вагу і стрьомні косички мене дражнили, зачіпали. І іноді приховати це було нереально ( як, наприклад, коли мені псували і викидали речі, синяки були на помітиних місцях, або я давала здачу і зауваження писали і мені також).
Далі змінили школу.
6-7-8-9 клас була таким собі середнячком. Викликали маму тільки, якщо спалили, що "заяву" на один день я собі написала сама, або втекли з останнього уроку всім класом. Але то рідкість була. В основному я не прогулювала, старалась вчитися, оцінки заробляти нормальні ( для моїх норм - це 10-11)
В 9 почалися метаморфози. Теж була зміна школи, тому що помітили, що мені прямо конкретно з двох предметів занизили оцінки. Ну як я могла отримати 6 за рік з алгебри і геометрії, при тому, що постійно робила домашку, перевіряла в ГДЗ, всі контрольні - 9-10, 6 могла стояти тільки за зошит, завжди багато креслила і мазала коректором. Правила всі я знала чудово.
Так от, в 9 мене знову перевели. В дуже сильну школу, я туди Маркуся хочу віддати. Або в ту, що вчилася 6-7-8.
Перевели проти мого бажання. Мене 6 за рік не обходила, але в порівнянні з початковою школою я була достатньо популярною серед однолітків там, зі мною всі, якщо не дружили, то нейтрально спілкувалися. Був друг і подруга найближчі там, і так приятельки були. Після школи ще гуляли з ними. На нудних уроках літали записки. Я плакала, коли від них йшла, поступово спілкування зійшдо нанівець. Подруга стала кумою зараз, але тоді ми перестали спілкуватися до того моменту, поки вона завагітніла.
Школа, куди перевели, рідною так і не стала. Там був вже сталий колектив, діти були з забезпечених сімей, плюс, вони всі були прямо зациклені на навчанні. В той час, як нормальні люди гріли перед КР термометри в чаї, там діти з температурою 39 приходили на контрольну на 1 урок і писали в пустому класі, щоб нікого не заразити і не пропускати.
Гуляти вони не ходили зовсім, на вихідні могли зібратися в кафе, чи ще десь, де треба з собою мати гроші, а в мене такої можливості не було. І я приходила в школу чисто відбути. Мені подобалося ведення уроків там. Те, що без різниці чим,як і де ти пишеш, хоч на серветці, аби ти розумів матеріал і запам'ятав ключові моменти. Але я не влилася і після 8 років звичайної школи мені було важко дуже, хоча я наче не тупа. А ще там діти чітко розуміли, для чого вчаться, були мотивовані саме на навчання. Мені такого розуміння не привили, але я б хотіла, щоб Маркусь виріс із ним. Тому хочемо туди однозначно.
А в 10 класі капець був. Прогулювала дуже, через 2 місяці після початку року "попросили" зі школи, знайшла іншу, де була від сили 10 раз. Мама не мала на мене ніякого впливу,її викликали купу раз, що я не в школі дзвонили. Але вона була в курсі, так як я і вдома з'являлася рідко, в основному поїсти і в душ сходити поки мама на роботі.
За 10 клас я н/а, поставили перед вибором - знову в 10 клас чи на базі 9ти в училище. Але дали зрозуміти, що в десятому знов мене бачити не хочуть. Пішла в училище, прогулювала кошмарно. Пересрала, вибачте, собі всю освіту своїми підлітковими бунтами. Не маю професії, навичок, розуміння хто я є і ким хочу стати. І більше всього на світі хочу, щоб Марк не бачив нас з чоловіком собі прикладом, а скоріше антиприкладом. Хоча чоловік в мене непогано вчився в школі і хотів далі вчитися, його рідні відмовили поступати в ВНЗ, так як мама одна їх 4х тянула, двоє старших ВНЗ кинули, щоб працювати і допомагати мамі.
Хочеться, принаймні, малому пояснити, чим можуть закінчитися прогули, компашки і неправильні пріоритети. Бо мені, наче б то, всього 23 з лишнім роки, але я вже розумію, що не досягну нічого особливого. І в цьому тільки моя вина.
Сумний якийсь коментар вийшов, чесне слово... Хоча задумувався інакше.