Подала на дородові 10.01 а сьогодні в 20:12 дзвонить мені якийсь дядько, представляється що з собезу і каже що хоче зі мною побачитись щоб впевнитись що я вагітна. Запитав мої данні і чоловіка, в кого живемо, скільки кімнат в квартирі і чи є в чоловіка машина... Попросив щоб завтра зранку вийшла на зупинку для ознайомлення і підписання документів. В кого таке було і чи дійсно хтось має до мене приходити? Може розвод якийсь?
Накипіло... У мене чудовий чоловік: він обожнює дітей, працює з дому, коли має можливість допомагає, зранку може і кашу зварити, і суп часто варить, коли я не встигаю, і вечором може навіть по прибирати на кухні і запустити посудомийку, і купає малу і малого, і вкладає старшого, і спить з ним (раніше ще й суміш йому вночі робив), та і зараз син погано спить, плаче вночі, прокидається....Ідеальний, правда? А що б ви сказали, якби при цьому він майже щовечора агресивно на мене кричав при дітях, звинувачував мене в тому, що я не відчуваю своїх дітей, не люблю сина, бо весь час скаржуся, що він капризує, що він і досі їсть зблендеровану їжу і сам ложку не тримає, а я рукожопа і коли він щось не хоче їсти, то це я винна, приготувала те, що він ніби просто не любить і взагалі досі не знаю, що любить наш син і завжди повинна мати другий варіант їжі, якщо не зайде перший, а з донькою що я навіть не налаштувала їй режим і взагалі він би краще впорався без мене, якби я сціжувала молоко.... І так, зазвичай це сказано все в сердцях і потім він може підійти і мовчки поцілувати мене на ніч, але я вже місяць під цим тиском і цими постійними образами... Спершу я слухала від його мами, що я мати кукушка і взагалі не достойна її синочка і любимого онучка (онучку вона і досі не дуже сприймає), тепер все це я вислуховую від чоловіка... Якщо людині кожен день казати, що вона лайно, то вона і правда вважатиме себе лайном! От і у мене вже в голові засіло, що я більше люблю доньку, ніж сина, бо її повністю виховую я, а сина хай і зі мною поруч, але ростила свекруха, і він просто некерований, і я дійсно не можу з ним впоратися.... Але я стараюся, от прикро, що я дійсно стараюся!!! Я готую кожен день, кожен день у нам все свіже, кожен день я прибираю, перу речі, і не скаржуся - можу інколи понити, коли щось не встигаю, але чим я заслуговую на ці образи і приниження??? Якби не діти, я б зібрала речі і пішла.... Я вже казала, що нам треба до сімейного психолога, а у відповідь лише, що це тільки я психічка і мені треба лікувати нерви... Просто якесь замкнене коло... 😢
Питання. Що вам дарували чоловіки на народження дитини? І що ви хотіли, чи співпали очікування? :) П. С. Питання саме до тих кому дарували:) якщо ви проти/не приймаєте/ і тд, то ніжно пролистуйте далі:)
Дівчата, що ви даєте дітям для підтримки імунітету? Вітаміни, таблетки чи сиропи? І чи дійсно є результат? Діліться🤗
Була в родичів. Одна з яких має хлопчика і дівчинку. От вона мені сказала, що любов матері до хлопчика якась інша і відчувається по-іншому і навіть сильніша. Як ви вважаєте, це дійсно так?
Тетяна ·
Мама сына (2 года)
Я також мама в декреті, і працюю в інтернеті💸💸 маю реальний дохід 📱
Якщо цікаво пишіть мені в приватні повідомлення 📲
Yuliia·
Я сдаю свою квартиру 😁это точно реальный.
Alma··
Мама сына (4 года)
🤚 самый постоянный и реальный из всех какие у меня были 😁😁
Яна··
Мама дочки-младенца
ну нажаль лишньої квартири нема😆
Полина·
Мама сына (2 года)
Работаю копирайтером и сторисмейкером. Разовые заказы и ведение аккаунтов в соцсетях. Интересно, но конечно тоже надо время вложить и в обучение, и в работу)
Полина··
Мама сына (2 года)
@alinanilla на копирайтера офлайн, ещё при беременности. На сторисмейкера недавно покупала курс у девушки в Инстаграм, ну и дополнительно вебинары, книги по рекомендациям, просто в Гугле искала