Привітик.Дівчата не по темі,але накипіло.Моєму обуренню немає меж😤.В мене син ходить до 5-го класу.І на урок трудового навчання,його із дома заставляють носити різні інструменти і матеріали(лобзик,фанеру,шило...)і це не все.Коли син говорить,що в мене немає,то у відповідь чує-"Хай мама купить."Купить?Ви серйозно?На наступний урок я написала вічливу записку вчителю,щоб він предоставив мені список всього необхідного на перше півріччя, якщо школа не може забезпечити учнів усім потріним(не знаю чи правильно я поступила,але я це зробила)🤔Коли син повернувся із школи,то розповів,що вчитель пішов із запискою до директора школи 😳,і що мене повинні викликати туди із за записки🤯Я в шоці😱Виходить,що я повинна на однин урок купувати лист фанери,чи лобзик,який мені потім на.....й не потрібен буде.Можливо я щось не доганяю? Хіба школа не повинна забезпечувати всім необхідним учнів?Як ви вважаєте? Можливо я не вірно вчинила,що написала вчителю.🤔
Все правильно вы сделали. Пусть сразу дадут список. Можно будет закупить на всех желающих ту фанеру оптом например. Конечно школа не обеспечит всех фанерой. Мы же покупаем карандаши, пластилин, бумагу за свой счёт, никто не просит их у школы. В старших классах уже посерьёзнее. Раньше эти лобзики были в каждом доме, сейчас уже конечно мужчины далеко не так мастеровиты , а в школах те же запросы. Но б поставила эти вопросы на уровень род комитета и общих закупок за деньги класса
Я бляха не только к директору ,а й гороно(простите если не так написала)заглянула
У нас знаю мальчики тоже носят на труды фанеру и лобзик, но у кого есть 5-й кл
Правильно! И очень хорошо что вас вызовут к директору(я бы сама пошла) и точно так же спросила. Или сразу в районо позвонить и спросить. Не ну я всё понимаю отвёртку, шило...но фанеру🤦♀️
Так ще в чому прикол,поніс мій фанеру і шило сьогодні на урок,але як виявилося,що воно не підходить,фанера затовста,а шило тоненьке.🤦 Немає слів одні емоції 🤐
Немає прекраснішої мови ніж українська ! Мене вивертає від того що прочитала сьогодні, с такими людьми навіть в одній країні бридко жити, особливо коли вони живуть в першії столиці України. Тотальна не повага до мови до країни, при тому кричати що « я коренная жительница и буду жить в этой стране» але обезцінювати все що належить її батьківщині , тепер я розумію чому ми так живем і винна не тільки влада... Нажаль
Я розмовляю українською та російською але ніколи не зможу сказати що рідна мова ро...
Після того, як я написала що я даю дитині нагітси жарені на олії😂😂мене засипало смс (це ж мала дитина навіщо гробити шлунок, жарене дитині) і так далі... Так от кожна мама сама вирішує що дати дитині, я не жарила їх на літрі олії😂і не даю їсти дитині кожен день жарене.,меню дитини як і дорослої людини повинно бути різноманітним!!! ДАВАЙТЕ ЖДУ КОМЕНТІВ ЯКА Я #ГОРЕМАТЬ.... А ще у мене дитина їсть цукерки😂😂😂
Уперше на подібних сайтах , уперше хочеться написати. Можливо комусь моя історія допоможе, можливо комусь ні. Однак я її напишу.
Я , як каже мій чоловік, живу в рожевих очках. Я погоджуюся, адже саме "рожеві очкі" допомагали мені знаходити вихід з будь-яких ситуацій. Це була моя захисна оболонка від світу. Мені подобалося мріяти, мріяти про щасливе майбутнє , про коханого чоловіка та велику сім'ю. Усе здавалося так просто, так доступно . Особливо коли вже одружилися і поїздка на медовий місяць ...
🙏Мені нужна Ваша порада🙏У мене сину 18 років,його дівчині 17,обоє студенти+ одноклассники, зустрічаються третій рік.З січня наш старший син забрав свого брата до себе в місто ,де живе і працює сам вже декілька років,зняв йому квартиру,влаштував на роботу.Молодший син ще заробляє мало,щоб опалачувати собі своє житло,бо братик зняв йому гарну квартиру у центрі міста,і сам за неї плате.Так ось,до молодшого сина стала їздити і дівчина його, на вихідні, майже на кожні.Ну я думаю це все нормально, ко...
Дитина...підліток...чи вже мама
Мені було 16, коли я побачила на тесті для вагітності дві смужки. Було дуже страшно. Я не знала, що робити, куди бігти. Більше за все боялася реакції батьків.
Думки про аборт були постійно, в лікарні без дозволу батьків мені відмовили, а на приватну коштів не було. Перечитувала купу статів по цій темі, і ставало все гірше. Ревіла.
Але рішення було прийнято, я буду мамою. Ось тільки, як бути далі я не знала. Підтримку отримала від батька дитини, це нас дуже збл...
Гы. Ну я покупала и лобзик и две сотни пилочек (ребенок их ломает по пару десятков за урок). В итоге на трудах 2-3 человека что то пилили делали (мой любит такое просто, потому покупала), остальные втыкали в мобилки.