На тлі свіжої новини про смерть одномісячного немовля на Рівненщині. Про стратегію кокона, нездоровий егоїзм та забобони. Дитина померла від кашлюку. Малюк ще не отримав щеплення від кашлюку, до першу вакцину АКДС (яка захищає від дифтерії, правцю та кашлюку) малюки отримують в 2 місяці. Але і в 2 місяці малюк вакцини б не отримав. Бо вся його родина, де було шестеро дітей була не вакцинована. За релігійними переконаннями. Покажіть, будь ласка, писання де кажуть не робити щеплення. А ще бо і так нормально, ніхто ж не помер. От до тепер ,звісно. Егоїзм тут в тому, що ніхто не подумав про інших. Про те, що одна людина просто покашляє довго і нудно, але нічого. А хтось більш вразливий може померти, на жаль. Новонароджені найтяжче переносять кашлюк. А ті, хто за віком ще й не мають жодної дози вакцини найбільш вразливі. Трохи статистики. Для дітей до року. 1 з 4 - пневмонія 3 з 5 - мають зупинки дихання 1 з 100 - судоми 1 з 300 - енцефалопатія (ураження мозку) 1 з 100 - помирають Але як захистити малюка? Стратегія кокона це про захист. Важливо, щоб всі хто контактує з немовлям були вакциновані. Мама, Тато, бабусі, дідусі, няні. Важливо, щоб братики та сестрички були повністю щеплені за віком, бо вони найчастіше можуть принести кашлюк додому. А ще вкрай важливо, щоб вагітна жінка в терміні 21 - 36 тиждень отримала вакцину, в складі якої є кашлюковий компонент. Така вакцина в Україні є одна, це бустрікс. Незалежно від того, як давно жінка ревакцинувалась від дифтерії та правцю. На жаль, не так багато гінекологів які спостерігають вагітність знають про це. А якщо чесно, то багато хто навіть забороняє вагітним робити вакцину. Давайте не будемо егоїстами і створюватимемо захист для тих, хто його найбільше потребує. Джерело: https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=2628732620575129&id=100003152499674
Дорогі матусі! Новий рік наближається і нічого не зможе його зупинити. Ми хочемо офіційно організувати велику акцію Секретний Санта на весь Мамлайф з десятками тисяч учасників. Для тих, хто не знає, акція Секретний Санта заключається в наступному. Всі учасники публікують приватно, в певну форму свою поштову адресу. Далі, в призначений день адреси перемішуються та роздаються у випадковому порядку. Кожен учасник отримує чийсь нікнейм та його адресу. Задача кожного учасника (кожного Секретного Санти) — не видаючи себе, вивчити профіль того, кому він буде дарувати, і подготувати цікавий новорічний подарунок для цього користувача та його дитини, написати теплі вітання. І в зазначений період відправити цей подарунок поштою. Після чого, в ідеалі, всі учасники повинні отримати подарунки-сюрпризи від своїх секретних Сант в перед- чи післяноворічний тиждень (в залежності від графіку работи пошти). Ми протягом тижня напишемо правила участі, в яких встановимо період подачі заявок та відправки подарунків. З очевидних правил — учасники повинні мати аккаунт, в якому є записи опубліковані пініше 13 листопада (щоб відсікти реєстрацію нових аккаунтів лише для акції та збору подарунків). Напевно, всім учасникам з закритими профілями, треба буде зробити публічними декілька дописів про себе, щоб про них можно було щось дізнатись тим, хто готує подарунок. З тих правил, які треба обговорити: 1. Користувачі перемішуються лише в рамках своїх країн, щоб не оплачувати міжнародні відправлення. Вірно? 2. Чи треба при міксуванні враховувати дружбу та підписки, щоб по можливості отримати подарунок від того, хто підписаний на тебя, чи, навпаки, не треба — тоді подарунок може прийти від зовсім незнайомої людини, з іншого куточку країни, і це буде ще цікавіше — ще більше всі перезнайомляться. 3. Чи треба при подачі заявки вказувати діапазон приблизної вартості подарунка, який учасник може собі дозволити — щоб намагатися зробити так, щоб отримати подарунок приблизно рівноцінний тому, який відправила сама? Чи не варто так сильно з цим заморочуватись— важлива увага, сюрприз та теплі слова? 4. Якщо є побажання від досвідчених Сант — пишіть та обговорюйте в коментарях. Ми зробимо спеціального бота в особистих повідомленнях, який надішле учасникам адресу на яку треба зробити відправку, якому потім треба буде підтвердити відправку посилки та який сповістить, що й ваш Санта вже надіслав подарунок.
Є хто розмовляє українською, живучи в Одесі? Це так тяжко, всі якось негативно налаштовані, особливо люди похилого віку. Як тут справлятися? І взагалі я живу в Україні, тим паче в демократичній, чому повинна під когось підлаштовуватися?!
З огляду на останні події хочеться озвучити наступне: коли дитину з аутизмом не беруть у шкільну поїздку, а дитину з синдромом Дауна вигнали з танцювального класу, бо він не встигав за іншими, я відчуваю потребу написати про це. Є такі хлопчики й дівчатка, яких ніхто не запрошує на дні народження. Є діти, які хочуть бути в команді, але їх ніхто не бере, бо важливіше перемогти, ніж дати таким дітям можливість брати участь. Діти із особливими потребами не рідкісні й не дивні, вони лише хочуть того самого, що й інші: прийняття! Можна, я дещо спитаю? Чи є ще хтось, хто хотів би скопіювати собі цей пост і розмістити на власній сторінці, не роблячи репост, а так, як я зробила це для своїх друзів та всіх особливих дітей. (флешмоб на підтримку батьків і діток з особливими потребами) Будьмо людьми!!! ♥ Підтримую цих діток і їх батьків!💙💛🇺🇦#аутизм #особливідіти #рас
Дівчата, у кого діти їдять під мультики, як у вас з раціоном? Чи почав він зменшуватись? Чи дитина почала менше страв їсти? Нещодавно прочитала пост на цю тему, цікаво як у вас? Або може є хто кормив під мультики і якось відучили? Поділіться досвідом, будь ласка Ті хто так не робили, будь ласка, проходьте повз, я знаю що це дуже погано, по іншому у мене не виходить накормити, мені і так з'їдає почуття провини😭
Виктория·
Мама сына (1 год)
Мне жаль таких деток, но в действительности они не могут всего что могут обычные дети. И убеждать их в обратном, а потом оказывается что это невозможно, жестоко по отношению к ребёнку. Да, они отличаются, но это не значит что они не могут быть счастливыми в жизни, главная задача родителя найти такое занятие для ребёнка которое ему по силам, чтобы потом его никто не выгонял и не говорил что это не для него. Нужно реально смотреть на вещи, к сожалению.
Виктория··
Мама сына (1 год)
@viktoriya209339 где я такое писала? Про футбол это образно. Я ничего не писала про ограничения для детей, только про амбиции родителей.
У нас во дворе мальчик с ДЦП, он не говорит, но гуляет в компании со всеми, к нему все хорошо относятся, но люди есть разные. Я например не представляю как он будет говорить в обычной школе, если он не разговаривает.
Тетяна··
Мама сына-младенца
так, можливо про різні діагнози
Виктория··
Мама дочки (1 год)
Знаете кто такой Эдисон?
Виктория··
Мама дочки (1 год)
во-первых так не красиво даже выражаться.
Есть термин "дети с особенными потребностями "
Почему вы вцепились в тот футбол?
Я в самом начале писала про то, как родители должны воспитывать своих детей, подавая пример что все люди равны!! И дети! Равны в отношениях, в праве выбора либо чего, в законе, в праве на дружбу и любовь, в праве на жизнь.
А у вас прям как в спарте!! Кто не здоров того и вон.
Параолимпийский спорт как вам?
Суть родителя- донести информацию до детей.
Родителям особенных детей хочется чтоб к их детям было такое ж отношение как и ко всем. И да, каждый родитель должен говорить что его ребенок самый лучший, не смотря не на что!! А не говорить что ты не можешь или не должен ибо ты больной и не такой
Виктория··
Мама сына (1 год)
мы видно говорим о разных детях, я про трудные диагнозы, не про легкие, у нас половина физически нормальных детей имеют проблемы с психикой, все зависит от окружения ребёнка.
Тетяна··
Мама сына-младенца
мабуть ми живемо в різних світах. У киян може і є гроші на такі заклади, і то не у всіх, а от в регіонах...
Кого там називали розумово відсталим, Ейнштейна в дитинстві? Так що такі "діагнози" я би не брала до уваги.
Моя позиція, що освіта має бути інклюзивною. Діти мають вчитись приймати один одного, з якими би фізичними вадами вони не були
Виктория··
Мама сына (1 год)
умственная отсталость это диагноз, а не обзывание, и в школах не только дети гнобят, но и сами учителя.
И зачем обобщать? У многих семей есть деньги, дети инвалиды не только у бедных рождаются.
Абсолютно все люди разные, также как и разные ситуации, нельзя обобщать.
У нас в районе есть садик для детей с плохим слухом, так что не нужно говорить что хороших спец.садиков, спец.школ нет.
Тетяна··
Мама сына-младенца
в наших школах діти гноблять вчителів. Це явище часте.
Про які спецшколи ви говорите? У нас тільки державні, в яких зруйнують особистість будь-якої дитини. А якщо будуть приватні, то у тактї сімей є гроші, щоб платити за це? Ні, немає.
І взагалі не коректно когось називати розумово відсталим. Це якраз з совку. Срср давно немає, а совок в розумах залишився. Як і уява про відокремленість таких особливих дітей
Виктория··
Мама сына (1 год)
и не думаю что в Норвегии дети выпригивают из окна, из-за того что их гнобят в школе. У нас так на районе одна девочка из окна 4 этажа выпрыгнула.
В развитых странах совсем другой менталитет, пока мы только начинаем идти к цивилизованым отношениям между людьми.
Виктория··
Мама сына (1 год)
сейчас не времена ссср, специализированные школы дают детям то что им необходимо, точно так как школы с английским направлением, не беру во внимание государственные, так как там действительно ужас. В любом месте должна быть хорошая атмосфера для успешного обучения любого ребёнка. Если ребёнок плохо говорит, трудно воспринимает информацию, то ему лучше в спец.школе, чем в обычной так как там он будет отставать от других детей, а в спец.школе ему могут дать то что ему необходимо и так преподносить информацию как для него удобно.
Думаю все понимают что в наших школах и так гнобят многих детей, а что будет с психикой больного ребёнка не хочу даже представлять.
Тетяна··
Мама сына-младенца
діти з синдромом Дауна. Їм так потрібне прийняття. Відокремлювати їх у спецшколи - це совок у якому усіх "не таких" запроторювали подалі. На то зараз і інклюзивна освіта вводиться в Україні, як у всіх розвинених країнах. Це абсолютно нормально вчитись різним дітям з різними можливостями в одному класі.
Я знаю, що у Норвегії є заклади для людей з синдромом Дауна, але то не школи, там всі вже постарше. Там вони займаються улюбленими справами, навіть виробляють щось і продають. Туди приходять волонтери, щоб провести з ними час. У нас в Україні це анріал
Виктория··
Мама сына (1 год)
по поводу учится, все зависит от ребёнка, если он умственно отсталый, есть спец.школы, если у него только физические недостатки, ему ничего не мешает учиться со всеми. Все очень индивидуально, к каждому ребёнку нужен свой подход. Есть дети в ограниченными физическими возможностями, но при том очень умные. Нельзя все обобщать. Но если, предположим, у ребёнка уровень IQ10, то не думаю что ему будет комфортно в обычной школе. Всегда интересы ребёнка нужно ставить на первое место, а не амбиции родителя.
Тетяна··
Мама сына-младенца
може дитині з обмеженими можливостями і вчитись зі всіма не треба? Це схоже на вашу логіку. За кордоном такі діти вчаться зі всіма іншими, і що - не думаю, що у них все виходить, але це не привід відокремлювати особливу дитину. А вибирати кружки треба по вподобанням дитини, хай вона це буде робити по особливому. Я не говорю про професійні команди
Tanya··
Мама двоих (3 года, 6 лет)
даа раза перечитала, девушка и слова не написала про «клевать» и «насмехаться»... агрессивно в переписке ведёте сейчас себя Вы. Мне очень жаль таких деток... но Увы, физически они никогда не будут равны... юридически да.... у меня племянник с дцп и я понимаю о чем пишу...
Виктория··
Мама сына (1 год)
@natusiamv согласна с вами на 100%
Наталія··
Мама дочки (1 год)
підтримую! Як не крути, а дітям, які вміють гарно грати в футбол(наприклад) потрібні перемоги! А якщо хтось завжди тягне команду назад-то це буде засмучувати усіх учасників команди і виникне поневолі певна агресія до цієї дитини. На те в команди і відбирають кращих.
А от на загальних чи розвиваючих заняттях потрібно приділяти увагу всім, без любимчиків (це більше стосується вчителів, адже нерідко саме вони дають перший поштовх чи дозволяють принижувати інших, відокремлюють їх коментарями і зауваженнями, що може перерости в булінг).
А завдання батьків (і не тільки особливих діток) м'яко скерувати дитину в потрібне русло і знайти їй заняття до душі, в якому вона зможе проявити себе якнайкраще!
Виктория··
Мама сына (1 год)
я что писала про агрессию в отношении ребёнка? Это непозволительно в любом случае.
Виктория··
Мама дочки (1 год)
то есть можно клевать того кто слаб?
Это поймут только те кто с этим столкнулся.
Виктория··
Мама сына (1 год)
равны в чём? В физическом плане, юридическом? Если у ребёнка есть физические недостатки, то как они могут быть равны?
И это относится нетолько к детям инвалидам, но и к обычным детям, не всем дано играть в футбол или быть хорошим актёром.
Кто-то играет лучше, кто-то хуже, но постоянно акцентировать на этом внимание я считаю не правильно, нельзя отправлять ребёнка на футбол если у него ограниченные физические возможности и ждать что все его примут. Нужно реально смотреть на вещи. Если родители не будут думать и делать вид что с ребёнком все впорядке и он такой же как все, а в итоге ребёнок будет страдать от того что этого сделать не может, это на 100% вина родителя. И травма для самого ребёнка.
Виктория··
Мама дочки (1 год)
Главная задача родителей учить детей тому, что все равны! Нет лучше или хуже.
Что можно насмехаться или издеваться.
Подавать пример!