Моя донька від народження досить спокійна, безпроблемна дитина в плані поведінки. Була...ось їй стукнуло 7 років і це шок яка вона стала гостра на язик, капризна а інколи ахуєвша 😵 💫. Маніпуляції по будь якому поводу. То вона не буде їсти, то вона не буде робити і т.д. і головне так оборзєла що щодня мені висказує "зачем я її роділа" якщо я не можу зробити її щасливою 🤪. А я що? Я просто народила бажану дитину, любила і люблю, не била її, все намагаюсь пояснювати. Тепер вона сидить на голові міцно. А скільки я гідоти вже почула в свою адресу з вуст дитини. Я в шоці. Довиховувалась 🤪
Нашій донечці вже 3 тижні. І всі ці 3 тижні кожного Божого дня, тримаючи на руках свою дитину, дивлячись на неї, я розумію, що їй не підходить те ім‘я, яким ми її назвали. Ми довго з чоловіком сперечались ще в пологовому з приводу імені і я від виснаженості йому уступила і дала можливість обрати ім‘я дитині. Він назвав Єва. Гарне ім‘я. Але з кожним днем все більше розумію, що важко мені називати доньку так, не з таким іменем вона, мені здається, має рости. Що робити? Думаю поки ще не пізно, піти до РАЦСу і зміними свідоцтво про народження. Але чоловік образиться…(( Чи це в мене вже кукуха їде після народження? Чи це просто нова маленька людина в сім‘ї і потрібно звикнути промовляти нове ім‘я?
Дівчата, привіт! Як справи у вас? Я думаю все ж ми поїдемо з донькою з України. Буду дуже вдячна , якщо поділитися враженням від країни в якій ви перебуваєте, збираю інформацію. Була впевнена, що зупиню свій вибір на Іспанії , подобається їх школи ( з 4 років) по відгукам також, клімат . Але пишуть, що соціальне житло вже там дуже довго чекати , а знімати важко знайти, бо українцям не хотять здавати навіть якщо платити наперед на півроку-рік. Може відіграє роль, що я одна з дитиною і це може стати причиною. Ще по відгукам Німеччину хвалять, але теж як пощастить, можуть поселити в холодному заводі, що може коштувати здоров’я. Буду дуже сильно вдячна за будь яку інформацію💛 В будь якому випадку зі святом Покрови і хай ваші дітки завжди ростуть в мирі 🕊
Дівчата, таке питання, до повномасштабного вторгнення ми були російськомовною родиною. Дитина почала розмовляти у 3 роки на російській звичайно як і ми і всі наші родичі. Після 24 лютого 2022 року ми с чоловіком перейшли на українську мову. Нам було спочатку важко, але десь вже рік розмовляємо з дитиною виключно українською. Бабусі і дідусі продовжують розмовляти з сином російською. У садочок він не ходить. він усе розуміє але все одно відповідає все російською. Чоловік вже почав його виправляти, виправляє постійно і я бачу що дитина псіхує, я не дуже впевнена що це норм метод «переходу на українську». Мені здається що у дитини таким чином зʼявляється погана асоціація з укр.мовою і він тоді ніколи не неї не перейде. Як ви вважаєте треба виправляти дитину постійно чи просто чекати ще? Взагалі може порадите якісь ще методи? ПС: після декількох відповідей хочу зазначити: ваші думки з приводу А ЗАЧЕМ ВОБЩЕ ПЕРЕХОДИТЬ И ТД. Мене не цікавлять!!! Я запитую просто може якісь лайфхаки які допоможуть дитині привчитись розмовляти державною мовою. Все! Усі свої внутрішні протести на цей рахунок будь ласка не треба мені писати! Не гайте не мій не свій час!
Инна·
Мама троих детей
Я виходила на роботу,)
Тетяна ··
Мама дочки (2 года)
Я боюсь, що там мені стане гірше😂. Я в школі працювала, і коли звідти звільнилася, то в мене дьоргалося око, 😂😂. Та і не думаю, що мене зразу візьмуть кудись на роботу. Це ж постійно лікарняні треба буде брати(. Мені вже розказували, як діти перший рік ходять в садочок - тиждень ходять, 2 тижні лікуються😭
Инна··
Мама троих детей
незнаю
Не хворіли особо
Старший в 3.5 пішов ... було важко йому адаптуватися
А середній в 2... добре адаптувався.. сприйняв як норму
А про роботу...
Як що око дьоргалося... то це не ваша робота. Шукайте іншу. Будьте енергійною і соціальною
AnnAShevchuk·
Мама сына (2 года)
Вам нужно решить зачем вы отдаете дочку в сад. Какие приоритеты. За и против. Если вы настолько боитесь и ещё и на работу не собираетесь выходить, тогда зачем двойное мучение....И это не наезд, просто мысли в слух...
AnnAShevchuk··
Мама сына (2 года)
@shinderovskaya тут с вами согласна. Значит нужно свои страхи запихнуть подальше в чулан и вести со спокойной душой в сад. А если бцдете сомневаться то поверьте дочь услышит это и к садц так и не привыкнет....
Мой сын пошел в сад в 1,6. В 1,8 я вышла на работу. До этого сын 24/7 был только чо мной. Я ни разу ни с кем его не оставляла - не было такой возможности. В итоге, сын с удовольствием ходит в сад уже целый год.
Тетяна ··
Мама дочки (2 года)
а як зі здоров'ям? Часто хворів, як пішли в садок?
AnnAShevchuk··
Мама сына (2 года)
до года сын не болел ни разу. После года от любого похода на улицу - абструктивный бронхит. После похода в сад болел с такой же периодичностью. Сейчас уже намного лучше. Но все ещё часто - 1 раз в 1-1,5 месяцев. За все время у меня было 8 больничных
Ирина·
Мама дочки (2 года)
Ну и не отдавайте тогда в сад.
Аня·
Мама сына (2 года)
Можно отдать и чуть позже, в 3 только рекомендуют отдавать психологи - не раньше. Можно продлить и отдать в 3,5 или ближе к 4. И Вам и ребёнку будет проще.