Накипіло... У мене чудовий чоловік: він обожнює дітей, працює з дому, коли має можливість допомагає, зранку може і кашу зварити, і суп часто варить, коли я не встигаю, і вечором може навіть по прибирати на кухні і запустити посудомийку, і купає малу і малого, і вкладає старшого, і спить з ним (раніше ще й суміш йому вночі робив), та і зараз син погано спить, плаче вночі, прокидається....Ідеальний, правда? А що б ви сказали, якби при цьому він майже щовечора агресивно на мене кричав при дітях, звинувачував мене в тому, що я не відчуваю своїх дітей, не люблю сина, бо весь час скаржуся, що він капризує, що він і досі їсть зблендеровану їжу і сам ложку не тримає, а я рукожопа і коли він щось не хоче їсти, то це я винна, приготувала те, що він ніби просто не любить і взагалі досі не знаю, що любить наш син і завжди повинна мати другий варіант їжі, якщо не зайде перший, а з донькою що я навіть не налаштувала їй режим і взагалі він би краще впорався без мене, якби я сціжувала молоко.... І так, зазвичай це сказано все в сердцях і потім він може підійти і мовчки поцілувати мене на ніч, але я вже місяць під цим тиском і цими постійними образами... Спершу я слухала від його мами, що я мати кукушка і взагалі не достойна її синочка і любимого онучка (онучку вона і досі не дуже сприймає), тепер все це я вислуховую від чоловіка... Якщо людині кожен день казати, що вона лайно, то вона і правда вважатиме себе лайном! От і у мене вже в голові засіло, що я більше люблю доньку, ніж сина, бо її повністю виховую я, а сина хай і зі мною поруч, але ростила свекруха, і він просто некерований, і я дійсно не можу з ним впоратися.... Але я стараюся, от прикро, що я дійсно стараюся!!! Я готую кожен день, кожен день у нам все свіже, кожен день я прибираю, перу речі, і не скаржуся - можу інколи понити, коли щось не встигаю, але чим я заслуговую на ці образи і приниження??? Якби не діти, я б зібрала речі і пішла.... Я вже казала, що нам треба до сімейного психолога, а у відповідь лише, що це тільки я психічка і мені треба лікувати нерви... Просто якесь замкнене коло... 😢
В мене така ситуація сталася,я не знаю що робити.У Тімура (7 років) в класі є 2 хлопці,які б'ються та обзиваються. Останні декілька неділь вони трогають мого сина.Обзиваються(на це він відповідає) а тепер почали бити,при тому що 1 тримає а інший б'є. Уже розмовляв з ними як міг,та я сказала щоб він давав здачі бо по нормальному не розуміють.А ось в чому питання,я хотіла поговорити з їх батьками а Тімур просить поки не говорити,що сам розбереться.Вони закінчують 2 клас,а вже таке.Я не знаю що мені робити,чи поговорити з батьками?Я думала може просто попросити пояснити дітям що може призвести їх поведінка?Я вже вчителю казала що якщо я ще раз почую що вони б'ють мого чи інших 2 на 1 то піду до директора і напишу заяву на переведення,декілька мам,з якими я спілкуюся сказали що якщо я це зроблю то вони зі мною.Але це останній крок,і я не знаю як мені все правильно зробити . Дякую,хто дочитав,багато текста,може не дуже зрозуміла,але пишу на емоціях
А чо ніхто не питає, що на 2 рочки подарити?? Чи я прогавила. Нас тут 2хлєток скоро багато буде)) Вже з наших є пару красоток) І так епічне питання😆 що заказувати на 2 рочки?? ( вєлік з ручкою і самокат з ручкою буде само собою, 2 каляски для кукол є 😂)
Мої емоції мені не підвласні, вчора ввечері чоловік повідомив, що відтепр з понеділка по пятницю після роботи почне відвідувать секції по боротьбі, тренажрний зал і ще басейн по суботах. Що вечорами йому скучно і він тупіє вдома. Не можу зрозуміть у мене егоїзм бунтує, розуміючи, що він свідомо залишив на сімю 1 день , чи здоровий розсудок, а егоїзм це вже його порок, раз в цей не простий період він обирає себе. От ця думка засіла в голові від моменту коли він це сказав. Коротко опишу його планований графік - в 6-00 підйом, в 7 вже виїзджає на роботк працює до 19-30 десь, а на 20-00 до 22-00 його гуртки, додому десь о 23 буде повертатися. У нас що криза якась настала, я пропустила щось😔 А в мене декрет на носі і я засяду вдома після 10 років активної роботи. В зал з ним не піду тренер не хоче працювати з вагітною, хоча раніше ходили разом. В басейн мені зручно дньом і в районі, а не туди куди він хоче. Хобі - 0. Раніш займалась в пілонній студії, зараз зрозуміло, що не ходжу. Як налаштуватись на одинокі вечора, вагон вільного часу....і прийняття, що на тебе виділили 1 день в тиждень. Скандалить тут не варіант, щось робить потрібно з собою😥
Все! Немає сил боротися із соскою. Ну не можу я її прибрати. Вже і різала і качкам сам викидав, але все одно згадує і починає істерику. Ні він не плаче, він кричить несамовито що в мене кров стигне. Кричить до хрипоти( Раніше була соска тільки на сон, тепер і вдень просить. Я не знаю як з цим впроратись 😭 До скількох років це нормально бути з соскою? У старшого я прибрала за 1 раз, але це зовсім інша дитина
Софія
Була така ж проблема, лікар порадив хюмер, промивати 2-3 рази в день, чудово допомагає))
Також попередив, що такий стан може супроводжувати всю вагітність
·Ответить