Вибачте, але я ніколи не зрозумію мам, які нервують через карантин, тільки тому, що закрили садочки і школи. Часто читаю фрази: "Я зійду з розуму", "І що? Мені тепер розважати дитину?" і т.д. Я вважаю, це верх дибілізму. Це ж ВАША і тільки ваша дитина, плоть і кров. Вам апріорі повинно бути цікаво дивитись, як вона росте, розвивається і тим більше, як проводить вільний час і чим цікавиться. Я все розумію, іноді, хочеться спокійно попити чай чи прийняти гарячу ванну, але для цього достатньо попросити чоловіка/маму/свекруху/сестру/подругу посидіти пару годин з дитинкою, щоб "перевести подих". Цього достатньо, якщо дитина бажана і ви її любите, адже нормальна мама сама не зможе лишити дитину надовго,бо сумує вже, коли виходить за двері. І, так, пам'ятайте, ви жінка і мама, якій не можна пробачити холодність та дратівливість відносно своєї дитини, адже це у чоловіків психіка не витримує, та і погодьтеся, більшість чоловіків не так прив'язані до діток, як мама. Любіть більше дітей, а не себе. . P.S. це не стосується жінок, які одинокі і вимушені багато працювати. #незадоволенікарантином
Як боротися з матусями які приводять на майданчик хворих дітей? В садок не водять, бо дитина хворіє, а на майданчик до маленьких можна🤦 ♀ При чому соплі течуть, кашель сильний і відразу видно що дитина хвора🧐 Я вже бачу ті фрази що соплі то не хвороба, потім фрази «це ви ще в садок не пішли» Але якщо жінка знає що дитина хвора, пускає на майданчик своє дитя, то чому через неї має хворіти моя дитина?😒
Є мами з Житомира? Хто народжував в перинатальному центрі матері і дитини,які у вас відгуки? які там умови? і можливо у когось є список звідти ,поділіться будь ласка🌷😊😊
Дівчата, таке питання, до повномасштабного вторгнення ми були російськомовною родиною. Дитина почала розмовляти у 3 роки на російській звичайно як і ми і всі наші родичі. Після 24 лютого 2022 року ми с чоловіком перейшли на українську мову. Нам було спочатку важко, але десь вже рік розмовляємо з дитиною виключно українською. Бабусі і дідусі продовжують розмовляти з сином російською. У садочок він не ходить. він усе розуміє але все одно відповідає все російською. Чоловік вже почав його виправляти, виправляє постійно і я бачу що дитина псіхує, я не дуже впевнена що це норм метод «переходу на українську». Мені здається що у дитини таким чином зʼявляється погана асоціація з укр.мовою і він тоді ніколи не неї не перейде. Як ви вважаєте треба виправляти дитину постійно чи просто чекати ще? Взагалі може порадите якісь ще методи? ПС: після декількох відповідей хочу зазначити: ваші думки з приводу А ЗАЧЕМ ВОБЩЕ ПЕРЕХОДИТЬ И ТД. Мене не цікавлять!!! Я запитую просто може якісь лайфхаки які допоможуть дитині привчитись розмовляти державною мовою. Все! Усі свої внутрішні протести на цей рахунок будь ласка не треба мені писати! Не гайте не мій не свій час!
Ви б залишили дитину 1,7 місяців з своєю мамою на 3-6 місяців для поїзди з чоловіком за кордон на заробітки??? Гроші реально треба. ( мама все вміє і гарно грається з вашою дитиною)
Анна·Мама дочки (1 год)
На Позняках в Киеве испоганился..вечно по времени напряги, позже принимают....толпы детей в малюсеньком коридорчике....только ради невролога туда иногда захожу...педиатр так себе, абсолбтно ничего особенного, ортопед молодой мужчина хороший, была 2 разату него, но все равно перепроверяла в Добробуте у Верещагиной...т.к.у племянници не заметил подвывих...Еще пол года назад как-то было удобнне там, особенно когда програмка 3 врача, а 2 мес.назад обход 3х врачей занял 2.5 часа!!!!!!! Прием которых макс.15 минут был....в общем- вернулась а Киндерклиник, где отдельные входа для здоровых и больных.
·Ответить