Комок в горлі, сором, жаль, злість на себе...Знаю сама, іншим розповідаю.Та коли приходить час Х, вмикається режим виховання.Холод в голосі, відстороненість, пронизливий погляд, намагання щось пояснити і виховати під нестримний плач дитини.Це не крик( в звичайному для нас розумінні), не побиття, але нічим не краще за них((...Розумієте?!Самообман гуманності!А дитина страждає та переживає так само!Можливо, і більше(
Він уже завівся, він уже в емоціях, сльози рікою і одна фраза як мантра"Мама, включи мультики".І від цього мамкання серце на кусочки.Розумієте?Та якже я піддамся, а виховання?Він наказаний і повинен знаити слово- Ні.Я так сказала і він повинен підкорятись.І яби в цей момен побачити себе зі сторони...навіть думати страшно...жах!
А він стоїть і ридає.І думаєте йому мультики потрібні??Це не просто плач...це розповідь: "Мама, я втомився!Я не поспав вдень, набігався на дворі, встиг зробити потоп на кухні, награтись і порозкидати іграшки та книги.Ще і менший брат під ногами повзає.Зверни увагу, обійми МЕНЕ!Мені так потрібна ти до плачу до болю!
А що я?Розлючена, намагаюсь достукатись до нього словами і повчаннями.І якщо розібратись, насправді, мені не стільки потрібен порядок, як негайне покоріння мені і моїм наказам((.
А він дитина і в нього своя логіка!Як каже Комаровський: "Діти- це не маленькі дорослі"( зараз особливо відгукується)Ми дорослі переносимо свої моделі поведінкм на них.Щось очікуєм, будуємо плани.Як нас виховували, так преречені зростати і наші діти.Ви цього хочете?Я,ні!Лише постійний аналіз своєї поведінки здатний зламати замкнутий круг.
Він ридає.Простягне то опустить ручку.Замучаний плачем, засинає черещ п'ять хвилин, потрапляння в обійми.Мій синочок! Кому була потрібна, майже двохгодина колотнечя?Не слова, а ЛЮБОВ здатна заспокоїти будь- які істерики!!!
Треба буде тепер, докласти в 200 разів більше ласки, тепла, слів любові,щоб ,хоч трішки, згладити сьогоднігній день.Щоб не став даний випадок відправною точкою нерозуміння, відчаю і для його дітей.
Обіймайте, цілуйте своїх діток.Їх великі серця довіряють нам, незважаючи ні на що.Давайте їх не розчаровувати!
Здоров'я всім діткам!
@marmorina87 😇тоді за порадами ми до вас....ми у цьому початківці;)
Сили і мідрість нам необхідні як повітря!А ще запас ресурсів.Я вважаю тільки ресурсна мама( не дуже втомлена, не голодна і т.д.) зможе мнше травмувати дітей.Тому, турбота про себе, головна профілактика)А діти завжди будуть дітьми.
@katekite9 Петрановсьеа це класика жанру, пише доступно і по- ділу.Та дитячу психологію знаю на зубок, від цього ще гірше.Бо розумію всі процеси і до чого може презвести(.На практиці все не так просто.
Чудова сповідь😍Сил нам та мудрості😇 так просто а так часом важко....
Ось тут книга "Петрановская. Тайная опора".....дуже рекомендую:
#быть_мамой_книги
там все об этом.....третий или четвертый пост по хештегу...и много других книг также там;)
Сьогодні пішла на третій скрінінг до Ткачова. Мені стало цікаво піти до нього, так як його всі хвалять. І мені зовсім не сподобалося. Не знаю, можливо він не внастрої був... вирішила поділися цим з вами))
Все! Немає сил боротися із соскою. Ну не можу я її прибрати. Вже і різала і качкам сам викидав, але все одно згадує і починає істерику. Ні він не плаче, він кричить несамовито що в мене кров стигне. Кричить до хрипоти(
Раніше була соска тільки на сон, тепер і вдень просить.
Я не знаю як з цим впроратись 😭
До скількох років це нормально бути з соскою? У старшого я прибрала за 1 раз, але це зовсім інша дитина
Дівчата, що робити.
Як себе контролювати і не зриватися на дитину.
Якось останнім часом, помітила, що можу його сварити чи накричати на нього.
І розумію, що не маю цього робити і, що буду дуже шкодувати, але ну іноді стає вже дуже важко, від того, що він мене не чує.
Він все розуміє, він розумний хлопчик я його дуже сильно люблю. Я все для нього і ради нього. Він у мене впертий, що просто🤯🤯🤯 🤯 хоч 100 разів повтори і як не чує.
Як мені себе контролювати, як мені не зриватися на ньому. Я розумо...
Мамочки, здали бак посів калу на дисбіоз, так як був зелений кал, сказали стофілакок у нас😢 педіатр дільничний написала лікування і сказала шо вибір за нами давати ліки чи ні, синочок плаче сильно, капризний, вона сказала це коліки але він плаче не так як на коліки, в кого теж був стофілакок і як лікували ?

Чоловік купив такі кросівки для сина. На мій погляд це дівчача модель. Він заперечує і каже хай ходить.
Мені вони подобаються, але не для сина
якби для доньки то так!
Як на ваш погляд, нормально для хлопчика?
@katekite9 ))порадни знайдуться...повірте!Та тільки нам застосовувати все на практиці!