увага! цей пост містить фото еротичного характеру.

моя історія родів. многабукв

і так. поклали мене в 5 роддом 23 грудня. Базилюк (про нього напишу докладніше) подивися на кріслі, сказав, що матка пропускає палець і скомандував мене в роддом. По наївності душевній, я надіялась 25 грудня народити, дуже вже мені дата сподобалась, хоча пдр ставили на 31 число. не тут то было. пролежавши в роддомі тиждень, я взагалі почала сумніватись, що хоч колись народжу. думала, так проходжу як мінімум до Паски. за весь цей час на кріслі мене дивились тільки раз. Ситуація була та сама, матка більше не відкрилась. поки я лежала в палаті, 5 (!!!) дівчат народило, навіть ті, хто не планував. 31 числа мене охопив такий відчай і паніка, ридала як навіжена і билась в істериці. всі святкуватимуть, я тут, одна в палаті, як же так. низ живота тягнуло весь цей час, але ні переймів, нічого такого не було. коли моя розпука дійшла до об'ємів безодні, прийшов Базилюк і погнав на крісло. щось він там побачив, і сказав, через три години буде знов дивитись. благо, я встигла душ прийняти і взагалі привести своє змучене відчаєм тіло до тями. 31 числа в 9 вечора він проколов пузир. тут же почались перейми по 40 секунд інтервалом в 2 хвилини. в 9 я була в родзалі. тепер про сам процес родів.

В принципі, вагітність у мене була легка, якщо не зважати на ті кілька разів коли мене охоплювала страшна паніка, тому від родів я нічого легкого не очікувала. я приготувалась до страшних, пекельних мук і чекала. але муки так і не прийшли. новий рік ми з чоловіком святкували в родзалі на фітболі. після півночі прийшов анестезіолог, вколов анастезію і я 2 години проспала, чоловік в цей час дуже нудився і час від часу будив мене і питав коли я вже на кінець народжу. в 2:30 ночі анестезія відпустила і почало боліти. боліло сильно, але можна терпіти. коли біль почав дуже дошкуляти, прийшли лікарі. одним словом, далі як в тумані. народила я за 3 хвилини. навіть не зрозуміла, як це сталось. лікар сказав тужитись, я і тужилась, а тут хлоп! і малюк в мене на животі. це був шок, м'яко кажучи. я навіть не думала, що це все так швидко буде. не встигла навіть злякатись. дуже важливо, робити все, що говорить лікар, тоді все буде Ок. це, до речі, і є особливістю Базилюка, він любих слухняних. він мені сподобався і як лікар і як людина. з ним легко, хороше почуття гумору і чудовий професіонал. дякуючи йому я так швидко родила.

я не кричала. тобто зовсім. були невдалі спроби, але він швиденько призвав мене до порядку і я взяла себе в руки. потім, коли він зашивав тріщинку, ми з ним жартували, що підем їсти піццу з салямі, агітував мене приходити за наступними і похвалив, що я вмію народжувати.

ну, якось так. в новорічну ніч сталось справжнє диво 🙏