Три дні температура 38-39
Наростає кожні 4-6 год, збивається непогано, кпже що болить животик
Апетиту нема, слабкість, постійно лежить/ періодично спить
Інших симптомів жодних. Горло глянути не дає, сьогодні до лікаря
Дівчат, хочу поділитися з вами своїми критеріями вибору спеціалістів. Бо сама часто звертаюсь до спеціалістів і мені не завжди важливо, як давно вони працюють, якщо вони зможуть вирішити мою проблему, так і сама почала консультувати в сфері харчування тільки в цьому році і менв дуже приємно, коли людина мені довірилась, а я допомогла
Мої поради:
🔹Обирати доказових спеціалістів, які закинули пострадянські методички і користуються доказовою інформацією закордонних асоціацій.
🔹 Досвід роботи з проблемам, сходими на твою.
🔹 Вартість послуг. Не може людина, яка пройшла навчання ставити ціну на свою консультацію -100 грн. Це знецінення своєї праці.
🔹Постійне вдосконалення та саморозвиток, не тільки в сфері експертності, а і в цілому.
🔹Попереднє спілкування з людиною. Відчуття (чи ні) конекту. Ваше чи не ваше? Дослухайтесь до інтуїції.
🔹Звертайте увагу на грамотність людини. Манери, розмова, впевненість в собі і своїх словах.
🔹Стан здоров'я людини. Не може спеціаліст, наприклад, зі схуднення, важити 100 кг ( образно) і розповідати Вам, як позбутися зайвої ваги. В першу чергу, робота має бути над собою.
Справа в тому, шо мала не просто не хоче на нього сідати, а вона просто каже шо буде пісяти сюди ( в труси/памперс)
Взагалі, я її ніяк не привяаю до горщика, не змушую, не силую
Інколи пропоную ( можливо раз в тиждень, два) і кожен раз відповідь одна й та сама - ні, не буду. При тому шо вона розуміє куди треба пісяти, і от юула ситуація, вона погодилася сісти на горщик, але ні в яку не хотіла пісяти, як тільки одягнула памперс - справа зроблена
Просто чекати?
Дівчата-медики, питання до вас.
На роботу прийшло впровадження що необхідно оновити дані в воєнкоматі.
Я не оновлювала ні разу і там ще на дівочому прізвищі.
Набрала в воєнкомат, там приймають з 9 ранку, жива черга
Але, дані оновлять лише після проходження медкомісії. Моя мама ось проходила, це зайняло майже 3 тижні ледь не щоденного відвідування лікарні🤦
Я не проти всього цього, але проблема в тому, що малу нема на кого лишити. Вона всюди зі мною. І навіть якщо я поїду в воєнкомат то теж з нею
Але тягати її по всім лікарням, здачі аналізів і тд бажання нема.
Як би ви вчинили? Пішли б зараз з дитиною і закрили це питання чи не рипались би взагалі і вирішували це після декрету?