Сьогодні хочу поділитись думкою, яка прийшла до мене зранку).
Чомусь згадались студенські роки та перші роки роботи після навчання (ще до зустрічі з чоловіком)... Той юнацький запал, безтурботність, легкість та невимушеність у спілкуванні, а головне, як ми з дівчатами збирались на побачення, коли всі деталі були важливі... Пройшло не так багато часу, а ще й народженя донечки, які можуть бути деталі?) Це все відійшло на другий план... Можливо, це і є доросле життя... Появились інші пріорітети......