Сьогодні хочу поділитись думкою, яка прийшла до мене зранку).
Чомусь згадались студенські роки та перші роки роботи після навчання (ще до зустрічі з чоловіком)... Той юнацький запал, безтурботність, легкість та невимушеність у спілкуванні, а головне, як ми з дівчатами збирались на побачення, коли всі деталі були важливі... Пройшло не так багато часу, а ще й народженя донечки, які можуть бути деталі?) Це все відійшло на другий план... Можливо, це і є доросле життя... Появились інші пріорітети...Але й на далі хочеться залишатись доглянутою, цікавою, у гарній формі, не завидувати молодим студенткам, які в чомусь буває напрягають), слідкуєш, щоб чоловік десь випадково не подивився в їхню сторону....
Тому я подумала, а якщо хоч один ранок почати з таких ритуалів, немов збираєшся на побачення і важливо ВСЕ!!!
Ніколи про таке не задумувались? Як починається ваш ранок? Що ви про це думаєте ?
Мое утро начинается с того что мы опаздываем 😂
Я иногда могу даже не расчесаться (каюсь 😉🤣) потом прихожу с сада и начинаю убирать и готовить
Потом уже более пение привозу себя в норм состояние и иду за малой в сад
У меня та же проблема....