Дівчата треба вашу пораду,склалася така ситуація.

Дитину ніколи з ніким не залишали,і в чоловіка було дн його мама запропонувала залишити донечку з нею,мала дуже охоче йшла туди і хотіла йти до бабусі.
За декілька годин в нас виявили стоматит,який тільки починається,сказала лікарка,що може бути температура,але може і не бути так як ще не запущено.

Звісно,вже було не до свята але свекруха запевнила,що якщо буде підійматись температура вона одразу зателефонує.

Звичайно,ми дз майже кожну годину,вона запевняла шо все добре,донечка грається і температури немає.
Біля 9 год,скинула фото,що мала заснула,я зразу зрозуміла,що щось не те,бо вона ніколи не засне без нас,і ми з чоловіком поїхали за дитиною,приблизно за годину ми вже були на місці і бачимо картину як свекруха спить пʼяна,просто труп.
І біля неї спить донечка,яка просто горить від температури.
Я була в шоковому стані,мене всю трясло,ми схопили дитину,відразу дали нурофен,я поставила термометр наміряли 39.5
І одразу полетіли на швидку.

Мені було настільки страшно за дитину,що я навіть не звертала на «свекруху» уваги,бо коли температура впала і все вже було добре,мене просто трясло від злості,і якби вона мені попалась під руки я б її просто вбила.
Чоловік йшов до неї декілька разів,але вона то двері не відкрила,то просто була в дупль пяна,що там нізким було говорити.
В неї бувають такі запої десь 2 рази в році, по тел взагалі не було чути,що вона випила,і коли ми привозили дитину теж була твереза.
Я думаю,що після того як дитина заснула вона напилась,бо ще перед цим скинула фото що спить мала і щоб ми її не заберали,нащо дитину сплячу тягати.
Я просто як уявлю,що могло трапитись якби ми її не забрали…
Ну і на завершення всієї цієі гісторі,вона всім родичам почала розказувати,мол ми такі сякі,привезла їй хвору дитину а вона ще вийшла погана,тож ще і сама на нас образилася.
Після розмови з чоловіком,вона знову запила,і передзвонила тільки тоді коли її вже треба було вести на крапельниці,бо сама би з того вже не вийшла.
Звичайно він її повіз,і тепер от періодично вона телефонує то йогурт хоче,то яблука,то голодна дуже.
Але за весь час,після того як ми забрали малу від неї,вона ніразу не поцікавилася що там і як..А тут одразу чоловік знову став добрим,коли почало,щось треба бути.

Мене просто цікавить ваша думка,щоб ви робили на моєму місці?

Ну і чоловік сказав,що поможе їй вийти з цього стану,а далі знати і чути за неї не хоче.
Я кожного дня полочу мозок чоловіку за неї,бо я настільки відчуваю до неї ненависть,що просто не знаю де себе подіти.