Немає прекраснішої мови ніж українська ! Мене вивертає від того що прочитала сьогодні, с такими людьми навіть в одній країні бридко жити, особливо коли вони живуть в першії столиці України. Тотальна не повага до мови до країни, при тому кричати що « я коренная жительница и буду жить в этой стране» але обезцінювати все що належить її батьківщині , тепер я розумію чому ми так живем і винна не тільки влада... Нажаль Я розмовляю українською та російською але ніколи не зможу сказати що рідна мова російська Надіюсь наші діти будуть кращими і будуть цінувати все що нас оточує насамперед будуть вдячними ..
Я одна не розумію чому ми так прагли і прагнемо до Європи. Я дуже вдячна всим європейцям за допомогу. Але відверто Україна на багато кроків попереду. В багатьох аспектах. Вартість житла в Європі для звичайних людей не досяжна, багато людей просто все життя орендують. Звісно простіше і набагато дешевше придбати машину. А на комунальні послуги теж космічні ціни. Медицина взагалі, ніби ми на різних планетах. Ніяких обстежень перед вакцинацією лікар не робить, я записалася в клініку до лікаря, а потім до медсестри. Лікар дитині не зробив ніякого огляду, все що ми дізналися це вагу дитини. Якщо дитина на розсуд мами добре себе почуває, вперед. Ніяких, а послухати, а подивитися, а про аналіз крові взагалі мова не йдеться. Навіть коли у дитини було акне, нам лікар без різних аналізів в 3 тижні призначає антибіотик. Коли я сказала, що ще не давала дитині води, всі були в шоці. Зібрали пів лікарні консиліуму, що дитина без води. Всим колективом мене переконували, що це не правильно. Для кого ті рекомендації ВООЗ тільки для українців?? Банківська система. Я два місяці робила і чекала на відкриття рахунку, в результаті sorry, в нашій системі зникли всі ваші дані( і знову чекаю. На вулицях люди смітять не соромлячись і, ще ти не маєш права робити людям зауваження, не тому, що ти не європеєць, а взагалі ні в кого не має такого права. В Україні до цього ставляться відповідальніше, звісно і в нас є такі люди. Але… Люди привітні, дуже нам допомагають, але і не задоволених я теж зустрічала, наприклад місцевий хлопець накинувся на дівчину(нашу) з двома маленькими дітьми прямо на дитячому майданчику. Поліція сказала, що нічим допомогти не може. Це було жахливо….і плював в обличчя і взуттям кидався. У нас це один майданчик, до якого йти більше ніж пів години. Але і туди ми вже місяць не ходимо. Та ситуація досі перед очима. Я до того, що такого ставлення до нас дуже багато, часто чую: «Чому ви не робили нічого 8 років?», «Світ здурів, коли відкриють очі?», «Що це за цирк?», «Для чого ці привілегії українцям?» Звісно, що та підтримка яку ми отримуємо, перекриває ті негативні вислови людей. І ти відчуваєш ніби весь світ з тобою, а потім отримуєш: «З України? Ну зрозуміло, понаїхали, халявщики.» А я що можу казати?? Батько чоловіка був і в АТО і зараз в ЗСУ. Але у мене і до того АТО багато питань, коли вторгаються зі зброєю і технікою, ми організовуємо лиши антитерористичну організацію. То дійсно питання, чому? За, що гинули тоді люди, і зараз. А КРИМ взагалі, хочете беріть, ми поговоримо, що він наш, але робити нічого не будемо. З Росією все і так зрозуміло, ненавиджу всим серцем. Тварюки. Гидко і бридко від тих людей. Які вбивають і ґвалтують. Мені іноді здається, що це страшний сон, від якого я не можу прокинутися. Просто питання, чому ми не можемо бути незалежною країною, як Швейцарія наприклад. Ми хочемо до Європи, а нас не беруть. То можливо і не треба? Чому нам все кудись потрібно? Україна переможе. Я вірю в те, що справедливість має бути. Але для мене та ціна страшна. Ця ціна це - життя, життя людей. А життя у людини одне! А ще українці найпрацьовитіший і найвідповідальніший народ. І дуже розумний.
Знаю, що тема заїжджена, тому наперід вибачаюсь. КРАСНА ПОПА! Прочитала кучу постів, але нічого недопомогло. Тільки все пройшло і знову. Попа красна, аж ала, на дотик грубувата. Бепантен, судокрем, цинкова мазь, присипка, ромашка, мірамістин, фукурцин недопомагають. Завжди підмиваю, а якщо вночі то спонжиками просоченими настоєм ромашки промокаю. Голопопим майже завжди. НІЧОГО! Цієї ночі міняла памперси майже щогодини + підмивала + присипувала крохмалем = стало краще і почервоніння майже пройшло, але залишилися яркочервоні плями. Як зробити, щоб малюку полегшало? Що робити, щоб у майбутньому такого не було? Допоможіть, будь ласка. Р.С. Підгузки міняли не раз. Думаю, що це така реакція на какахи - не дай Бог лишня хвилина наодинці і знов...😞😞😞 До педіатра на днях, тому лікаря не пропонувати😊 Хочу почути вашу думку!!!!!
Накипіло... У мене чудовий чоловік: він обожнює дітей, працює з дому, коли має можливість допомагає, зранку може і кашу зварити, і суп часто варить, коли я не встигаю, і вечором може навіть по прибирати на кухні і запустити посудомийку, і купає малу і малого, і вкладає старшого, і спить з ним (раніше ще й суміш йому вночі робив), та і зараз син погано спить, плаче вночі, прокидається....Ідеальний, правда? А що б ви сказали, якби при цьому він майже щовечора агресивно на мене кричав при дітях, звинувачував мене в тому, що я не відчуваю своїх дітей, не люблю сина, бо весь час скаржуся, що він капризує, що він і досі їсть зблендеровану їжу і сам ложку не тримає, а я рукожопа і коли він щось не хоче їсти, то це я винна, приготувала те, що він ніби просто не любить і взагалі досі не знаю, що любить наш син і завжди повинна мати другий варіант їжі, якщо не зайде перший, а з донькою що я навіть не налаштувала їй режим і взагалі він би краще впорався без мене, якби я сціжувала молоко.... І так, зазвичай це сказано все в сердцях і потім він може підійти і мовчки поцілувати мене на ніч, але я вже місяць під цим тиском і цими постійними образами... Спершу я слухала від його мами, що я мати кукушка і взагалі не достойна її синочка і любимого онучка (онучку вона і досі не дуже сприймає), тепер все це я вислуховую від чоловіка... Якщо людині кожен день казати, що вона лайно, то вона і правда вважатиме себе лайном! От і у мене вже в голові засіло, що я більше люблю доньку, ніж сина, бо її повністю виховую я, а сина хай і зі мною поруч, але ростила свекруха, і він просто некерований, і я дійсно не можу з ним впоратися.... Але я стараюся, от прикро, що я дійсно стараюся!!! Я готую кожен день, кожен день у нам все свіже, кожен день я прибираю, перу речі, і не скаржуся - можу інколи понити, коли щось не встигаю, але чим я заслуговую на ці образи і приниження??? Якби не діти, я б зібрала речі і пішла.... Я вже казала, що нам треба до сімейного психолога, а у відповідь лише, що це тільки я психічка і мені треба лікувати нерви... Просто якесь замкнене коло... 😢
Мої нерви уже на грані.. а це всього тиждень материнства. Малюк цілими днями їсть і смокче груди, але чи там мало молока, чи що. Не наїдається і плаче, майже не спить... догодовуєм сумішшю ще з пологового. Груди горять і болять від постійного смоктання. Важимо його до і після їжі але рідко тому що він так кричить що просто забуваєм це зробити і одразу починаєм кормити. А ще одну грудь він бере неправильно, під соском вже синяк😢 не можу йому нормально вкласти грудь. Хтось може допомогти порадою? Я зараз неадекватна, плачу цілими днями 🤷🏻 ♀
Инна Мехтиева·
Многодетная мама (7 детей)
Какая стоимость матрацов?
Viktoriya··
Мама двоих (2 года, 6 лет)
900 грн, 1200 оливковые с горчичными кисточками
Татьяна·
Мама дочки (9 лет)
4 подушечки на стулья 35/20 я шила за 1000. +- как раз ваш матрасик по ткани наверно
Татьяна ·
Мама двоих (5 лет, 15 лет)
Очень красиво ) я ценю ручную работу и оцениваю ее дорого ♥️
Viktoriya··
Мама двоих (2 года, 6 лет)
Спасибо большое 😌
Ольга·
Мама троих детей, ждёт четвёртого
Я искала кто бы мне пошил на мебель в рестик😍клас. Я бы купила если бы по моим размерам!
yuliya676·
Мама двоих (7 лет, 20 лет)
А чим напрвнюєте?
Дуже гарні, умнічка!🤩
Viktoriya··
Мама двоих (2 года, 6 лет)
Силікон 300, самий міцний і теплий наповнювач
Яна·
Мама сына (9 лет)
Дійсно дуже гарні. Був би в мене малюк, я б придбала би)
Viktoriya··
Мама двоих (2 года, 6 лет)
Дякую 🤗
Яна··
Мама дочки (9 лет)
Я своей 9-тилетке сделала помпоное покрывало, она с него не слазит, это я к тому что не малюками едиными👌😅
Viktoriya··
Мама двоих (2 года, 6 лет)
да, моя старшая также с удовольствием тусит на нем) классное покрывало!
Лера·
Мама сына (4 года)
Мені здається біля 25-35 евро він би коштував в Португалії
За 20 купила б не роздумуючи
Яна··
Мама сына (9 лет)
Я б і за 50 купила би. В Ірландії такі речі на дешеві теж були
Viktoriya··
Мама двоих (2 года, 6 лет)
Ось за 20€ віддала б, щоб не лежали, це тільки щоб в 0 по затратам вийти
Юлия·
Мама двоих (младенец)
Очень красивые! Не могу вам сказать о цене, тк отстала от украинских цен. Но если бы была в Украине то купила бы 😄
Viktoriya··
Мама двоих (2 года, 6 лет)
Спасибо большое 🤗
Дарья·
Мама двоих (2 года, 8 лет), ждёт третьего
Сложный вопрос про стоимость. Чтоб и ваш труд не обесценить. Просчитайте себестоимость затрат, чтоб хотя бы в 0 выйти. Матрасики прикольные 😍
Viktoriya··
Мама двоих (2 года, 6 лет)
Мне вот интересно за сколько готовы купить даже.
У меня себестоимость огого вышла, только кисточки 200 грн на матрасе. По 50 грн/ каждая. Вот так чтобы не в минус, а в 0, не считая моего потраченного времени, это 900, и 1200 зеленые, из- за дороговизны ткани корейской.
Ирина Детворам··
Мама сына (9 лет)
Не примите за оскорбление, кисточка за 50? У меня не клеится её внешний вид - цена. Её за 10 мин самому намотать можно
Viktoriya··
Мама двоих (2 года, 6 лет)
цена хорошей пряжи и работа, а вот попробуйте намотать красиво, а если у вас получится, то скажите за сколько вы готовы наматывать кисти;)