Все! Немає сил боротися із соскою. Ну не можу я її прибрати. Вже і різала і качкам сам викидав, але все одно згадує і починає істерику. Ні він не плаче, він кричить несамовито що в мене кров стигне. Кричить до хрипоти( Раніше була соска тільки на сон, тепер і вдень просить. Я не знаю як з цим впроратись 😭 До скількох років це нормально бути з соскою? У старшого я прибрала за 1 раз, але це зовсім інша дитина
Моя мама хвора на covid-19. Знайомтеся, це моя кохана мама Тоня,яка захворіла на covid-19. Вона проживає в Іспанії. Коли це все почалося і вірус розповсюджувався Європою, вона встигла виїхати з центру епідемії- Мадриду- в Португалію. І кордони закрили. По приїзду, вона 12 днів так хворіла, що не могла стояти на ногах. Температура, ніс, горло, слабкість і біль в тілі. Думала,що це простуда. Адже covid-19 це сухий кашель,температура та слабкість. Тут все інше. Але телефонувала мені і розказувала,що в житті так сильно не простужувалася(так погано їй було). Викликати швидку не могла, адже жила тоді в глухому селі. Сьогодні здала тест і виявила його. Covid-19. З її дозволу пишу тут це, адже хочу пояснити вам, найближчі мої друзі та знайомі, що це все не видумка. Мені немає сенсу обманювати вас. Я віруюча людина і хочу,щоб всі були здорові. Мама зараз впорядку. Імунітет на covid-19 в неї тепер є. Слава Богу за її зцілення! Можете розповсюджувати цей пост, щоб люди не буди байдужими і дізналися,що це правда і наступними можуть бути вони. Невідомо тільки з яким кінцем... #covid-19
Давно тут не було постів #апоговоритьто На цей надихнула мене історія @natalishovka І я відразу пригадала схожу ситуацію у мене. Це було давно, старшому було лиш пару місяців, ми збиралися на прогулянку, одягнулись, поклала малого у візок, відкриваю я двері, і тут в отвір до мене ввалюється якийсь бомж!😧 Двері я до кінця не відкрила, але його голова і руки розплескались у мене на порозі і я закрити їх вже не могла! Мене охопила паніка, страх, я одна вдома, з малою дитиною, бомж у мене на порозі, не рухається, по ходу мертвий , двері закрити не можу, торкатись його тим паче, щоб випихнути назад....що робити? куди дзвонити? в міліцію? казати, що у мене мертвий бомж у квартирі, і мати купу гемороя на свою голову? Відразу цей варіант я вирішила трохи відкласти. Першим, кого набрала, був сусід, але він не відповідав. Далі подозвонила чоловікові, поки в паніці, дрожащим голосом, пояснювала чоловікові як мертвий бомж опинився у нас в квартирі, чоловік спочатку подумав, що я його підколюю взагалі🙈 але пару нецензурних слів, змусили його зрозуміти , що я не жартую!!! В цей момент трупак ожив, відкрив очі, оглянув мене з ніг до голови, і сиплим голосом ледь вимовив: "Води!" Я з паніки викинула телефон, він впав на плитку і розлетівся на окремі шматки, батарея, корпус, кришка, сімка...все валяється в різних місцях... В цей момент, не знаю звідки, у мене набралось сміливості, але я усією своєю силою схватила ручку дверей і прокричала: "А ну забрав свої ласти назад, а то я зараз їх відрубаю дверима, так, що ласти лишаться у мене, а твоя вонюча башка в коридорі, доречі, вони у мене броньовані, тому біль гарантую!"👌 Він секунду подумав, почав шорхатись, але сил у нього відповсти не було! "На п'ять закриваю...." - кричала я далі - " раз, два, три....", а він не рухається!!!😧 ".....чотири...." замружила очі "....п'ять" , і з усієї дурі замахнулась дверима, і захлопнула їх. Бабах!💣💥 Я довго не наважувалась відкрити очі й подивитися, що ж насправді сталось. Коли наважилась, з полегшенням зітхнула, бо бомжа у хаті вже не було. Зиркнула у глазок, а він продовжував валятись у мене ледь живий під дверима так, що двері я вже не відкрию, прогулянка у мене відмінилась остаточно! Але думка про те, що він може померти у мене під дверима, мене не лишала покою, і хай мене назвуть безлюдяною, але в той момент його стан здоров'я мене мало хвилював.🙀 Мене продовжувало трусити, я судорожно зібрала свій телефон, включаю, і тут відразу дзвінок, сусід, моє спасіння.🙏 "Привіт , мала! Я спав, не чув , що ти дзвонила, що трапилось?" (До слова сказати, у мене постійно трапляються якісь історії, і він постійно мене з них витягав🙈 Взамін, я займалась з його дитиною англійською 😊 бартер завжди спрацьовував💪😏. Я коротко описала йому проблему, він сказав : "Тю...зараз вирішимо👍" Я сиділа в коридорі, обпершись об візок, в якому спала дитина, і продовжувала труситись. Через п'ять хвилин подзвонили у двері, я підірвалась, але глянувши у глазок, побачила сусіда, бомжа вже не було.😏 Я відкрила двері, він мене вислухав і лиш посміявся з моєї історії, сказав, що бомж ще не всі мізки пропив, і коли побачив сусіда ( а він такий внушитєльний парєнь) , зрозумів, що ластами треба рухати швидко, і змився своїми силами.🙈 Попрощавшись з сусідом, я ще довго не могла прийти до себе, відмиваючи поріг усіма засобами хімії, що мала. Я лиш тоді почала розуміти, що взагалі трапилось. Не знаю в який момент той бомж злиняв, коли у нього вистачило на це сили,і не знаю, щоб я робила, якби він не уповз, коли я закривала двері, бо я б реально його прибила. 🙈 Коли розповідала про це своєму чоловікові , який примчався за пів години додому, в нього були очі по п'ять копійок. "Ні, я знав, що ти навіжена, але щоб настільки!!!!" промовив він. Але добре, коли все добре закінчується!!! А тепер питання до вас, чи потрапляли ви колись в казусні ситуації, чи мій чоловік правий, і я одна в своєму роді. "За то зі мною не скучно", відповідаю йому, і він зі мною погоджується.😅 Розкажіть, про ваші самі казусні ситуації, в які ви потрапляли! Чи часто з вами таке стається? Бо зі мною тупо постійно щось трапляється😂😂😂 Не знаю, чи стікер собі на голову почепити, чи сорочку навиворіт носити, чи просто змиритись, з тим, що я така і все😏 Що скажете?
У кого є родичі в Росії? Мої (трохи далекі, але є) це п…ц 🤬 Читаю російських мам - це п…ц🤬 А найгірше те, що читаю для того, щоб нарешті почути, що у них так п…ц гуманітарна катастрофа і економічна криза, а вони, с…., планують відпустки і вірять, що це маленький спад перед величезним підйомом 🤬🤬🤬 Невже у них реально і досі нормальне життя, а нам лапшу вішають? Хто знає з перших уст як там?
Лера ·Мама сына (4 года)
Я би змінила садок, це не схоже на видумку, теоретично є ймовірність що він уявлене видає за реальність, побачив/почув історію, і повірив що це реально було з ним, може в садку казали не ходити з чужими, розказали якусь таку історію, і він так сприйняв це, але якщо в садку про це не кажуть, то наврядчи. Потреба у відчутті безпеки основна, якщо дитина її не відчуває, це буде дуже впливати, якщо вже в ночі йому це сниться, то точно просто так не забуде
·Ответить