Сьогодні зловила себе на думці,що проводжу з сином 24 години на добу.Причому,два місяці в моїх батьків,я жодного разу, навіть,в магазин не ходила без нього.Якщо і грає з дідом чи бабусею,то я знаходжусь в полі зору,або я в будинку,вони на вулиці,то потім біжить до мене.Прокидається,я завжди лежу біля нього-вранці і вдень.І от я задумалась,що,залишивши сина з кимось,піти на годину,то я буду почувати себе так,ніби я його кинула,не зможу розслабитись.Розумію,що це неправильно.А як у вас з цим?