Трагедія 21 ст. Дитина 8років, на носі день народження. Вона нічого не хоче. Апатія. Бо ми не вдома, а вдома і нема сенсу бути, бо її друзів все одна нема, роз'їхалися. Все що не пропонували- подарунки, гроші, розваги- нічого не треба, ниє яке погане життя. Сьогодні до істерики вже дійшла, я не витримала, наорала на неї, щоб якщо нічого не хоче, то сиділа собі мовчки, як це роблю я на свій дн, і нікому мізки не виношу.
Звісно хочеться і зробити сюрприз, і щось приємне, але їй нічого не цікаве! А що вона хоче -неможливо. Що з цим робити
Лучший комментарий
Як на мене, справа не в друзях і не в скаллодромі. Можливо на консультацію до психолога записати варто? А щодо подарунку - можна сертифікат на bodo подарувати і потім сама вибере, що їй до вподоби, коли буде настрій.
Комментарии
Может прогулку на лошадях( с инстуктором конечно)
Я бы точно сделала минимум сюрприз. Ребенок точно должен почувствовать ваше тепло.
И в целом, аппетит приходит во время еды..сейчас не хочет, а наблюдать что-то интересное (праздник какой-то с минимальной даже программой от мамы) будет интересно, даже если и не покажет того.
Дети все одинаковые, все хотят ярких емоций, праздника
Думаю вам складно не з її хочу, а з власним безсиллям.
Що робити- тільки приймати) тобі дуже хочеться, розумію. Ми не можемо цього зробити, це дуже сумно. Іди обніму. Це максимум, зо ви можете зробити.
Сестрі було 10 місяць тому і останні півроку вона ридала, бо не знала що хоче на др.
Це вже щось підліткове пішло ( чи просто ці кляті обставини воєнні
Можливо я жорстка,але жалію до якоїсь грані,в мене донька розходиться ще більше і сама собі нагнітає.доводиться пояснювати без сопель,що в неї все не погано в житті,що зараз стільки горя навколо,треба цінувати та радіти тому,що є.я за сучасну психологію,за підтримку і тд,та розтирати соплі день і ніч не вихід,треба жити далі та шукати нових друзів,хобі і так далі.на мою це діє,вже подружки є,на футбол другий рік ходить
Як на мене, справа не в друзях і не в скаллодромі. Можливо на консультацію до психолога записати варто? А щодо подарунку - можна сертифікат на bodo подарувати і потім сама вибере, що їй до вподоби, коли буде настрій.
25 едем домой в Харьков и подруга вернётся,может ей полегчает
А Бодо. Хорошая вроде и идея, не думала что там варианты для детей, сейчас гляну
@kamboja, Я своему дарила на 8 лет сертификат Бодо. Там была лепка из глины,игра на барабанной установке и еще что-то. Красивая коробочка и он был ооочень рад. Тоже ничего не хотел из подарков. Наверно это у многих такое
Мы в подвешенном состоянии, из Харькова, уже 2 раза выезжали и животных отдавали, до конца войны больше брать не буду.
Устроила старшему встречу с одноклассницей в аквапарке)Это был лучший подарок
Не любит аквапарк, предлагали и детские комнаты и квесты и боулинг, хочет только то, чего нельзя - скалодром , а рука только после перелома
@kamboja тогда тяжело...Ну может просто с подругой встретиться?
@oksana0668995992 подруг старых нет , разъехались и не приедут, нет билетов. В новые ее не устраивают.
Хоть одну из подруг можно пригласить можно? Или поехать самим? Вы в Европе? Я возила свою младшую 8 часов ехать в одну сторону, к средней привозили двух подружек родители, ехать 6 часов. Да дорого, но оно того стоит.
Подруга уехала у бабушке где то в селе в Черкасах, билетов нет, будет через неделю. Другие за рубежом. Мы в Киеве сейчас, тут есть 2 девочки с которыми она тут гуляет, их же и предлагаю звать. Но ей не то.
Підтримати її, поговорити про її почуття. Сказати:"Я думаю (бачу),що тобі сумно, що ми далеко від дому і тут немає близьких друзів, бачу,що тобі важко...я тут,я поряд ...поки що ми тут.Там,де безпечно. Чим я можу підтримати тебе?Що я можу зробити для тебе?!"
Я про те,щоб прожити з нею ці почуття...допомогти їх контейнерувати...
Але для того, і самій треба бути спокійною...мати на то ресурс...
Та я спокійна як удав. Це вже просто давно шарманка, тому вибісила. Я їй пропонувала додому, бо і так поїдемо скоро, але ж друзів нема там. Що я можу зробити питала - нічого чи купи мені кота, чи щось з такого нереального. Поговорити про почуття, ну спробую поговорити, може чимось поможе. Але що робити з днем народження
@kamboja, коли я переїхала в інше місце і важко було. Я плакала і чоловік запита що чого я хочу , як допомогти? Я відповіла : купи мені кота. Це завжди заспокійливе моє з дитинства.
Старший син за тиждень всім говорив, що не хоче день народження, бо ми далеко від друзів і він не так представляє цей день. Взагалі це звичайний день і всіх попередив щоб нічого йому навіть не нагадувати. Я сказала що поважаю його рішення і підтримую в усьому , але ще поговорила з ним про те що в цей день хочеться багато уваги, особливо від друзів, знайомих, близьких і коли ми її не отримуємо стільки скільки хочемо, то тоді включаємо захист : нам нічого не потрібно. Пояснила що це прекрасний день в який він народився і тільки він сам може влаштувати собі таке свято яке бажає, а ми будемо виконувати і їхати туди куди скаже він. І ми провели чудовий день , вечері сам вибрав торт і купив який хотів і був задоволений. 🫂
Можливо я жорстка,але жалію до якоїсь грані,в мене донька розходиться ще більше і сама собі нагнітає.доводиться пояснювати без сопель,що в неї все не погано в житті,що зараз стільки горя навколо,треба цінувати та радіти тому,що є.я за сучасну психологію,за підтримку і тд,та розтирати соплі день і ніч не вихід,треба жити далі та шукати нових друзів,хобі і так далі.на мою це діє,вже подружки є,на футбол другий рік ходить