2021 рік. Архів. Я так мрію про оцю «неідеальність» яку я бачила в цій фото (от дурниці) - завалений горизонт, затемнене обличчя, обгорілі червоні ноги… Зараз це фото для мене ідеальне! Це Египет у квітні 21 року, у нас двоє дітей, я на 20 кг менше ніж тепер, виліт з Борисполя, але головне - немає катастрофічних бомбардувань, ракет та тисяч полеглих у землі 😣
Давайте флеш-моб фото з минулого, де ви думали що щось не ідеально, а тепер розумієте, що то був ідеальний момент - #ідеальнаЯ
Лучший комментарий
Комментарии
Так! Я теж дуже сумую за ти відчуттям. І розумію, що життя зараз теж може бути кращим, ніж через рік-два-десять, і треба насолоджуватись, але але… 😣
Це з нами мабуть вже назавжди.
От тепер я розумію розповіді моєї мами про свою бабусю, яка була в тій війні жінкою мого віку з 4 дітьми…
Що вона була досить скритна, сумна, і зі сльозами згадувала війну … хоча вже було мирне хороше життя …
21 рік, Єгипет, після лакшері Туреччини мене все бісило, окрім моря, манго і морепродуктів звичайно. Я би зараз дуже хотіла туда потрапити і була ж задоволена всім всім))
Розумію! Є таке, починаєш порівнювати, на щось скаржитись… а тепер це все було б за щастя, або в спокої та вільно дихати 🙏
Кльово що ви це розумієте💕
Було б ще кльово зрозуміти, що зараз в такій самій мірі «ідеальний» момент, але ви думаєте що це не так 🤪
Я вже дуже давно зрозуміла що наше теперішнє це результат наших минулих дій і найкращий шлях для майбутнього досвіду. Тому зараз кожен момент ідеальний)
Я обираю життя, яким би воно складним не здавалось, якщо прийняти все що відбувається то починаєш розуміти для чого уе відбувається )
Дуже хотіла знайти фотку «не ідеального моменту з минулого» але перелиставши галерею до 2017 року, зрозуміла що таких моментів немає. Я насолоджувалась кожним не ідеальним моментом, ніби він ідеальний )
Яка ви молодець! Я повність погоджуюсь!
Коли почалась війна, і ми їхали і Ужгород 26 числа, я подумала - Яке щастя, що ми не відкладали життя! Ми дуже багато подорожували, діти ніколи нам не заважали, ми не шукали причини чому кудись не їхати, і навіть тоді в квітні 21го, коли був ще «ковідний» синдром… і нам родичі казали куди ми премось з дітьми, нас це не зупинило летіти в Египет. Як і поїздка потім літом в Миколаїв, Херсон, Скадовськ, Асканія-Нова…
Виявилось, що вже через півроку для нас туди шлях закритий 😢
Так, як це сумно! Як не справедливо мати дім і не мати можливість в ньому бути 😣
Так це так:( Я теж сумую за можливість поїхати до себе на море в рідний Приморськ, де є мої поховані прабабуся та прадідусь і купа родичів
Ооо мій перший Єгипет я ніколи не забуду, це ми полетіли 18 лютого, 25 мали вертатися … досі не вернулись😏
Я розчулилася і ридаю,це як з минулого далекого життя 😭😭😭😭яке в нас відібрали,вирвали з корінням ....