Доброго дня дівчатка,в мене 30 тижнів вагітності,сестра привезла трохи дитячих речей я їх постірала і погладила,заховала в шкаф,батьки побачили почали приказувати,що це погана прикмета,що раніше часу речі дитячі не купуються і в дім не приносяться,а я в дикреті всі думки про немовля,хочеться щось і купити вже,а ви як до цього відноситесь хто купував речі раніше народження? #першийзапис
Що Вам призначали від молочниці на останніх тижнях? Лікар сказав те що на протязі вагітності вже пробувала- відкинути... ставила раніше пімафуцин свічки, крем і флуомізин ( не допомогли ніякі)
Коли мені робити домашні справи ? Прибирання, готування ? Якщо не враховувати раз у тиждень на вихідних . Чоловік на роботі до пізна . Малий абсолютно не грається сам . У стільчику своєму не хоче сидіти , кричить . Беру на кухню на підлогу , пару секунд ок , потім повзає за ногами і встає за них . Ще не ходить . І я абсолютно нічого не можу зробити , Навтіь помити посуд , бо він кричит . Чоловік приходить з роботи , і робить все по дрібницях по дому . Але я так не хочу , вже не знаю що придумати , щоб малий бавиться біля мене на підлозі , поки я щось зроблю (
Накипіло... У мене чудовий чоловік: він обожнює дітей, працює з дому, коли має можливість допомагає, зранку може і кашу зварити, і суп часто варить, коли я не встигаю, і вечором може навіть по прибирати на кухні і запустити посудомийку, і купає малу і малого, і вкладає старшого, і спить з ним (раніше ще й суміш йому вночі робив), та і зараз син погано спить, плаче вночі, прокидається....Ідеальний, правда? А що б ви сказали, якби при цьому він майже щовечора агресивно на мене кричав при дітях, звинувачував мене в тому, що я не відчуваю своїх дітей, не люблю сина, бо весь час скаржуся, що він капризує, що він і досі їсть зблендеровану їжу і сам ложку не тримає, а я рукожопа і коли він щось не хоче їсти, то це я винна, приготувала те, що він ніби просто не любить і взагалі досі не знаю, що любить наш син і завжди повинна мати другий варіант їжі, якщо не зайде перший, а з донькою що я навіть не налаштувала їй режим і взагалі він би краще впорався без мене, якби я сціжувала молоко.... І так, зазвичай це сказано все в сердцях і потім він може підійти і мовчки поцілувати мене на ніч, але я вже місяць під цим тиском і цими постійними образами... Спершу я слухала від його мами, що я мати кукушка і взагалі не достойна її синочка і любимого онучка (онучку вона і досі не дуже сприймає), тепер все це я вислуховую від чоловіка... Якщо людині кожен день казати, що вона лайно, то вона і правда вважатиме себе лайном! От і у мене вже в голові засіло, що я більше люблю доньку, ніж сина, бо її повністю виховую я, а сина хай і зі мною поруч, але ростила свекруха, і він просто некерований, і я дійсно не можу з ним впоратися.... Але я стараюся, от прикро, що я дійсно стараюся!!! Я готую кожен день, кожен день у нам все свіже, кожен день я прибираю, перу речі, і не скаржуся - можу інколи понити, коли щось не встигаю, але чим я заслуговую на ці образи і приниження??? Якби не діти, я б зібрала речі і пішла.... Я вже казала, що нам треба до сімейного психолога, а у відповідь лише, що це тільки я психічка і мені треба лікувати нерви... Просто якесь замкнене коло... 😢
Дівчатка, ох і не хочеться піднімати мені таку спірну тему, АЛЕ розумію, що сама не розберуся. До пологів лічені тижні (чи навіть дні) і мене дуже мучить єдине невирішене питання: ЧИ РОБИТИ ЩЕПЛЕННЯ??? Я вже стільки дивилася/читала, що сил просто немає... А рішення не приходь. А перші 2 щеплення йдуть вже в пологовому (БЦЖ/гепатит В). От завезуть мене в будь-який момент в пологовий, а в мене немає чіткої думки на рахунок вакципації і що робити? Напишіть...будь ласочка...хто що думає?
Алёна·
Мама сына (4 года)
Медикаменты пьет, невролог/ психиатр назначает. Помогает, вижу эффект. Становится более сконцентрирован + витамины от генетика-метаболиста . На массаж переодически ходит + остеопат , если нужно
Марина ·
Мама сына (5 лет)
Посмотрите на ютубе видео с нейрогимнастикой,всякие упражнения на концентрацию внимания.
Анна·
Мама дочки (3 года)
Обратитесь к специалисту. СДВГ не такая уж редкость
Татьяна·
Мама дочки (4 года)
Сідаю поряд і починаю малювати чи писати, говорю, що час завдань, спочатку 10 хвилин пишемо прописи потім буде щось (мультик, смачна іжа чи що подобається) так і привчила десь місяць на це пішов. Ій було десь 4.3 роки.
Юлия··
Мама сына (3 года)
Дякую, спробую щось таке
Лера·
Мама сына (3 года)
А нащо пазли? Мій скоріше ті пазли зʼїсть ніж буде складати .
Нехай робить те, що подобається.
Мій, наприклад, по декілька годин може «тренуватися», одягає атрибути ніндзя/самурая і скаче з катанами, мечами, луком
Після цього кажу: «ну що, відпочив трошки вдома, тепер ідем гуляти» 😂
Юлия··
Мама сына (3 года)
Мій не буде робити одне й те ж саме довгий період часу. Йому стає не цікаво, або щось відволікає. На майданчику я досі бігаю за ним, бо тут впав, а там уже з кимось б‘ється, там кидає каміння об землю, там в пісочниці відібрав чужу іграшку, а там топче квіти, а тут взяв палку та ганяє інших дітей. І це одна прогулянка
Лера··
Мама сына (3 года)
ну то явно проблема не в пазлах
Сходіть до психолога, якщо ви дійсно не перебільшуєте
Бо грань іноді дуже тонка між «проблема в дитині» або «проблема в мені»
В будь якому випадку це має допомогти, якщо психолог хороший
В мене теж активна дитина , але в нас все упирається в мою стійкість. Каміння з горки теж були, йому ця забава дуже сподобалась. Я сказала що це небезпечно для інших дітей і для нього( пояснила чому і т д), потім сказала що якщо не припинить, то йдем з майданчика і найближчими днями не приходимо сюди. Ми проходимо повз майданчику наступні дні, і я спокійно відмовляю, пояснюю що ти кидаєш каміння, тому туди не йдемо.
Всьо - дитина знає, якщо я сказала що буде отакий наслідок його дій, то отакий і буде. Я навіть жалію його, кажу що мені теж дуже сумно що ми не можемо піти на майданчик, але маємо такий наслідок
Кожен наступний раз дитина починає зважувати чи варто робити те, що призведе до якогось обмеження
А з часом ще й в суть вникає ( тобто що кидання каміння на майданчику реально може когось травмувати)
Вікторія ·
Мама двоих (1 год, 3 года)
Якщо дитина непосидюча, то нащо йому ті пазли? Віддайте його у спорт, якісь бойові мистецтва, або інші активні види спорту
Вікторія ··
Мама двоих (1 год, 3 года)
@julietta8807 розкажу історію з життя. Років 10 тому відпочивала зі знайомими на морі. Всі були з дітьми, а в однієї настільки гіперактивний був хлопець, не передати словами. І вона казала, що були в лікаря, і діагноз підтверджений, і таблетки він приписував заспокійливі. Повний комплект. А вчора дивлюсь у неї в Фейсбуці новини- вітаємо!!! Тепер ви батьки Чемпіона світу!!!! Віддали його в якусь спортивну секцію і от маємо те, що маємо..... А ви пазли хочете складати...
Вікторія ··
Мама двоих (1 год, 3 года)
@julietta8807 навіть подивилась як називається бойове мистецтво - хортинг. Тільки завершився чемпіонат в Мілані.
Юлия··
Мама сына (3 года)
це хороший приклад, дякую
🧁🧁🧁·
А зачем над ним сидеть? Если ребенок не хочет собирать сейчас те пазлы, то может просто не нужно его заставлять это делать?) активные дети - это нормально. 🙂
Юлия··
Мама сына (3 года)
Він хоче, в тому то й справа, що він взяв їх з великим бажанням, але всидіти, щоб збирати, не може. Відволікається на звуки на вулиці, то починає раптом співати, то бере машинку, що стояла поряд на столі. Бачу, що очі дивляться на пазлти і тут же у бік кудись, і от він вже забув, що за деталь він зараз шукає. Це все протягом однієї секунди відбувається. Не знаю як пояснити, щоб було зрозуміло
Lena·
Мама сына (7 лет)
Гіперактивна це діагноз, який підозрює лікар? Чи просто активна і непосидюча дитина, котрій ще і 4 років немає? Якщо друге, то ніяк. Дитина в такому віці розвивається саме в русі.
Юлия··
Мама сына (3 года)
Це лише мої здогадки, але вони не безґрунтовні. Я бачу різницю в поведінці дитини моєї і інших дітей. До того ж помічаю, що тривалість концентрації уваги знижується, а вона навпаки повинна зростати з віком. Я не проти руху, але як мама я бачу і відчуваю, що син не просто типовий активний хлопчик