Мамлайф
Мамлайф
Приложение для мам
Марина
Марина
Мама сына (4 года)

Що робити, якщо дитина боїться засинати через страх?

Загадала на Новий Рік 2 самих бажаних бажання... Миру і здоров'я всій сім' ї... Але все йде якось по одному місці.

Рік почався з того, що дізналася, що корекцію зору зробити не можливо(в окулярах з дитинства), ну ок, не страшно, в лінзах походжу. Потім, виявилось у сина така ж історія як в мене. Передалося... Скільки сліз було, звинувачень себе, що маючи діагноз, не прислухалась до чоловіка і не перевірили раніше... Ну ок, це не так страшно. Я все життя в окулярах, потім лінзи, нічого, буває і гірше. Сину назначили окуляри на постійній основі, спец садочок по зору, і процедури. У вівторок комісія, пройшли всіх лікарів, але вчора у сина піднялась температура 39,кашель, червоне горло. Комісія відміняється.. Ну ок.

Ось уже з місяць турбує інше...

Всё почалось коли дитина хворіла отитом минулого міс. Температура підіймалася, тому поклали біля нас, щоб вночі не вставати. Син заснув і я пішла дороблювати хатні справи. Через годину він проснувся зі страшним криком, істерика якої не було вже роки 2. Думала щось наснилось. Насилу заспокоїли і з тих пір, кожного разу як лягає спати і вдень і вночі він каже шо йому страшно. Засинає зараз тільки якщо хтось лягає поруч і серед ночі прокидається, що йому страшно. Коли питаю що? чому? каже, що йому було все кругом ДАЛЕКО. Я не дуже розумію, але, ну мало лі, щось приснилось. І ось сьогодні лягає біля нас спати, ще світло ввімкнене і він каже що йому страшно, що все далеко. Кажу як, може окуляри вдягни? Він одягає і каже що всеодно все далеко, що тягнеться рукою до мене і каже що здається що ти далеко, і я до тебе не дотягнусь, але я дотягуюсь. Мені аж погано стало... Заглянула в інтернет, схоже на синдром Аліси в задзеркаллі, мікропсія, синдром тодда. Але боюсь читати далі і накручувати себе, але те що раніше здавалось чимось незначним, зараз просто руки тремтять від думок... Думаю, доведеться звернутись до невролога чи психіатра, коли одужає... Але зараз не можу знайти собі місця...

8
страх у дитинисиндром Алсиневролог

Комментарии

yanysya_savch

ЯнаМама сына (8 лет)

У мене колись син так після високої температури прокинувся і злякався. Мені здається сам факт температури це зробив. Він прокинувся переляканий, очі ніби зі скла і не може нічого сказати. А потім декілька днів зберігається цей страх, потім пройшло. Може і у вас на фоні температури таке …

Ответить

irsin91

ИринаМама двоих (1 год, 7 лет)

Зверніться до психіатра дитячого. Невролог трішки не туди, саме по всім цим синдромам допоможе психіатр, якщо там все добре, то скерує до гарного психолога, пропрацювати з дитиною його страх

Ответить

helgalinnik

Ольга ЛинникМама двоих (4 года, 6 лет)

А чому відмовили у корекції зору?

А з дитиною потрібно до лікаря. Я такого не чула навіть, якщо чесно

Ответить

yanamommy

ЯнаМама троих детей

У мене інвалідність по зору,2 група, одне око зовсім не бачить, навіть світло, інше 5-6 відсотків, з корекцією біля 40-50. Можу носити тільки лінзи, від окулярів головні болі, нудота, запаморочення. Операція не підходить, бо дуже великий мінус, сітківка слаба, треба декілька етапів, великий ризик, а єдиним оком страшно ризикувати. І я розумію Ваші почуття. У старшого астигматизм від мене передався, але це не найстрашніший мій діагноз, з ним можна жити. До всього адаптуєшся і звикаєш. Не шукайте діагнози в інтернеті, одразу звертайтеся до лікарів. Не накручуйте себе, бо дитині від Вашої тривожності теж важко, а мама має бути опорою і стіною. Ми всією родиною хворіємо з 24.12. Ентеровірус, грип, ангіна, бронхіти, скарлатина, отит у всіх трьох. Не було дня, щоб хтось не ригав, не поносив, не кричав від болю, чи не температурив. Якесь замкнене коло. Важко, коли діти хворіють, але коли вони хворі і ти сама не можеш з ліжка стати - то повна срака. Але і це переживемо. Тримайтеся, нехай у Вашого синочка все буде добре.

Ответить

marina_241190

МаринаМама сына (4 года)

Це у вас набутий зір чи вроджено?

У мене і в сина +6/+7, астигматизм, амбліопія і гіперметропія високого ступеню. Жити можна, але я то таке, звикла, а от за сина обідно...

У мене з одним голова обертом, а коли їх троє, я й не уявляю)) ви герой)) Одужуйте скоріше!))

Ответить

yanamommy

ЯнаМама троих детей

@marina_241190 вроджена глаукома. Перша операція з 9 була в 4 місяці. Остання - дренаж ставили, щоб просто зберегти око і злізти з гормонального лікування, бо воно вже не допомагало. Внутрішньоочний тиск зашкалював.

Ответить

janebu

ЄвгеніяМама дочки (4 года)

Може від хвороби глючить

Гугл жеж не найкращій порадник, м'яко кажучи

Ответить

marina_241190

МаринаМама сына (4 года)

Це почалось під час хвороби і з тих пір вже з місяць як не хворів, але кожну ніч близько 01.00 прокидається з істерикою.

А за гугл то так, але ж всі ми іноді грішим))) треба до лікаря, але поки що хворіє, то доведеться зачекати

Ответить

Накипіло... У мене чудовий чоловік: він обожнює дітей, працює з дому, коли має можливість допомагає, зранку може і кашу…

Накипіло... У мене чудовий чоловік: він обожнює дітей, працює з дому, коли має можливість допомагає, зранку може і кашу зварити, і суп часто варить, коли я не встигаю, і вечором може навіть по прибирати на кухні і запустити посудомийку, і купає малу і малого, і вкладає старшого, і спить з ним (раніше ще й суміш йому вночі робив), та і зараз син погано спить, плаче вночі, прокидається....Ідеальний, правда? А що б ви сказали, якби при цьому він майже щовечора агресивно на мене кричав при дітях, звинувачував мене в тому, що я не відчуваю своїх дітей, не люблю сина, бо весь час скаржуся, що він капризує, що він і досі їсть зблендеровану їжу і сам ложку не тримає, а я рукожопа і коли він щось не хоче їсти, то це я винна, приготувала те, що він ніби просто не любить і взагалі досі не знаю, що любить наш син і завжди повинна мати другий варіант їжі, якщо не зайде перший, а з донькою що я навіть не налаштувала їй режим і взагалі він би краще впорався без мене, якби я сціжувала молоко.... І так, зазвичай це сказано все в сердцях і потім він може підійти і мовчки поцілувати мене на ніч, але я вже місяць під цим тиском і цими постійними образами... Спершу я слухала від його мами, що я мати кукушка і взагалі не достойна її синочка і любимого онучка (онучку вона і досі не дуже сприймає), тепер все це я вислуховую від чоловіка... Якщо людині кожен день казати, що вона лайно, то вона і правда вважатиме себе лайном! От і у мене вже в голові засіло, що я більше люблю доньку, ніж сина, бо її повністю виховую я, а сина хай і зі мною поруч, але ростила свекруха, і він просто некерований, і я дійсно не можу з ним впоратися.... Але я стараюся, от прикро, що я дійсно стараюся!!! Я готую кожен день, кожен день у нам все свіже, кожен день я прибираю, перу речі, і не скаржуся - можу інколи понити, коли щось не встигаю, але чим я заслуговую на ці образи і приниження??? Якби не діти, я б зібрала речі і пішла.... Я вже казала, що нам треба до сімейного психолога, а у відповідь лише, що це тільки я психічка і мені треба лікувати нерви... Просто якесь замкнене коло... 😢

Как отучить от соски?

Все! Немає сил боротися із соскою. Ну не можу я її прибрати. Вже і різала і качкам сам викидав, але все одно згадує і починає істерику. Ні він не плаче, він кричить несамовито що в мене кров стигне. Кричить до хрипоти( Раніше була соска тільки на сон, тепер і вдень просить. Я не знаю як з цим впроратись 😭 До скількох років це нормально бути з соскою? У старшого я прибрала за 1 раз, але це зовсім інша дитина

Смішно, але такі існують. Мала знайомого, в якого померла жінка і він один з сином залишився. Мріє про дівчину з…

Смішно, але такі існують. Мала знайомого, в якого померла жінка і він один з сином залишився. Мріє про дівчину з фігурою, великими грудьми і бажано без дітей. На моє запитання, а ти їй нашо? Працює продавцем і зп не велика, відповів по любві🤦 ♀ я так сміялась😂

Я психопат? Як перестати кричати на дитину?

Я не нормальна мати. Син пробув вдома тиждень і я його сьогодні з великою радістю відправила у садок. Він ревів, пручався, не хотів йти. Я його зтягувала з ліжка за ногу, бо він взагалі не хотів йти. Накричала на нього. І по відчуттям я розумію, що він так мене задовбав за цей тиждень, шо я просто не маю ніяких сил! Є ж діти, які сидять вдома і не ходять в садок! Це чи діти інші, чи мами нормальні. Як ви гадаєте? Як перестати агресивно ставитися до своєї дитини? Іноді я стала перегинати палку… навіть був випадок недавно: син був з чоловіком у ванній і у малого шось впало. І він почав плакати, просити чоловіка не казати тільки мамі… Я психопат. Будь ласка, без їдких коментарів від яжмамок. І так тошно. Порадьте, шо почитати, Шо подивитись, шоб виправити ситуацію