Проблемы со сном у малыша
Доброго вечора.
Дівчатка, цікавить питання самозасинання, але перед цим розповім коротко про наш сон.
Нам вже 8 місяців. З самого народження, десь перші 15-20 днів, маленька спала окремо у ліжку. Але у нас почалися проблем зі сном,тому ми забрали її до нашого ліжка. Ми перед снов включаємо ночнік, слухаємо мелодію, я стовпчиком малу ношу, а вона засипає. Вкладали спати десь об 20:30-21:00 , через годинку я вже йшла займатися своїми справами. Потім вона прокидалася поїсти ближче до 00:00.
Ближче до 7 місяців різко все змінилося. Вона почала висіти на грудях. Мені довелося міняти свій графік та лягати з нею спати вже об 21:00. Я не могла встати, перевернутися навіть, бо зайвий шорох її міг розбудити да і груди вона не відпускала майже зовсім.
Пройшло трохи більше місяця і начебто трохи стало краще зі сном, але кількість пошуку молока з боку не зменшується. Від грудей відліпає,але не на довго.
Підкажіть будь ласка, взагалі можливо з такої ситуації навчитися самозасипанню у дитячому ліжечку,яке приставити до нашого? Або може щось можете порадити для зміни такого сну? Може не варто про самозасинання думати, а просто якось до маленького ліжечка привчити та зменшити кількість годувань вночі?
Комментарии
Ну для того щоб навчити самозасинанню, потрібно спершу перестати асоціюватися сон з грудьми. Для неї мінімальне просинання - це одразу циця. Коли цієї асоціації не буде вона буде входити в сон самостійно.
Особисто в мене груди були по графіку, а не замість заспокійливого. Тому я годувала, потім просто обнімала дитину, вона засинала і вночі перекладала в своє ліжко(вдень ні) за ніч у вашому віці було 1-2 рази. І стовпчиком, на мою думку, вже можна не носити.
Ні, зараз ніяк не можно вчити самозасинанню, ще гірше можете зробити. Ваша дитина зараз переживає кризу, вона мабуть навчилася повзати і зрозуміла що може від мами уповзти, і що мама може кудись піти, і це лякає її. Гарні новини - це пройде через деякій час. Пробуйте потрохи віддалятися поки вона засне міцно, бути поруч, інакше буде хвилюватися.
Це не на завжди)
Та ми вже давно повзаємо. З 7 місяців вже встала та потроху біля дивану намагається ходити.
Я думала, може якось покласти у кроватку та поруч з нею лягти, пестити та цьомати її. Може так засне?
Або можна тоді якось повільно перекласти до маленького ліжка? Бо втрьох незручно, а коли ще і синок приходить вночі, но взагалі капець.
@m_argoshk_a, спробуйте, у мені це ближче до року вийшло, с 8 по 10 місяц ніяк. Тато може тимчасово поспати с сином, потім налагодиться сон, будете спати разом.
На тлі свіжої новини про смерть одномісячного немовля на Рівненщині.
Про стратегію кокона, нездоровий егоїзм та забобони.
Дитина померла від кашлюку. Малюк ще не отримав щеплення від кашлюку, до першу вакцину АКДС (яка захищає від дифтерії, правцю та кашлюку) малюки отримують в 2 місяці.
Але і в 2 місяці малюк вакцини б не отримав. Бо вся його родина, де було шестеро дітей була не вакцинована. За релігійними переконаннями.
Покажіть, будь ласка, писання де кажуть не робити щеплення.
А ще б...
Немає прекраснішої мови ніж українська ! Мене вивертає від того що прочитала сьогодні, с такими людьми навіть в одній країні бридко жити, особливо коли вони живуть в першії столиці України. Тотальна не повага до мови до країни, при тому кричати що « я коренная жительница и буду жить в этой стране» але обезцінювати все що належить її батьківщині , тепер я розумію чому ми так живем і винна не тільки влада... Нажаль
Я розмовляю українською та російською але ніколи не зможу сказати що рідна мова ро...
Я згодна - це пздц
Але: невже це така велика проблема для російськомовного українця перейти на українську, якщо до тебе говорять українською? Я завжди намагаюся говорити з людьми тою мовою, якою до мене звертаються. Але, Блін, в Україні щоб говорити зі співрозмовником однією мовою хто має перейти на іншу? Україномовний на російську? Ну це ж дико.
Давайте намагатися завжди говорити СПІЛЬНОЮ мовою: російська - російська, українська - українська 🙏🇺🇦
Уперше на подібних сайтах , уперше хочеться написати. Можливо комусь моя історія допоможе, можливо комусь ні. Однак я її напишу.
Я , як каже мій чоловік, живу в рожевих очках. Я погоджуюся, адже саме "рожеві очкі" допомагали мені знаходити вихід з будь-яких ситуацій. Це була моя захисна оболонка від світу. Мені подобалося мріяти, мріяти про щасливе майбутнє , про коханого чоловіка та велику сім'ю. Усе здавалося так просто, так доступно . Особливо коли вже одружилися і поїздка на медовий місяць ...
Когда уже всем будет всё равно?
Натрапила в тік ток на відео де жінка годує грудьми дитину років трьох. Подивилась коментарі і просто в шоці . Склалось враження що вона не молоком годувала, а лайном ( вибачте ) з ложки . Я думаю навіть чіпси в 1 рік не визвали б такого обурення в щасливих жінок , як годуюча мама . Коли вже всім буде байдуже до чужого грудного вигодовування 😩
По перше це можуть бути зубки які непокоять, у моій коли лізли, то я терпіла, але потім все ставало на своі місця. По друге я чітко годувала по часах - прокинулась о 12 -сіся, прокинулась ще о 01.00 то качаю, о 4 ранку - сіся, бо голодна! Ну і ви так само розумієте, коли просто прокинулась, а коли їсти хоче. На налагодження і зменшення сісі піде приблизно 2 тижні! Це важкий період але воно того варте. Третє я не парюсь де спить дитина, поряд чи окремо, коли нам з чоловіком треба ❤️, то ми її тихенько перекладаємо і потім знов беремо до ліжка свого) зараз донці вже 4 то спить із нами часто, бо ій страшно і комфортно з нами, ну ще поспить так 2-3 роки потім вже не захоче))