Сьогодні таке трапилося вперше. Підходить син і каже, ні з того ні з сього. Типу, я тебе трохи люблю, а тата більше, бо він зі мною гуляє (іграшками). Це так мене зацепило, плакала🥺 Як таке пережити 😭 Зрозуміло, що я також з ним гуляю, і значно більше ніж тато, але й займаюся хатніми та іншими справами. Це так не справедливо. Заставляє ще раз задуматися, що на перше місце треба ставити себе, а потім дітей. Як кажуть "жертвувати собою та своїми інтересами" не варто навіть заради дітей. Бо зараз це сказав маленький хлопчик, а пізніше, щось подібне, образливе, скаже юнак і ой як буде боляче.
Ви мали відповісти щось типу «ти вільний обирати любити будь-кого, а я тебе буду любити завжди»