Я не була на вашому місці, але якщо з чоловіком закордоном, то думаю не поверталась би.

Я повернулась в Київ до чоловіка ще в вересні, жила в Іспанії у сестри в абсолютно комфортних умовах. Не жалкувала ні разу, що повернулась. Життя іде, я не хочу ставити його на паузу. А моє життя, мій дім - тут

Випадково натрапила на пост) я з Миколаєва, ми завчасно переїхали до Франківська, ми завчасно купили генератор і ще й акум про всяк випадок, ми завчасно і я можу продовжувати і продовжувати, ну тобто, слідкували за ситуацією, тому для нас все це не стало шоком якимось, не виізджали, хоча сестра громадянка UK, а в чоловіка в Німеччині, слідкуєм і надалі, тому дієм завчасно, тому можливо спокійніше, родичі в Києві жили і живуть і народили там в березні 22 року!!! Поки що я бачу, що нам тут комфортніше, ми навіть ремонт в новобудові почали, не те щоб ми свято вірим в кінець війни, його не буде, як би тут хто не писав, але поки вірим, що нам тут комфортніше. Вам удачі, сподіваюсь, ви знайшли для себе тоді хороше вдале рішення)

Після 8ми місяці за кордоном, повернулася в Україну, поки що не в Харкові, так як з дитиною ще не ризикуючи туди, ми на західній, але морально я тут відпочиваю. Мені дуже важко було в Європі, буквально рахувала дні. Але це така справа, в якій радників немає, як краще вам, як ви відчуваєте.

Спочатку не поїхали страх, що в машині згоріти страшніше.
В чоловіка б не випустили.
Я була вагітна.
Потім вагітність перервалась. Поїздка відклала на невизначений термін наші плани народити другу дитину.
У нас є своє житло. В мене робота.
Їхати сидіти без діла. Знову на аренду. Я зрозумію тих кто ту орендували житла свого немає. Зібралися и виїхали. Вік молодше 30. А ми усьо корні пустили. Хочу народити і ростили маленьку вдома. Ніяких чужих людей незрозумілих лікарів. В очікування прийомів місяцями.
Ми чекаємо перемоги.

З чоловіком ще деякий час ні
Без чоловіка тут і теж не повернуся ще деякий час

Если с мужем , то не ехала. Тем более жилье съемное у вас. Только что работа. В Киеве людей много, пробки, свет, все живет, НО как только завоет тревога , то я собираюсь уезжать- страшно . Хоть говорят Киев защищен и тд, но вчера окна ходуном ходили у меня на Оболони, хотя прилет был далеко. Спим в коридоре , когда тревога, то еще удовольствие. Когда днем норм, сразу мониторишь каналы, если пуски то бегу с малыми в метро. Когда тревоги нет, все хорошо и прекрасно, но это мнимая безопасность.

Тільки Вам вирішувати ,тут кожний бьє зі своєї колокольні як краще для їх сім'ї ()! Ми ,рідні та друзі всі на роботах і ніхто з Києва не виїжджав 💙💛і поки в планах не має !!!

Мне например все равно где жить, главное не в цыганском таборе. Мне важно что лучше ребёнку , поэтому возвращаться желания нет. Разве что в гости и друзей увидеть

Ми повернулись з чоловіком та дітьми в Київ ще в червні, не шкодуємо, поки їхати плануємо лише у відпустку. Своє житло, робота, в старшої садочок та гуртки, життя на паузу не ставимо

Еще не вернулись , но собираемся в апреле, так как квартира оплачена до мая. Если б не оплаченая квартира то я бы уже давно вернулась домой, прочитав комментарии, да живем как на поуже, я тут не чувствую себя спокойно, мне дома хорошо.

Пока точно нет
Вам плохо за границей?

Вернулась домой две недели назад,год в Германии была с детками .Не надышусь нашей Украиной💛💙

Ми чекаєм часу повернутись додому. Закордонне життя поки як пригода, що затягнулася

Ні) що змінилося? Війна скінчилася? Чи діти перестали вмирати під завалами?

Нет

Вернулась бы, но для ребёнка с инвалидностью думаю в какой-то нормальной стране условия и подход лучше.