Сложный вопрос 🤨Вы бы вернулись с заграницы в Украину ?Муж с нами так как ребёнок имеет инвалидность ,но все равно очень хотим домой .(работа есть в Киеве )
Я повернулась в Київ до чоловіка ще в вересні, жила в Іспанії у сестри в абсолютно комфортних умовах. Не жалкувала ні разу, що повернулась. Життя іде, я не хочу ставити його на паузу. А моє життя, мій дім - тут
Випадково натрапила на пост) я з Миколаєва, ми завчасно переїхали до Франківська, ми завчасно купили генератор і ще й акум про всяк випадок, ми завчасно і я можу продовжувати і продовжувати, ну тобто, слідкували за ситуацією, тому для нас все це не стало шоком якимось, не виізджали, хоча сестра громадянка UK, а в чоловіка в Німеччині, слідкуєм і надалі, тому дієм завчасно, тому можливо спокійніше, родичі в Києві жили і живуть і народили там в березні 22 року!!! Поки що я бачу, що нам тут комфортніше, ми навіть ремонт в новобудові почали, не те щоб ми свято вірим в кінець війни, його не буде, як би тут хто не писав, але поки вірим, що нам тут комфортніше. Вам удачі, сподіваюсь, ви знайшли для себе тоді хороше вдале рішення)
Після 8ми місяці за кордоном, повернулася в Україну, поки що не в Харкові, так як з дитиною ще не ризикуючи туди, ми на західній, але морально я тут відпочиваю. Мені дуже важко було в Європі, буквально рахувала дні. Але це така справа, в якій радників немає, як краще вам, як ви відчуваєте.
Я хочу додому дуже ,за кордоном все класно ,але це не моя країна …😔Доя себе вирішили їхати десь в травні назад ,так як зараз малій ще робимо документи..
Спочатку не поїхали страх, що в машині згоріти страшніше.
В чоловіка б не випустили.
Я була вагітна.
Потім вагітність перервалась. Поїздка відклала на невизначений термін наші плани народити другу дитину.
У нас є своє житло. В мене робота.
Їхати сидіти без діла. Знову на аренду. Я зрозумію тих кто ту орендували житла свого немає. Зібралися и виїхали. Вік молодше 30. А ми усьо корні пустили. Хочу народити і ростили маленьку вдома. Ніяких чужих людей незрозумілих лікарів. В очікування прийомів місяцями.
Ми чекаємо перемоги.
Если с мужем , то не ехала. Тем более жилье съемное у вас. Только что работа. В Киеве людей много, пробки, свет, все живет, НО как только завоет тревога , то я собираюсь уезжать- страшно . Хоть говорят Киев защищен и тд, но вчера окна ходуном ходили у меня на Оболони, хотя прилет был далеко. Спим в коридоре , когда тревога, то еще удовольствие. Когда днем норм, сразу мониторишь каналы, если пуски то бегу с малыми в метро. Когда тревоги нет, все хорошо и прекрасно, но это мнимая безопасность.
Тільки Вам вирішувати ,тут кожний бьє зі своєї колокольні як краще для їх сім'ї ()! Ми ,рідні та друзі всі на роботах і ніхто з Києва не виїжджав 💙💛і поки в планах не має !!!
Мне например все равно где жить, главное не в цыганском таборе. Мне важно что лучше ребёнку , поэтому возвращаться желания нет. Разве что в гости и друзей увидеть
Ми повернулись з чоловіком та дітьми в Київ ще в червні, не шкодуємо, поки їхати плануємо лише у відпустку. Своє житло, робота, в старшої садочок та гуртки, життя на паузу не ставимо
Еще не вернулись , но собираемся в апреле, так как квартира оплачена до мая. Если б не оплаченая квартира то я бы уже давно вернулась домой, прочитав комментарии, да живем как на поуже, я тут не чувствую себя спокойно, мне дома хорошо.
Ні нічого не змінилось,але й важливо розуміння від чого саме я тікаю ,ми активно волонтерили ,працювали до грудня та виїхали із за пологів (точніше переживань що підуть в наступ ,а я тільки народила )коли повернемось дитина буде більш доросла та з документами ,виїхати маємо ще можливість виїхати…Все ж таки зо буде якщо всі виїдуть..
@anetcherka , у мого малого РДуГ, рік назад ще ставили РАС, тому нам точно краще тут.У нас в цьому плані найкращі спеціалісти.
Ми два місяці були родиною закордоном, чоловік працює, в мене бізнес також дає прибуток навіть з закордону.
Нам друзі дали безкоштовно круту квартиру, все було ок.Але дома краще.
Тому повернулись.
тут уже «не нормально для здоровья» жить на паузе или ещё до сих пор (год !) метаться «вернутся или нет». Или возвращаться и жить в новых реалиях или оседать где-то там.
Мы вернулись в октябре
В любом случае Вы всегда можете уехать обратно
Хоть мой муж говорит, что не будет ехать еще раз
Если бы там было все для ребенка я бы осталась
Но у нас была необходимость вернуться по вопросам медицины и развития
Конечно. Мое моральное состояние не дома оставляет желать лучшего. Нужно смотреть по себе. Дома я ожила. И муж ожил. Да вся семья дома ожила. Возвращение было лучшим решением.
@grumpy.mom, прям в Харьков😊 и сейчас моя жизнь на 95% как раньше. Отличие только в том, что полететь в отпуск не могу. Ну и мониторить паблики с повесточниками. Хотя за 4 месяца вживую я их ни разу не увидела. В остальном все, как до войны: друзья, кафешки, садик, ролики, бассейн, кинотеатры..
ну иногда бахает) но я на это не обращаю внимания. А кто-то не может не обращать. Поэтому нужно смотреть по себе.
@innalobanova приободрили) я тоже могу не обращать внимание, хотя вчера мне было страшно - и это здесь, не в Украине, на расстоянии.
Но решение принято, до дома остался месяц)
@grumpy.mom, мне кажется, что на расстоянии и мне было страшнее. Когда вернулась поняла, что все хорошо. Но опять же) как оказалось, именно мне проще слышать редкие бахи, чем быть в полной безопасности, но НЕ дома, хоть и всей семьей.
Настраивайтесь позитивно) и все будет хорошо!
Сложный вопрос.
Мы уехали из Украины в 2019. В 2021 году перевезли родителей мужа к нам в Турцию. Бывают моменты, когда хочется вернуться в Киев. Но здравый смысл говорит, что в 2019 я смотрела на жизнь в Киеве как на «небезопасно», а сейчас тем более.
Я очень хочу поехать в Украину и увидеться с родителями. Но вернуться и жить там в ближайшее время, думаю, что нет. Страшна и сама война, и поствоенный синдром.
Нет, как бы нибыло сложно мне тут, туда я не вернусь до окончания войны. Как представлю, что в одном из этих маленьких гробиков на фото в пабликах мой ребенок, аж дурно становится. Поэтому живем жизнь тут, обустраиваемся и возвращаемся, когда будет победа.
Скучаю дико, но рисковать не буду. Хочу дать ребенку детство, а не подвалы(
Все дуже індивідуально. Я повернулась, але я була сама з дитиною, без чоловіка. Не жалкувала ні разу, тільки на море хочеться (як раз були на узбережжі) 🙈😅, але ми у безпечному регіоні зараз
Я бы не вернулась.
Считаю если есть дети, то я не имею права везти из безопасности туда, где в любой момент может на голову прилететь и полдома взлететь.
Мы с мужем. И возвращаться не планируем походу совсем, это все на долгие годы🥴
Вернулась когда стало безопасней летом. Потому что муж тут, работы много и доход выше, чем был бы заграницей с нуля у нас и когда после разговора с мужем приняли решение что будем жизнь тут продолжать.
Я повернулась в Київ до чоловіка ще в вересні, жила в Іспанії у сестри в абсолютно комфортних умовах. Не жалкувала ні разу, що повернулась. Життя іде, я не хочу ставити його на паузу. А моє життя, мій дім - тут
Нет.
Я не хочу рисковать жизнью детей и своей тоже.
Нет 100% гарантии, что не прилетит и у детей должно быть нормальное детство.
Как мне бы не хотелось домой, жизнь дороже.
Ми повернулись в вересні 🙈
Все Ок, життя продовжується - робота , садок , гуртки
Ніякого блекауту вже не буде це точно
А в іншому незрозуміло які у вас умови життя, яка фінансова ситуація
Ми були з донькою вдвох , тому повернулись до чоловіка, умови були прекрасні - готель на березі моря з триразовим харчуванням
Але вдома мені краще
Неа. С такой малышкой не вернулась бы.
Если есть возможность потерпите ещё.
Муж будет на работе, а вы с двумя детками. Вы одна сможете в случае угрозы быстро эвакуировать двоих детей? Например если младшей будет не 1 мес, а уже будет сидеть или ползать
Тем более Киев. Если какие-то другие города, и то.
А если блекаут? Или отключения света постоянные, как были ещё в декабре?
Мне было без света сложно с одним почти взрослым ребенком, 7-й этаж, поэтому мое мнение такое
Мы в декабре какраз и выехали ,боялись дата родов на февраль стояла что бы замеса не было … но так до этого даже не думали выезжать ..Эвакуировать детей в случае чего да возможность есть..
Та не будет больше блекаута, окружения Киева за 3 дня тоже. Я бы в другие города боялась ехать но не в Киев. Это говорю я во двор которой перед НГ прилетел дрон)
Миллион факторов - смотря куда в Украину, Харьков или Ужгород (к примеру), есть ли жилье ...на западную Я бы вернулась, а в другие регионы нет...ну и есть какая-то вера и надежда, что ещё чуть чуть осталось этому кошмару ....но вопрос ещё как у вас сейчас условия ? Если жить в лагере с сирийцамия ,то, извините, но да, я бы возвращалась...если есть жилье, пособие и ТД, то сидела бы