Мамлайф
Мамлайф
Приложение для мам
Aleksandra
Aleksandra
Мама троих детей

Ты боишься стать 'страшной мамашей'? Как не потерять себя

«Мені так страшно стати тією самою страшною мамашкою. З гулькою на голові. Тією, у якої в Біо написано «мама янголятків» та наче більш нічого не цікавить, окрім дітей.» …

А тобі не страшно заблукати між заборонами та нав’язаними нормами суспільства?

Ти не хочеш бути страшною мамашою - не будь.

Та спочатку розберися, що за цією картинкою стоїть.

Особисто мені, страшно не бути щасливою. Забути про себе та свої бажання. Загубити своє «хочу» та вогник в очах.

Це те, що я бережу.

Може ти дійсно щаслива мама янголятків та тобі не потрібен оналйн бізнес?

А може ти хочешь на роботу, тобі погано. А дитині всього рік і здається ти винна малечі бути з нею?

Цей пост для того, щоб ти звернула увагу на себе.

Свої почуття, бажання.

Та нагадала собі, що ти хочеш бути щасливою.

Мене просто тіліпає від стереотипів та лозунгів про те, якою має бути мама 21століття.

Вже у понеділок 06.06,

стартує другий потік марафону

МАМА НА ДЗЕНІ: управління агресією.

Це прекрасний привід звернути увагу на себе, свої почуття та потреби.

Навчитися управляти своїм гнівом, перенаправивши його у потрібне русло.

Пиши у дірект «хочу на марафон» та приєднуйся 🤍

Как пережить потерю ребенка и решиться на новую беременность?

От як таке може бути? А саме головне чому? Не було ніяких признаків того що щось не так. Пішли на перший скрінінг сьогодні, сказали що немає сердцебиття💔 Досі не можу в це повірити😭 Дівчата хто це пережив. Як ви через це пройшли? Чи змогли наважитись ще на вагітність? І взагалі чи може ще бути вагітність після цього?

Перший місяць материнства: як подолати страх і втому?

Дівчатка ,дитинці вже майже місяць ,а я все ще в себе прийти не можу . Наче розумію що я мама ,але мені так страшно від цих думок ,боюсь не впасти в депресію . Мені здається що я не справлюся ,це так складно ,безсонні ночі ,життя змінилося кардинально ,я не була готова до таких різких змін . Дивлюся на нього і радію що він в мене є ,і в цей же час хочу плакати ,бо шкода себе ,що я не готова виходить так жити .Мені не комфортно вести такий спосіб життя хоча допомагає мама постійно і чоловік . Я боюся признатися їм про свої думки та почуття щоб їх не налякати та не розчарувати ((( Дуже надіюся ,що це таке часто трапляється і проходить з часом ,поділіться вашим досвідом як у вас перші місяці з дитиною пройшли ? Як бородися з такими думками та відчуттями ?

АКТИВНА МАМА ⠀ Вона яка? Та, яка все життя десь бігає і не сидить на місці? ♡Та, яка не забуває про спорт та красу…

АКТИВНА МАМА ⠀ Вона яка? Та, яка все життя десь бігає і не сидить на місці? ♡Та, яка не забуває про спорт та красу будучи мамою♡ ♡Та, яка розвиває не тільки своє чадо, а і себе. Не забуває про розвиток та прагнення своїх цілей♡ ♡Та, яка дозволяє своїй дитині самостійність в межах дозволеного, і в цей час пьє собі каву на кухні♡ ♡Та, яка ставить свої інтереси в рівень дітей та сім'ї, а не нижче♡ ♡Та, яка розуміє, що щаслива мама це щаслива сім'я.І іноді потрібно дарувати собі час на щастя♡ ♡Та, яка впевнена, що з дитиною можна все, просто потрібно краще спланувати ♡ ⠀ Що б ви ще добавили?