Перший день у дитячому садку: як допомогти Марку адаптуватися?

На пів дня? То це багато. Треба адаптація для будь якої дитини. Спочатку починають з 2х годин, потім 3-4, а вже потім на пів дня

По навыкам у вас всё ок , одеваться научат , спать будете поначалу дома. А адаптация как получится, пока не отведете - не увидите . Но в основном для деток такого возраста мотивация - что они хотят к деткам, там интересно и весело. А если ваш не хочет и не любит, то может быть очень тяжело. Возможно придётся отложить

Один из главных параметров легкой адаптации было именно увлечённость игрой с другими детьми.

У нас в группе были детки вашего возраста не готовые и Воспитатель почти все время его плачущего на руках носил.

Мой Марк с точно таким же описанием вообще не пошел. И уже прошел год! как мы пробовали, а до сих пор при слове «садик» у него чуть ли не слезы…. Наотрез отказывается даже разговаривать на эту тему

Ми самі три тижня як ходимо в садок, під час воєнного стану дітки перебувають по 2 години в день.

Перший тиждень наче пройшов добре, з радістю бігла туди, без сліз і істерик, а ось наступний почала плакати, говорити що не хоче, мабуть зрозуміла, що це так буде постійно і без мами, але вона в нас така, що без проблем ввійде в нове місце, любить багато дітей, їй цікаво. Але як час до розлуки з мамою то плаче.

Я говорила з нею по дорозі до садка, що мама піде в магазин, ти пограєшся з дітками, по малюєш, там багато іграшок і мама обов’язково тебе забере ,вона крізь сльози відповідала ,, добе‘‘ але тільки підходили до забору і знову…вихователька відволікала її і махала мені щоб я йшла. Важко морально… вона плаче і я разом з нею. Але з часом адаптується, проте як біжить з садка на зустріч, наче 3 роки не бачились😁

Зараз вже краще, не плаче, в садок біжить щей рукою махає ,,пока мама,,

Мені здається, що зараз якраз такий час, що звикнути їм набагато легше буде) потрібно просто зачекати.

А щодо горшка то ми ще в основному в памперсі, вона не проситься і я вдома ловлю її, розумію що в садку ніхто бігати просити сісти попісяти її не буде. Так як ми ходимо на 2 години то їй вистачає памперса, що я вдягаю вдома. Ну із собою кладу в рюкзачок серветки і памперси на всякий випадок.

Наш садок повноцінно працювати поки не буде ,тільки по 2 години. Мені подобається і так це рівносильно, що ми ходили на розвивашки, але вже без мами. Тільки ви не здавайтесь з першого разу, важко, але це так і проходить адаптація.

У нас було схоже, тільки мамин, так ходив в туалет. Також було на цей момент 2,4. Але почекали, і в 3,3 пішов з радістю. З 2,6 сам на горщик пішов(перестав в памперси какати), але до цього пісяв сам на горщик. Спробуйте, можливо ще зарано.

Мой супермамин, плачет до сих пор по утрам часто, что хочет остаться дома с мамой и не идти в садик. Даже истерики бывают, но другого выбора нет, маме надо работать, оставить не с кем. В самом садике веселый и всё нравится, с воторгом рассказывает, как прошел день и чем занимались. Притом так было и в украинском, и сейчас в немецком садике

У меня малой мамкин.. и я думала катастрофа будет его в садик отдать

Но получилось как-то его в 1,7 отдать вобще без проблем.. я в шоке была

4 дня адаптация и потом на целый день ))) пффф.. то что я была в шоке, ничего не сказать.. но я очень легко отношусь к садам, наверное потому что у меня двое и мне просто уже не хватает терпения и нервов думать о чём-то.. сдала в садик- замечательно) сейчас вот приехали пошёл в сад украинский- тоже без проблем

Моей 3,10 (оказывается уже 😂) но тоже пойдет впервые. Пока не знаю как оно будет.

Она у меня такая боевая, если что то не понравится или кто то обидит , будет дразнить , будет бить нещадно в ответ )

Со старшим постоянно дома дерутся , кусаются , ругаются

Как же я понимаю вас и сопереживаю. У меня такая же девочка. В 2.3 отдали в частный сад, 10 деток в группе, где её обожали, кормили, на руках носили (буквально). На полдня, без сна. Но все равно расставание было мучительным всегда. И она шла в сад, но так плакала и была такой несчастной, сердце разрывалось. А потом она начала так болеть, что мы забрали. Я уверена, что дети могут болеть соматически, чтоб не ходить в сад или школу.

Сейчас 3.7,хотим пробовать опять. Сейчас она уже совсем другая. Да, ручная, да, очень нуждается в нас и любит. Но уже способна чувствовать себя в безопасности и с другими людьми.

Ничем вам не помогла🙄

Пусть у вас пройдёт все полегче. Насколько это возможно.

моя тиждень ходила на адаптацію 8-30-12-00 приблизно, інколи обіймає мене за шию і просить залишитися, але вихователь заговорює їй зуби і вона іде до діток. На горщик поки тільки пісяє. Їсть сама. Роздягати їх поки не будуть на сон, бо тільки тривога - треба ховатися.

Є в групі дуже мамині дітки, але і вони потроху адаптуються, просто їх раніше забирають.

І дуже-дуже велике значення має людський фактор, чи приємні там вихователі.

Скажу вам як вихователь:діти дуже швидко в соціумі вчаться і ваш також не буде виключенням,просто головне позитивний настрій мами ,щоб ви не транслювали дитині,що ви дуже переживаєте,бо діти відчувають то все.

Ми закордоном зараз віддали у 1,9 років. У памперсі, сам не їсть і не говорить (має глобальну затримку розвитку, ваду серця, ноги, нирки і слуху, в 1,7 почав ходити, в 1 рік тільки сів). Віддали та й усе. В реабілітаційному центрі сказали що дітям в колективі краще бо швидше буде розвиток з іншими дітками. Ходить лише один місяць 3 дні на тиждень, інші дні в реабілітаційний центр. Залишаємо вже з 9 до 15. Спочатку півмісяця до 12.00 ходив. Спочатку плакав, зараз біжить до виховательки. В групі 10-13 діток молодших за нього (1 рік). Віддали до молодшої групи бо виглядає меншим ніж на свій вік.

Моя неделю ходила с 8:30 до 13:30. Вот и вся адаптация, со второй недели пошла на целый день. Утром мы еще не успеваем зайти, как дочь кричит на всю улицу «мама, пока. Мама, уйди». Вечером забираю и она мне такое же кричит

Обувается сама, одевается частично сама, ест/пьет сама, горшок полностью игнорит. Из новых умелок в саду, это много украинских слов и дочка перестала есть руками совсем, если раньше, например оладья, ела просто рукой, теперь режет столовым ножом и придерживает вилкой, я конечно не вижу в этом необходимости, но таковы правила сада и так её там научили

Очень вас понимаю. Не хочу расстраивать, но у нас все тоже самое. Только разве что какает на горшок, но обязательно надо маму обнимать а этот момент. Других детей не любит, как не пытались. У моей подруги здесь дочка его возраста очень флегматичного характера. Вот с ней они как то спелись более менее. Но они переехали. Попробуйте найти ребенку спокойного ребенка, чтоб он с ним подружился, ходите вместе гулять. Это был совет детского психолога нам. Так он начнет привыкать к тому, что дети другие, это здорово, а дальше уже и сад

Так резко конечно будет тяжело , мы надеемся ещё раз попробовать в садик пойти в 3,6 по возвращению в Киев. Это будет наша третья попытка))) пока я ему потихонечку друзей нааязываю))