Перший клас, та не вдома. Ура🥴

Пам’ятаю своє 1 вересня. На півночі, якраз у той день пішов сніг🤪. Мокрий, танув на бетоні. Від цього бетон пахнув цим специфічнім замороженим запахом. Папа був у костюмі- трійці, мама в парадному пальто. А я в новій курточці, з бантами і нестямно мерзла під отим всім неподобством. Потім була гучна п‘янка і неймовірне святкування)).
Пам’ятаю

Тепер моя дитина на перше вересня. Без тата, в чужій країні. Одразу було видно, хто приїхав з України - всі прийшли з квітами. А тут на перше вересня їх не дарують, виявляється. І лінійки немає. І свята.

Ну що ж, тоді влаштуємо його самі собі. Адже все в наших руках!!!

Всіх зі святом знань❤️
Цього року нам особливо підсвітили сусіди, для чого потрібні знання та освіта. Щоб не бути такими як вони - сірою бездумною масою