Мамлайф
Мамлайф
Приложение для мам
Анжелика
Анжелика
Мама сына (1 год)

Как справляться с материнством в эмиграции? Советы мам

Дівчата.. Як ви справляєтесь? Я зараз в Німеччині з дитиною, 1,6 р. Останній місяць вже триматись не можу. Мы тут вже 5 місяць.. Чоловік в Україні.. Я плачу цілими днями.. Хочу в Київ.. Хочу до чоловіка.. Хочу те, нормальне життя.

Ще в січні ми мріяли жити закордоном... Житло, стабільний заробіток. Все збулось, та не такою ціною.. Ніякого відчуття щастя. відчуття, ніби життя зупинилось.. Почались панічні атаки, майже кожної ночі сонний параліч.. Поспілкувалась декілька разів з психологом, вона сказала, що потрібно пройти курс лікування у психіатра і в університеті сну. Також терапевт побачив якусь підозрілу родинку, сказав потрібно зробити мрт. Повна жопа. Я не можу комусь залишити дитину, щоб пройти лікування. І сама не витримую вже. Кажу чоловіку я так втомилась морально, плачу, а він каже я хочу спати, потім поговоримо. Відчуваю себе одною в цілому світі, нікому не потрібною. Важко.

15

Комментарии

iriskka

Ирина

Мама двоих (5 лет, 19 лет)

Если вам нужно в больницу и вы одна с ребёнком, то обратитесь в соц. службы в Германии, они оплачивают няню. Я тут как то с девочкой общалась, у нее их 3 и нужно было ей лечь в больницу, ей в соц. службе предложили такую услугу.

elmira_elmira

Эльмира

Мама дочки (3 года), беременна (28 нед.)

Едьте домой, вот и все.

lady_cat_

Альона

Мама подростка, беременна (37 нед.)

Співчуваю вам!!!

Я в Німеччині з березня... З сином 13 річним та собакою. Вагітна, двічі на збереженні лежала в лікарнях, з загрозою передчасних пологів... Стан, що навіть якби можна було їхати додому то мені, а ні їхати, а ні летіти не можна було( з дня на день пологи, чоловік в Києві, першу дитину з ним народжувала, при цілковитій підтримці та допомозі. Наразі в чужій країні, не знаючи мови боюся навіть думати як все пройде, але заспокоюю себе думкою про те, що ми в безпеці! Всі живі та здорові! А стресс, нерви, переживемо, намагаюсь працювати над собою щоб не було панічних атак.

Тримайтеся! Ви не одна!

tanyrkovaanzhelika

Анжелика

Мама сына (1 год)

Тримайтесь 😔❤️

tanyrkovaanzhelika

Анжелика

Мама сына (1 год)

Живе в Дніпрі, та там зараз постійні обстріли в області, каже що зараз не потрібно туди їхати

julia5100

Юлия

Мама сына (1 год)

Так, туди я б не їхала

marunchik2002

Марина

Мама сына (3 года)

мы недавно вернулись в Днепр,здесь спокойно.Расставьте просто приоритеты-и решите,что для вас важнее.У меня был страх,если со мной что-то случится -что будет с ребёнком в чужой стране.Поэтому мы вернулись.Если не дай Бог,что-будем снова уезжать.

julia5100

Юлия

Мама сына (1 год)

Если психолог отправляет вас к психиатру, идите. Значит вам нужны антидепрессанты.

Дальше, причём тут родинка к мрт? Или я что-то не так поняла? Родинки смотрит дерматолог.

Я вам очень сочувствую, это тяжело и физически и морально одна с ребёнком. Возможно у вас есть варианты организовать себе помощь? Няня, или кооперироваться с подружками, или выписать бабушек дедушек в Германию?

tanyrkovaanzhelika

Анжелика

Мама сына (1 год)

в батька мого.. Його мати з ним не спілкується багато років. Пішла в якусь секту. І їй там не дозволили з ним спілкуватись, тому що він її не підтримав

julia5100

Юлия

Мама сына (1 год)

я це розумію, але до чого мрт до родинки? 🤔 вперше таке чую, але я звісно не лікар

julia5100

Юлия

Мама сына (1 год)

жесть.

Ну квартиру завжди можна винайняти в Києві, аби тільки робота та гроші були

Як наважитись на другу дитину?

Як наважитись на другу дитину 😮 💨😭…. Я ніби і хочу і не хочу, допомагає тільки чоловік… я тільки почала «жити» приходити в себе і чоловік каже вже іти за другим …. Бо вік не молодий ( відносно)… а я не можу ніяк зібратись духом, не хочу знову хвилюватись за проходження вагітності, аналізи, знову кс, гв, як все воно буде, чи не гірше, і тд … знову все спочатку 🫠 я ніби заплуталась… я вже пройшла цей шлях з першою дитиною, і зрозуміла шо материнство це ну вапше не мій каньок 🗿🥹… іноді мені здається що я потребую психолога… з малим дуже важко, спить вночі ппц погано… я ніби як терплю терплю і кажу собі скоро стане легше але воно ні хера не легше… і тут вже іти за другою дитиною…. Ну не готова я і не хочу 🫠🫠… і як бути 🥲я не знаю 🤷 ♀

Перший місяць материнства: як подолати страх і втому?

Дівчатка ,дитинці вже майже місяць ,а я все ще в себе прийти не можу . Наче розумію що я мама ,але мені так страшно від цих думок ,боюсь не впасти в депресію . Мені здається що я не справлюся ,це так складно ,безсонні ночі ,життя змінилося кардинально ,я не була готова до таких різких змін . Дивлюся на нього і радію що він в мене є ,і в цей же час хочу плакати ,бо шкода себе ,що я не готова виходить так жити .Мені не комфортно вести такий спосіб життя хоча допомагає мама постійно і чоловік . Я боюся признатися їм про свої думки та почуття щоб їх не налякати та не розчарувати ((( Дуже надіюся ,що це таке часто трапляється і проходить з часом ,поділіться вашим досвідом як у вас перші місяці з дитиною пройшли ? Як бородися з такими думками та відчуттями ?

Дівчата у мене питання до всіх з західної України, звідки така зневага до приїждих з Києва? Я зараз в Тернополі і мій…

Дівчата у мене питання до всіх з західної України, звідки така зневага до приїждих з Києва? Я зараз в Тернополі і мій чоловік на другий день пішов до терроборони, допомога їм потрібна була лише фінансова і чоловік витратив немаленьку суму. Я намагаюся зняти квартиру в два три рази дорожче за оголошену ціну, а мені відмовляють одразу як я кажу що ми з києва. Де елементарна людяність?? Де той братьский дух і повага до горя? Я ж не приїхала сюди дити безкоштовно чи відбирати чийсь хліб! Я дуже засмучена відношенням, миивсі одна нація і я була до такого не готова…

Дівчатка, хто там на +/- такому терміні як в мене, як ви себе почуваєте? Я вже тиждень не можу без солодкого,хочу спати…

Дівчатка, хто там на +/- такому терміні як в мене, як ви себе почуваєте? Я вже тиждень не можу без солодкого,хочу спати цілий день, і в мене відчуття, що так і залишуся вагітною 😭