Все просто накипіло останнім часом( Так склалося, що живемо в батьків чоловіка, в своєї мами пожила я тільки 2 місяці поки чоловік був на заробітках. Зараз війна, то ще важче.. Коли була вагітна, було багато сварок між свекрухою і нами з чоловіком.. Діло в тому, що моя мама живе 50 км від села чоловікового, завжди немає як приїхати до внучки. А останнім часом сказала, що не хоче приїхати, тому шо не може забути ті сварки, що були від свекрухи, хотя сама за мене ніколи не заступилась, не поговорила зі свекрухою, не поставила себе як теж частина чогось, нашого життя.. Тому шо була зайнята своїм життям, а я розгрібала все 💩. Свекруха живе від нас окремо. Мама лиш просить,щоб ми приїхали з дочкою, а вона не хоче. А ми не можемо, їхати півтори години маршруткою, ні-ні.. І мені дуже обідно, що у мами на першому місці сварки колишні, ніж власна внучка.. Нічого не кажу, вона купила їй багато чого, але от щоб приїхати ні.. Внучка ж не винна,що колись були сварки і що свекруха погана і т.д Сама каже як скучає, хоче бачити, а на ділі 0.. Я нервуюсь, тому шо свекруха приїхає і сидить з нею, а моя мама ні, через свої принципи..