Что делать, когда горит дом?

Вы ж не там?

Принять ситуацию,к сожалению ничего нельзя изменить ,главное что все живы и здоровы🙏🏻

С этим столкнулись многие, нужно принять, ничего не изменишь. Мы последние дни читаем в новостях гораздо страшнее новости, главное выжить и остаться целым, а не встретиться с тем ужасом.

Держитесь 🙏

Плачьте, пусть выходят все гормоны стресса.

Потом попробуйте принять ситуацию, на которую вы никак не можете повлиять (

Поблагодарите судьбу, что вы сейчас не в том доме.

Спросите, для чего дана эта ситуация?

Благодарите Бога, что вы не там.

Держитесь! Обнимаю ❤️

я бы не успокаивалась

Ой, как я вас понимаю, время нужно

Это очень тяжело, хоть квартира была не наша, но сниться очень часто

Вы живы - и это главное. Тяжело терять имущество, но это дело наживное. Поблагодарите, что отдали материальным, а не собственной жизнью

просто пиздец!!!! я даже не понимаю, какие слова и мысли можно искать в себе, чтоб успокоится. сучары!

Скопирую вам текст из группы психологической поддержки. А от себя добавлю: сил вам, держитесь 🙏

*У мене немає дому: як відпускати матеріальне?*

🔴 Війна. Час, коли руйнується звичне життя. Діти не відвідують дитячі садочки, не ходять до школи, не займаються у гуртках. Молодь замість навчання у вишах записується у територіальну оборону. Дорослі стають на захист свої землі і думають, як захистити своїх рідних і зберегти домівки.

🔴 Війна торкнулася кожного. Хтось збирає гуманітарну допомогу, хтось будує укріплення, хтось взяв до рук зброю. А хтось змушений рятувати і вивозити своїх близьких із-під авіаційних і ракетних ударів.

🔴 Коли перший страх за життя відступає, приходить розуміння безповоротності матеріальних втрат – оселі, одягу, побутових речей, всього того, що ще нещодавно робило життя комфортним. Як за таких умов зберігати спокій і не впадати у відчай? За що подумки триматися, щоб жити далі?

🌳 У мене немає дому, але я і мої рідні живі. Живі – отже, все решта теж буде. Цю думку варто повторювати собі як мантру, бо життя – найголовніша цінність.

🌳 У мене немає дому, але поряд є люди, важливі для мене. Це означає, що є спілкування, є стосунки – головні речі, які складають емоційний зміст життя. І саме у взаємодії, спілкуванні, контакті з іншими можна черпати енергію і сили.

🌳 У мене немає дому, але я можу мріяти, будувати плани, визначати ближню і далеку перспективу. Це означає, мати точку відліку «тут і тепер», дивитися вперед і не озиратися назад. Тому що є речі й події, які неможливо змінити і неможливо повернути назад. Однак можна фокусувати увагу на тому, що вдалося зберегти і що можна зробити сьогодні та у майбутньому.

Психологиня, кандидатка психологічних наук Ірина Тичина

Держись .

Я не знаю какие другие слова подобрать

Зате ви живі в безпечному місці.

Тримайтесь, я можу тільки уявити цю біль🙏 дуже добре, що Ви не там.

Рыдала сутки, немного выпила, приняла...Надеюсь после чёрной полосы будет белая

Успокоить себя тем, что вы и ваш ребёнок живы

Невозможно это принять,и простить невозможно, как-то будет,главное,что ваша семья в безопасности.А вообще очень горько,плачу вместе с вами.

Успокоительное пить. Держитесь! Обнимаю

Вы живы и это главное🙏🏻остальное все заработается и отстроится 🙏🏻🙏🏻🙏🏻

Боже мой, мне вас очень жаль, я не знаю какие слова подобрать. Я просто вас обнимаю, вы сильная, Бог есть, все образуется! Пожалуйста держитесь!

Я тоже вчера это наблюдала, не знаю может шок, но ни одной слёзы. В мыслях «лишь бы все были живы и здоровы»

Постарайтесь меньше эмоций сейчас, меньше слез и переключиться на ребеночка, а не выискивать фото дома… от слез может доплер спазмировать, а это нехватка кислорода ребеночку. Орки получат сполна, а нам живым эта ситуация дана, чтоб осознать ценность жизни.. И маленькую жизнь вы носите в себе. Максимально переключитесь на детишек и отвлекитесь от военных тем… уверена, наши мужчины с орками разберутся и будет у вас новый дом лучше прежнего. 💐💐💐

9 марта в мой дом прилетело. Родители по телефону сказали. Сначала плакала, так как и мы с мужем, и мои родители много лет жили и работали ради этого дома. Поплакала, потом пришла к тому, что дом, конечно, жалко. Но его можно восстановить. Куда важнее то, что я и моя семья живы. Сейчас это важнее всего